Україна невідома

Люди арійського антропологічного типу ще живуть в Ірані, Афганістані, Таджикистані, Пакистані та Індії. Внаслідок експансії тюрків і монголоїдів більшість людей там є змішаного типу. Однак деякі зберегли расову чистоту.

„А. Кримський вплів у рясний барвистий вінок нашої культури і свою пальмову гілочку, зробив її рідною, українською. А у вінку східніх літератур його пальмова гілочка нагадує про верби над Дніпром, про тихі води, ясні зорі українських вечорів”. (Олег Бабушкін)

Продовжуємо подавати прекрасні зразки давньої української поезії. Невідома не тільки широкому загалу, але навіть у професійних колах, вихованих на кацапській блекоті про пушкіних та великий і могучий. Наших дітей до цього часу вчать в школі, що сучасна українська літературна мова почалася з геніального Івана Котляревського, хоча насправді на Котляревському ЗАКІНЧИЛАСЯ велична доба української лицарської літератури та поезії.

Міністерства освіти й здоров’я склепали у вересні нове розпорядження щодо відвідування дитячих колективів дітьми, які не мають щеплень. У ньому йдеться, всупереч іншим законам, що такі діти при появі у колективі повинні мати особливі довідки про те, що вони не є вірусоносіями. Як виявилося, такі довідки районні лікарні видати не можуть і навіть не можуть назвати столичних лабораторій, які б могли в повному обсязі провести такі обстеження. Утім, батьки активізувалися й склали юридично змістовні заяви до усіх відповідних інстанцій.

Ще й досі українцям майже недоступна справжня, неміфізована, історія, навіть, якщо це стосується не таких вже й далеких часів. Але, варто зробити лише кілька зусиль, щоб помітити, що майже вся та історія, яку нам намагаються втовкмачити у голови, «зшита білими нитками».

Загальна чисельність Червоної армії та Флоту за даними перепису 28 серпня 1920 р. становила 2 892 066 осіб. Серед військовослужбовців-чоловіків 80% складали росіяни, українці - менше 6%.

«ТойХтоПройшовКрізьВогонь» (це індіанське ім’я) — довгоочікувана робота Михайла ІЛЛЄНКА, відомого режисера («Фучжоу»), кінопедагога, очільника кінофестивалю «Відкрита ніч». Над своїм фільмом Михайло Гера­симович працював чотири роки. Як зізнався режисер в інтерв’ю DT.UA, уже в листопаді фільм з’явиться в тих українських кінотеатрах, які технічно здатні демонструвати картини з «Dolby» звуком.

Чим більше людей говорить російською в Україні, тим вищий показник смертності. Карта рівнів наркотизації й алкоголізації та їхніх наслідків повністю збігається з картою розповсюдження мов в Україні: чим більше в регіоні переважає російська мова, тим вищим є рівень вживання наркотиків, алкоголю, депресій, суїцидів.

„Пам’ятайте, що ви є українці, і маєте для України жити і працювати, а не здаватися перед труднощами, ані перед особистими колючками…Я, незважаючи на прикрощі, працював з усіх своїх сил для добра України, і ви робіть те саме…” (Альманах УНС, Нью-Йорк, 2002,с. 179, за статею О.Кузьмович)

У селі Космарин на Тернопільщиніє є село, в якому живуть аміші — представники релігійного руху, які не визнають благ цивілізації і тримаються подалі від держави. Їхнього поселення немає на карті України.

Пам’ять про "різанину" євреїв в Бабиному Яру є болючою для всіх політиків. Але існує безліч доказів того, що її ніколи не було. Повітряна розвідка та фотографії, зроблені до і під час Другої світової війни, показують масові поховання жертв радянської ЧК/НКВД, але відсутні масові поховання євреїв.

На думку експертів, зовсім скоро в нашій державі можуть виникнути обставини, які змусять українців взяти до рук зброю і «очистити свою Батьківщину на фізичному рівні»

У світі є чимало місць, що символізують пам’ять про тих, хто стали жертвами загарбницьких планів гітлерівської Німеччини. Одне з таких місць находиться в Україні. Це – Бабин Яр, урочище Шевченківського району Києва. Тут упровж 1942-43 рр. німецькими окупантами було закатовано понад сто тисяч людей різних національностей, зокрема українців, євреїв, циган, росіян тощо.

Ці норми основуються на віковічних традиціях українського народу які відображені в «Кобзарі», «Захарі Беркуті», «Влескнизі», козацьких переказах, Програмових Постановах ІІІ Збору ОУН та інших історичних джерелах.

Головні норми /і принципи/ Звичаєвого Права це в першу чергу ті норми, що визначають, означують Звичаєвий Лад. Всі норми зрозумілі – вони захищають інтереси народу-нації та кожної чесної людини, і всі вони справедливі. Також ніхто з нас їх не придумав, ми їх лише викладаємо, а автором їх є УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД.