Дональд Трамп: Ніколи не здавайтеся! Найбільша криза, і як мені вдалося вийти переможцем

Я вважаю, що став ближчим до людей не лише завдяки реаліті-шоу «Кандидат», яке розкрило деякі особливості функціонування мого бізнесу, але й через те, що часто стикався з небезпекою. Саме ризик ставить нас в однакові умови гри. Питання лише в тому, якою сумою ризикує кожен із нас, але не думаю, що бодай хто-небудь може прожити життя без випробувань. Один письменник вдало описав земний шлях словами: «Ще ніхто не повертався з нього живим». Звучить надто реалістично, але коли твій борг становить декілька мільярдів доларів, ти дійсно починаєш розглядати ситуацію під іншими кутами зору.

На початку 1990-х років я переживав не найкращі часи: у мене були мільярдні позики, з яких я особисто гарантував повернути 975 млн дол. До банкрутства залишався лише крок, проте такий стан речей ні для кого не став несподіванкою: всі добре знали, що я не займаюсь дрібними справами, отже мої великі перемоги могли легко перетворитись на величезний провал. Цього разу епітет «величезний» не був перебільшенням: мене пильнували банки-кредитори, зовсім уникали люди. Розпочався процес рецесії, і ринок нерухомості практично припинив своє існування. Справи були кепські.

У березні 1991 року на перших шпальтах «Волл-стріт Джорнел» та «Нью-Йорк Таймс» одночасно з'явилися статті, в яких ішлося про моє скрутне становище і про те, що я можу збанкрутувати будь-якої хвилини. Згодом цю звістку підхопили радіопередачі, і новина про загибель імперії Трампа облетіла цілий світ. На моєму бізнесі всі вже були готові поставити хрест, і знаєте, в цілому, все виглядало дуже захоплююче, якби тільки відбувалося не зі мною.

Початок 1990-х років я згадую як найскрутніший період мого життя. Вперше за всю історію існування компанії нас перестали турбувати телефонні дзвінки, але ця мертва тиша, фактично, дала мені час на роздуми і об'єктивну оцінку ситуації. Я зрозумів, що однією з причин такого занепаду стало те, що я перестав тверезо дивитись на речі, а натомість повірив популістським фразам на кшталт «Чого б не торкнувся Трамп – усе обернеться на золото». Іншими словами, я зарозумівся і спрямував свою енергію не в те русло.

Однак я зовсім не збирався здаватися. Жодним чином, ні на секунду, ні на мить, і думаю, саме так зумів протистояти критиці: мене намагалися висміяти, а натомість отримали протилежний ефект – я зажадав тріумфального повернення. Я знав, що вистою завдяки впертості, силі духу, непоступливості і бажанню перемоги. Цей період мого життя швидко мене загартував, і хоча я не закликаю вас випробовувати свої сили у такий же спосіб, знайте, що у подібній ситуації бажання не здаватися, певно, – ваша найкраща стратегія.

Що дало мені сили діяти? Не знаю. Можливо те, що всі газети світу списали мене з рахунків. З іншого боку, на той час я вже знав, що будь-який провал приховує потенційні можливості, і, вірите ви в це, чи ні, я дійсно зміг побачити у цій ситуації нові перспективи. У мене з'явився неабиякий шанс довести пресі, критикам і ворогам, що я той, на кого їм доведеться зважати, а не який-небудь ділок-одноденка, готовий одразу ж здавати позиції. Саме це я називаю сміливістю і позитивним аналізом ситуації.

Нове ставлення до проблеми стало рушійною силою для змін. Мої економісти досі пам'ятають той вечір, коли я зайшов до конференц-зали і, незважаючи на загальний розпач, почав розповідати їм про наші майбутні проекти. Проектів було багато, і усі вони були масштабними. Я говорив із запалом і змальовував майбутні перспективи яскравими, оптимістичними барвами. Напевно, мої співробітники подумали, що я втратив глузд, що від нервового перенапруження у мене почались галюцинації, але це був саме той момент, коли треба було рухатись далі. Я це знав, я був до цього готовий. Я сказав їм, що фінансова скрута скоро мине, і повірив у це сам.

Як показав час, той вечір дійсно став переломним. Саме тоді ми постановили зосередитись не на проблемі, а на її вирішенні – до речі, так я дійшов корисного висновку: думати не про саму проблему, а про її вирішення.

Дивно, але, аналізуючи минуле, я розумію, що тодішня можливість цілковитого колапсу зробила з мене кращого бізнесмена і, звісно, кращого підприємця. Аби мене не поховали живцем, я повинен був мислити нестандартно і позитивно, а такий підхід завжди дає свої результати. Саме завдяки йому я став таким, яким є зараз – набагато успішнішим і багатшим, ніж до кризи на початку 1990-х років.

Чи думав я коли-небудь потрапити на сторінки «Книги рекордів Гіннеса»? Ніколи. Але моє ім'я вписано в цю книгу саме через провал 1990-х років. Це факт, і я ним пишаюсь, коли невдачі перетворюються на успіх, тож хай вони завжди працюють на вашу користь.

Успіх великою мірою залежить від того, наскільки добре ви можете працювати під тиском. Здається, що це зовсім непросто, і, попри те, що так насправді і є, усе ж здолати напругу можливо. Уявіть себе переможцем. Зосередьтесь на успіху замість того, щоб картати себе сумнівами і страхом. Думайте про мету і шляхи розв'язання проблем. Варто лише «увімкнути» позитивне мислення, як напруга зникне сама собою. Навіть якщо ви відчуваєте, що ось-ось втратите контроль над ситуацією, прислухайтесь до моїх порад – вони справді дієві! 

З книги Дональда Трампа «Ніколи не здавайтеся! Як обернути найбільші труднощі на успіх» (2017), яку можна придбати в інтернет-книгарні "Наш Формат" 

The Mamas And The Papas - California Dreamin' (1965)