Submitted by Ігор Каганець on 27 December, 2025 - 10:35
Важливе запитання: Де Ісус вживав слово "ельфи" у своїй Нагірній проповіді?
На установчому зібранні своєї школи Ісус виголосив промову, відому як Нагірна проповідь, або Навчання на горі. Метою навчання було практичне здійснення метаморфозу – перетворення з Гомо дуплекс у Гомо триплекс. Для того щоб учні відчували себе особливою групою і завжди пам'ятали про мету навчання, у цій промові Ісус назвав їх світлосяйними: Ви – світло всесвіту!", гелленською – «φῶς τοῦ κόσμου» (читається «фос тоу космоу»), «світло космосу». Для позначення носіїв цього світла традиційно застосовувалось слово «ἀλφός» (читається альфос) – світлосяйні. Носії світла – це і є ельфи, елбеді, лебеді, ганса. Докладніше про це у статті: «Ви – світло всесвіту!», або Чому Ісус називав своїх учнів ельфами, а державний символ України називається Лебідь.
Про те, що йдеться саме про метаморфоз, говорить весь контекст Гіперборійської традиції, зокрема Бгаґавад Ґіта (Блага Пісня), в якій богочоловік Крішна (красень) навчає переходу до вічного життя Арджуну (світлого, світлосяйного, ельфа). Арджуна ще не був ельфом, але у цьому творі він називається ельфом для полегшення метаморфозу згідно з принципом "як корабель назвеш, так він і попливе". Про це у статті: Крішна, Хрестос та їхні ельфи: Бгаґавад-Ґіта про те, як діяти проти всіх і стати надлюдиною (подкаст).
Submitted by Ігор Каганець on 27 December, 2025 - 10:10
Установчі збори та заснування держави – цілком правильна мета. Інша справа, яка держава нас цікавить – етатична чи народна?
В етатичній державі джерелом влади є панівна верхівка, яка використовує натовпи для створення ілюзії народовладдя через всезагальні вибори, референдуми та інші засоби. Але навіть якщо народні маси оберуть собі владу, то вони не зможуть її контролювати – просто прийде до влади інша етатична верхівка. Система залишиться та ж сама.
У народній державі джерелом влади є організовані громади, в яких люди знають одне одного, взаємно оцінюють, а тому довіряють. Саме вони вибудовують піраміду влади знизу доверху, відтак громади народної держави можуть контролювати свою верхівку і змінювати її. Саме на цьому принципі й працює перевірене тисячоліттями Копне право, тобто право громад. Тому народна держава називається Сокупія – Скуфія – Скіфія, буквально "об'єднання громад" або "громада громад" ("со" - об'єднання, спільність, "купа" – група, громада).
Тому первинне завдання – формування багаторівневої мережі правильно організованих громад. А далі, залежно від політичної ситуації, є два легальні шляхи перезаснування держави – через перемогу на виборах або через установчі збори. Умовно кажучи, два шляхи – німецький і американський.
Submitted by Микола Погорілець on 26 December, 2025 - 12:02
Світогляд народу формується міфами і казками із дитинства. І саме тому ця праця є критично важливою для Української самоідентифікації. Рівень "внутрішнього тиску" сенсів, які надихають, має перевищувати зовнішній гнітючий тиск.
І при всьому, сенси наші спрямовані до найвищої самореалізації кожного.
Submitted by Ігор Каганець on 25 December, 2025 - 15:08
Окрім того, пропоную застосовувати форму АРІАНІЗМ. Які це дає переваги?
Використання варіанту «аріанізм» має кілька специфічних переваг, пов'язаних із термінологічною точністю та стилістикою:
1. Уніфікація з міжнародною термінологією: форма на -ізм (Arianism) є стандартною для більшості європейських мов (англійської, французької, німецької), що полегшує переклад та роботу з іноземною науковою літературою.
