влада

Що встигла зробити нова міська влада за цей період? Чи почали вони виконувати передвиборчі обіцянки? Спробуємо проаналізувати.

Отже, чи проведуть наші обранці роботу над помилками? Яким чином вони «єднатимуться» у міській раді? Думаю, від їх подальших кроків залежатиме, чи матимуть вони якесь політичне майбутнє… Адже, після закінчення одних виборів, одразу ж починаються нові…

Вибори в місцеві ради відбулись. Не завжди і не всюди чесно. Зі зловживанням адмінресурсом, з підкупом виборців, з маніпуляціями та «чорними» технологіями, з підтасовками результатів виборів… але відбулись, і їхні результати визнані більшістю суб’єктів процесу. Тому можемо видихнути з полегкістю.

Українська Конституція жодного разу за часи незалежності країни не була спрямована на довгу перспективу – вона щоразу була результатом кон'юнктурного політичного компромісу на надзвичайно низькому інтелектуальному рівні його реалізації.

Якщо "Правий сектор" серйозно зібрався блокувати Крим, якщо це не показуха... то не знаю, якими будуть наслідки цього рішення. Бо воно може не сподобатись не тільки російським окупантам і "кримнашистам", але й центральній владі на Печерських пагорках... А тоді в разі реалізації найбільш негативного сценарію все може скінчитися черговим конфліктом на кшталт мукачівського.

Влада – це спроможність керувати. Звідси «влада над собою», «володіння майном», «державна влада» тощо. Критерієм істинної влади є добровільна згода шляхетних людей виконувати накази.

Прем’єр-міністр пообіцяв «все змінювати на марші». Мовляв, давайте проголосуємо що небудь, а через пару місяців внесемо зміни... А хіба не можна одразу проголосувати за якісний документ? Хіба не можна відповідальніше поставитись до програмних документів, до стратегії та тактики, приділити цьому більше часу, але зробити так, щоб потім не переробляти. Думаю, в нас більше немає часу марширувати не в той бік...

Спершу говорили, що коаліція робить безпрецедентний крок – спочатку формує задачі, а потім підбирає під них виконавців – міністрів чи голів комітетів. Натомість, як завжди, отримали виконавців, які після свого призначення починають вигадувати, що ж їм робити на новій посаді.

Україні дійсно потрібна і влада, і опозиція. Однак вороги в наших же органах влади нам не потрібні. І якщо нашій недосформованій владі бракує політичної волі, щоб «жити по-новому» і, нарешті, покарати зрадників, це знову доведеться робити нам, громадянам.

Громадянське суспільство повинне взяти на себе функцію контролю за владою. Громадські організації повинні конкурувати із державними контрольними органами. І ті активісти, які виявляться ефективнішими за державних контролерів, повинні автоматично замінювати останніх на посадах.

Загальновизнано, що до класичних типів політичних ідеологій належать лібералізм, консерватизм, соціалізм. Нерідко до них додають комунізм, анархізм, націоналізм. Іноді – фундаменталізм. Але це сьогоднішня «класика». А от століття тому було по-іншому, і тодішній стан справ становить для нас не лише академічний інтерес: він дозволяє подивитися на ідеології в їхньому розвитку, коли назва залишається та сама, а зміст істотно змінюється під впливом соціально-історичної практики. Отож, видається, варто подивитися, які політичні ідеології вважав класичними для свого часу такий кваліфікований експерт, як доктор філософії Іван Франко.

Все абсолютно прогнозовано. Ми перемогли режим Януковича і досягнули зміни еліт - першого етапу нашої революції. Однак до завершення революції ще дуже далеко. Адже ми боремось не за зміну еліт, а за зміну Системи. І в цьому завданні наш колишній тактичний союзник в особі парламентської опозиції автоматично перетворюється на ворога...

В Україні немає жодного закону, ухваленого з дотриманням Конституції, хоча би тому, що всі вони ухвалені з порушенням принципу особистого голосування (навіть не заглиблюючись у безліч інших порушень і нестиковок), тому все, що в нас є - нелегітимно і незаконно. Відповідно, у нас немає ані Президента, ані Уряду, ані Парламенту, а отже, взагалі немає кого відставляти і розпускати! Їх просто треба заново створювати і призначати!

Саме громадські активісти, які, кожен по своєму, долучились до організації Євромайдану, сьогодні говорять про Системні зміни. Тобто, їм більше не потрібна банальна зміна прізвищ та обличь посадовців. Потрібна зміна усієї системи.