Україна невідома

Коли стало зрозуміло, що вивести всіх людей із поселення до підходу персів не вдасться, старійшини зібралися на раду. – Виходу нема, треба приймати виклик, – сказав після недовгого розмислу чільний мудрець. – Саме на поблизькій до поселення рівнині й можна дати бій зайдам, – згідливо кивнув і наймолодший у раді.

Зачиналось Літо 7515 року за Колодаром Русів-Українців, або 2007 рік. Проростав зеленню-квітами місяць Просич (Травень). Мої друзі, що сповідують звичаєвий спосіб відичного творення життя, сповістили, що в Києві є не вшановане і не обозначене, за людським звичаєм, поховання Козака-Характерника та знаходиться воно над Видубецьким Монастирем на території Центрального ботанічного саду.

У Львові відбулася презентація інформаційної карти «Репресії проти українців в СРСР», виданої Благодійним фондом «Україна-Русь» та НВФ «Карти і атласи». Захід проведено у відомому львівському Національному меморіальному музеї жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького». Характерно, що саме в цьому приміщенні ще донедавна функціонувала в’язниця СБУ, а до відновлення незалежності України саме тут була катівня НКВС, Гестапо та, врешті, КДБ.

9 травня: день перемоги? Завершення Другої Світової війни Європа та весь світ святкують не 9-го, а 8 травня. Це тому, що саме 8 травня 1945 року було підписано Акт про капітуляцію фашистської Німеччини.

Як наша сім’я зустріла «день перемоги» 9 травня 1945 року? Ми тоді жили в польських Карпатах біля чехословацького кордону в селі Жерниця Нижня, повіт Лісько. Там по селах проживало українське населення, а в містах – польське.

У своєму житті я мав честь знати діда Онися з Кобрина, що біля Бреста. Невисокий дідусь, сутулуватий з глибокими очима і швидким характером. Швидко думав, швидко сіно косив, швидко з бабцею говорив і тільки по вечорам без поспіху ладнав свій інструмент. Відомий він був тим, що двічі захищав Брестську фортецю. В 1939 році і в 1941 році.

Окупація влітку 1942 р. територій донського, кубанського і терекського козацтва відкрила можливість створення козацьких антирадянських військових з’єднань з числа автохтонних козаків, що хотіли помститися радянській владі за репресії, голодомори, розкозачування, виселення в Сибір та розстріли.

10 квітня 2011 року (минулої неділі) в містечку Гмюнд (Федеральна земля Австрія) відбулася громадська панахида вшанування пам’яті українських біженців від російського фронту часів Першої Світової війни, які проживали 1914-1919 роках у таборі біженців поблизу цього містечка.

Козаки мали репутацію вроджених воїнів і непримиренних ворогів більшовизму. Вони одними з перших одержали підтримку німецьких військових для несення бойової служби. З перших днів війни серед козацької еміграції розгорнулась жвава дискусія про можливості перспективи створення і використання козацьких формувань в складі німецької армії.

Нащадок роду українських промисловців і меценатів Мішель Терещенко, восьмий рік постійно мешкає між Глуховом, що на Сумщині, й Києвом. Очолює фірму Linen of Desna («Деснянський льон»): уже викупив кілька льонозаводів, хоче орендувати землі, аби засіяти великі площі цією традиційною агрокультурою.

Завдяки багатовіковій вільній еміграції, вродженому чуттю козацької вільності і самостійності події 1917 року були сприйняті більшістю представників козацтва як банкрутство російської державності. Тут особливу роль відіграли ввібрані з молоком матері особливості світобачення.

На «старому цвинтарі» у Старому Угринові вшанували пам’ять Олекси Перегіняка – «Кармелюка». З ініціативи працівників Історико-меморіального музею Степана Бандери та активістів місцевого осередку історико-просвітницького товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса проведено ряд пошукових експедицій, підсумком яких стали записані та передані до фондів музею спогади жителів Старого Угринова та Бережниці, віднайдені світлини Олекси, підготовлена історична довідка на наукову конференцію, і насамкінець – віднайдене місце поховання патріота-націоналіста.

Третього лютого 2011 р. польський парламент прийняв постанову про відзначення як героїв всіх, хто воював у підпіллі за незалежну Польщу, в тому числі і тих, що винищували українців, євреїв чи білорусів. Всі тепер герої. Натомість у демократичній Польщі різко зросла кількість виступів як проти ОУН та УПА, так проти інших сучасних українських патріотичних середовищ.

Національне відродження, національне творення неможливо осягнути методами “традиційної” політики. Людське суспільство, як й звичайний натовп, є далеким від розуміння власних інтересів. Задля впровадження цих інтересів у життя, воно повинно опиратися не на здеорганізовану аморфну масу “суспільства взагалі”, а на своїх окремішніх свідомих зацікавлених, конкретних соціальних угрупувань, верстви.

30-31 липня цього року в містечку Городок, що на Львівщині відбудеться Перший Всеукраїнський козацький фестиваль “Богданові звитяги”.