Рішення ухвалили на засіданні Ради євангельських протестантських церков України, що представляє понад 8000 церков й охоплює близько двох мільйонів вірян. Українські протестанти згадали й спікера Палати представників США Майка Джонсона, який є ревним євангелістом.

Минулого тижня на вулицях Таллінна було чути татарську промову, а в містечку Отепя, де колись освятили в церкві перший прапор Естонії, поряд з ним майорів прапор іншого фіно-угорського народу – ерзян. З 4 по 6 квітня в Естонії вперше проходив Конгрес Ліги вільних націй, що поєднує низку рухів за незалежність корінних народів та регіонів Росії.

Міністр оборони США Ллойд Остін слідом за речниками Білого дому (адмірал Кірбі) та Держдепу (Мюллер) висловився проти українських атак на російську нафтопереробку. Сказав, що "ці атаки можуть мати ефект доміно для глобальної енергетичної ситуації", що "для України корисніше йти по тактичних і оперативних цілях, які можуть одночасно вплинути на поточну боротьбу".

Тому Вашингтон має продовжувати фінансувати Українську армію, заявила помічник міністра оборони США з питань міжнародної безпеки Селеста Волландер, виступаючи в комітеті Палати представників зі збройних сил. Водночас вона стурбована через українські атаки на російські нафтопереробні заводи й називає їх цивільною інфраструктурою.

Тривалий час санкції вважали ледь не основним інструментом стримування агресії у сучасному світі. Але будь-які санкції завжди будуть передбачати купу виключень та подвійних стандартів.

Війна є реальною загрозою, а Європа не готова, попереджає прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. “Не хочу нікого лякати, але Європа не готова до великої війни” – сказав він. Туск вважає, що становище України сьогодні значно складніше, ніж рік тому, але значно краще, ніж на початку війни.

"Сьогодні рано вранці російські ракети знову вкотре атакували численні об‘єкти по Україні, в тому числі й енергетики. На жаль, влучання є і по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі".

Голова військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що російським окупантам не можна дати перемогти, і зазначив, що у Росії існує лише право сили, а верховенство права – лише фасад. Найвищий військовий посадовець Альянсу − голова Військового комітету НАТО Роб Бауер вперше з початку повномасштабної війни прибув з візитом до Києва.

Ця війна, відповідальність за яку несе виключно Путін, є екзистенційною загрозою для Європи та Франції. Росія не повинна виграти цю війну. Якщо Росія виграє цю війну, довіра до Європи знизиться до нуля. Якщо Росія виграє, зміниться життя французів. Франція більше не буде в безпеці. Європа не буде в безпеці.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець закликав перевірити російський Червоний Хрест, оскільки нещодавно в мережі з’явилася інформація, що організація підтримує війну проти України, а працівники РЧХ розповідають про неможливість миру з "українськими нацистами".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив в інтерв'ю телеканалу TVN 24, що санкції проти Росії мають перестати бути фіктивними. Половина Європи досі торгує з Росією та Білоруссю, а багато компаній, зокрема, й польських, успішно обходять санкції.

13 березня НПЗ у Рязані, Кстово в Нижньогородській області та Кірішах у Ленінградській області, які входять до п’ятірки найбільших нафтопереробних заводів на Росії, були атаковані дронами СБУ.

1 березня російська пропагандистка Сімоньян опублікувала записи розмов чотирьох високопоставлених німецьких військових – вони говорили про потенційне використання далекобійної ракети Taurus Україною і про те, що Україна може використати крилаті ракети для атаки на Кримський міст. Стверджується, що один із них – командувач ВПС Інго Герхарц.

Видання Politico опублікувало серію статей під загальною назвою "Чому Захід втрачає Україну". Дуже симптоматично, бо матеріали вийшли після двох важливих міжнародних подій з Україною в центрі порядку денного. Перша – Мюнхенська конференція з безпеки (16-18 лютого 2024 року), друга – Ялтинська європейська стратегія (YES) (24-25 лютого).

Раду безпеки ООН "можливо, фатально" підірвали ситуацією в Газі, а Україна – в глухому куті. Про це 26 лютого на відкритті Ради ООН з прав людини в Женеві сказав глава ООН Антоніу Гутерріш.