2. Підкреслення концептуальності: суфікс -ізм в українській мові традиційно використовується для позначення завершених ідеологічних систем, доктрин або світоглядних концепцій (як-от католицизм, кальвінізм, арістотелізм). Це дозволяє сприймати аріанізм не просто як історичне явище, а як цілісну богословську систему.
3. Стилістичне розрізнення: у наукових текстах термін «аріанізм» частіше вживається для опису самої доктрини та її логічної структури. Водночас «аріанство» частіше асоціюється з соціально-історичним рухом, громадами або конкретною історичною епохою.
4. Уникнення негативного забарвлення: історично термін «аріанство» часто супроводжувався означенням «єресь» у церковній літературі. Слово «аріанізм» сприймається як більш нейтральне та відсторонене, що зручно для сучасного релігієзнавчого або філософського аналізу.
Таким чином, пропоную застосувати аріанізм, адже це допомагає підкреслити доктринальну сторону вчення, бути ближчими до міжнародних наукових стандартів, відмежуватися від історичних проявів аріанства з їхніми проблемами та навішаними ярликами, натомість поглибити нашу доктринальну лінію до періоду індо-арійської експансії, а отже й до часів Трипілля.
Submitted by Ігор Каганець on 25 December, 2025 - 14:52
Уточнюємо назву: має бути не аріЯнство, а аріАнство. Річ у тім, що, згідно з джерелами, прибульці з України в Індію називали себе "ар'я". Тобто на запитання: "Хто ти?" вони відповідали "Ар Я" (бог я, я – частинка Творця). Відповідно, точна назва руху має бути "ар'янство" або, якщо без апострофа, то "аріанство" або "арйанство" (замість апострофа використовується буква "і" або "й"). Натомість застосування букви "Я" створює зайву надмірність, адже одночасно використовуються букви "і" та "й".
Важливе запитання: Де Ісус вживав слово "ельфи" у своїй Нагірній проповіді?
На установчому зібранні своєї школи Ісус виголосив промову, відому як Нагірна проповідь, або Навчання на горі. Метою навчання було практичне здійснення метаморфозу – перетворення з Гомо дуплекс у Гомо триплекс. Для того щоб учні відчували себе особливою групою і завжди пам'ятали про мету навчання, у цій промові Ісус назвав їх світлосяйними: Ви – світло всесвіту!", гелленською – «φῶς τοῦ κόσμου» (читається «фос тоу космоу»), «світло космосу». Для позначення носіїв цього світла традиційно застосовувалось слово «ἀλφός» (читається альфос) – світлосяйні. Носії світла – це і є ельфи, елбеді, лебеді, ганса. Докладніше про це у статті: «Ви – світло всесвіту!», або Чому Ісус називав своїх учнів ельфами, а державний символ України називається Лебідь.
Про те, що йдеться саме про метаморфоз, говорить весь контекст Гіперборійської традиції, зокрема Бгаґавад Ґіта (Блага Пісня), в якій богочоловік Крішна (красень) навчає переходу до вічного життя Арджуну (світлого, світлосяйного, ельфа). Арджуна ще не був ельфом, але у цьому творі він називається ельфом для полегшення метаморфозу згідно з принципом "як корабель назвеш, так він і попливе". Про це у статті: Крішна, Хрестос та їхні ельфи: Бгаґавад-Ґіта про те, як діяти проти всіх і стати надлюдиною (подкаст).
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Установчі збори та заснування держави – цілком правильна мета. Інша справа, яка держава нас цікавить – етатична чи народна?
В етатичній державі джерелом влади є панівна верхівка, яка використовує натовпи для створення ілюзії народовладдя через всезагальні вибори, референдуми та інші засоби. Але навіть якщо народні маси оберуть собі владу, то вони не зможуть її контролювати – просто прийде до влади інша етатична верхівка. Система залишиться та ж сама.
