«... Філбі повідомляв, що британський кабінет міністрів розробляє плани нагнітання напруженості і військових конфліктів між Німеччиною і СРСР, щоб спровокувати Німеччину ... британські агенти зайняті поширенням чуток в Сполучених Штатах про неминучість війни між Німеччиною і Радянським Союзом; її нібито повинні були почати ми, причому превентивний удар збиралися завдати в Південній Польщі ... британська сторона нагнітає страх серед німецьких вищих керівників у зв'язку з підготовкою Рад до війни. За словами Берії, Сталін і Молотов вирішили принаймні відтягнути військовий конфлікт і постаратися поліпшити становище, застосувавши той план, від якого відмовилися в 1938 році »[1].

Якщо у світі відбудеться щось деструктивне, то першим підозрюваним буде Москва. Всі неприємності – теракти, отруєння, епідемії – будуть розглядатися як прояви російської гібридної війни. Природно, що особливо яскраво це відбуватиметься в Україні, адже вона є головним об’єктом московської гібридної агресії. Говориш російською? Це підозріло. Виводиш гроші в офшори? Це економічна диверсія і мародерство під час бойових дій. Молишся в московській церкві, підтримуєш її пожертвами? Зрадник, однозначно.

Ідеологічні конформісти, котрим байдуже, на що брати грант, аби заробити гроші, статус та увагу преси, не розуміючи принципів свободи, намагаються жорстко нав’язати суспільству те, що прописано у грантах. При цьому не рахуючись із методами.

У четвер 16 червня 2016 року в Києві о 18-30 відбудеться відкритий семінар і дискусія за участю Романа Машковця, Юрія Романенка, Ігора Каганця. Обговоримо стан і перспективи сучасної цивілізації в контексті гібридної війни Росії проти України і всього вільного світу.

Скандал на «праймеріз» «несистемної опозиції» – перше місце посів «поганий новинар» Вячєслав Мальцев, але політбюро ПАРНАСу проігнорувало результати голосування.

«Ми вважаємо, що існуючий у Росії порядок приречений, причому у найближчий історичній перспективі. Ми відмовляємо теперішньому політичному режиму у підтримці.» – Декларація общєрусского національного двіженія под руководством Ігоря Стрєлклова.

Едуард Тополь відомий широкій публіці як письменник – автор гостросюжетних і кримінальних романів, журналіст і кіносценарист. Фільми, зняті за його сценаріями, заборонялися радянською цензурою, а книги, в числі яких добре відомі романи «Красная площадь», «Журналист для Брежнева», «Россия в постели», «Чужое лицо», «Завтра в России», «Любожид» і багато інших, видавалися великими накладами в Європі, Азії та Америці. У 1978 році Едуард Тополь емігрував в США. У 1998 році він опублікував резонансне звернення до єврейських олігархів: «Возлюбите Россию, Борис Абрамович!» – «Открытое письмо Березовскому, Гусинскому, Смоленскому, Ходорковскому и остальным олигархам». Сьогодні він разом з дружиною і сином живе в Прінстоні. Нещодавно йому виповнилося 75 років, але він як і раніше бадьорий і сповнений нових літературних задумів.

Президент Литви Даля Грібаускайте вважає, що сьогодні Захід не має лідера, який в змозі зупинити Путіна. Умови перемир’я в Україні були запропоновані Росією.

Більшовизм за своєю суттю є схильність до грабунку і присвоєння. Правда, він дещо відрізняється від звичайного розбою: розбійник добре знає, що він протиправний, більшовик же вважає себе в «повному праві»; розбійник не жадає політичної влади, більшовик прагне саме до неї; розбійник не намагається легалізувати ні своє становище, ні свої вчинки; більшовик не заспокоюється до тих пор, поки він не легалізує і те й інше.

Знаєте, що для російського ФСБ було відкриттям? Не українське донбаське підпілля, ні. А те, що ополченці, місцеві путіновіри й русколюби, вбивали їхніх військових через заялозані гроші, грабували їхніх офіцерів, їхні частини й прикордонні міста. Отримували російські іхтамнєти зарплатню й … щезали у степах, копальних відстійниках та балках. На іхтамнєт і суда нєт.

Два роки протистояння російській агресії на українському Донбасі у формі антитерористичної операції і загальна динаміка цього конфлікту переконливо доводять – насправді Москва воює не з Києвом; головний її ворог – Вашингтон і його європейські союзники.

Громадянам України заявляють, що швидкі зміни неможливі: є закони, які не можна так просто порушити. Але призначити свою людинку закон не завадив. Генпрокурору потрібен характер бійця і реальна незалежність від президента - щоб планомірно садити його оточення, поступово підбираючись до президентського горла.

Якщо прибрати цей культ, то між країнами колишнього СРСР залишиться не дуже багато спільного. Національні російські регіони теж позбудуться ідеї, яка їх тримає разом.

Кадрові військові, строковики були кинуті у січкарню війни залаштунковим «фас». Це злочин їхнього «вождя» та їхніх генералів. Й вони пішли. Підкорилися наказу, якого не було. Але ж знали, що йдуть вбивати мирний народ чужої країни.

Ще кілька років тому росіяни вважали цю країну одним із найближчих союзників. Сьогодні ж опитування громадської думки засвідчують, що вони дедалі більше вбачають у ній ворога. Путін добре вміє грати на слабкостях інших країн. Зараз Кремль намагається посилити політичну шкоду, якої Меркель завдала її політика відкритості біженцям.