У народній державі джерелом влади є організовані громади, в яких люди знають одне одного, взаємно оцінюють, а тому довіряють. Саме вони вибудовують піраміду влади знизу доверху, відтак громади народної держави можуть контролювати свою верхівку і змінювати її. Саме на цьому принципі й працює перевірене тисячоліттями Копне право, тобто право громад. Тому народна держава називається Сокупія – Скуфія – Скіфія, буквально "об'єднання громад" або "громада громад" ("со" - об'єднання, спільність, "купа" – група, громада).
Тому первинне завдання – формування багаторівневої мережі правильно організованих громад. А далі, залежно від політичної ситуації, є два легальні шляхи перезаснування держави – через перемогу на виборах або через установчі збори. Умовно кажучи, два шляхи – німецький і американський.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Так. Нарешті.
І дещо з Конституції США собі запозичити.
Світогляд народу формується міфами і казками із дитинства. І саме тому ця праця є критично важливою для Української самоідентифікації. Рівень "внутрішнього тиску" сенсів, які надихають, має перевищувати зовнішній гнітючий тиск.
І при всьому, сенси наші спрямовані до найвищої самореалізації кожного.
Дійсно, Аріанізм виглядає краще. Також мені подобаться РЕАЛІЗМ, а от ЕРАЛІЗМ вказує на новий Світ, нову ельфійську еру, що вже починається.
Все починається з Любові.
Ельфізм – це магічне ядро аріанізму. Для масового процесу треба просувати аріанізм. Ельфізм – це для 1% з аріїв (шляхетних).
Також маємо розуміти, що Ісус народився людиною, хрестом-спасом (боголюдиною, реалізованим триплексом) він став пізніше.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Славімо Хреста!
А хіба наш рух не називається Ельфізм?
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Прошу всіх висловити свою думку, емоції або інтуїтивні відчуття щодо цієї пропозиції.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Окрім того, пропоную застосовувати форму АРІАНІЗМ. Які це дає переваги?
Використання варіанту «аріанізм» має кілька специфічних переваг, пов'язаних із термінологічною точністю та стилістикою:
1. Уніфікація з міжнародною термінологією: форма на -ізм (Arianism) є стандартною для більшості європейських мов (англійської, французької, німецької), що полегшує переклад та роботу з іноземною науковою літературою.
2. Підкреслення концептуальності: суфікс -ізм в українській мові традиційно використовується для позначення завершених ідеологічних систем, доктрин або світоглядних концепцій (як-от католицизм, кальвінізм, арістотелізм). Це дозволяє сприймати аріанізм не просто як історичне явище, а як цілісну богословську систему.
3. Стилістичне розрізнення: у наукових текстах термін «аріанізм» частіше вживається для опису самої доктрини та її логічної структури. Водночас «аріанство» частіше асоціюється з соціально-історичним рухом, громадами або конкретною історичною епохою.
4. Уникнення негативного забарвлення: історично термін «аріанство» часто супроводжувався означенням «єресь» у церковній літературі. Слово «аріанізм» сприймається як більш нейтральне та відсторонене, що зручно для сучасного релігієзнавчого або філософського аналізу.
Таким чином, пропоную застосувати аріанізм, адже це допомагає підкреслити доктринальну сторону вчення, бути ближчими до міжнародних наукових стандартів, відмежуватися від історичних проявів аріанства з їхніми проблемами та навішаними ярликами, натомість поглибити нашу доктринальну лінію до періоду індо-арійської експансії, а отже й до часів Трипілля.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Уточнюємо назву: має бути не аріЯнство, а аріАнство. Річ у тім, що, згідно з джерелами, прибульці з України в Індію називали себе "ар'я". Тобто на запитання: "Хто ти?" вони відповідали "Ар Я" (бог я, я – частинка Творця). Відповідно, точна назва руху має бути "ар'янство" або, якщо без апострофа, то "аріанство" або "арйанство" (замість апострофа використовується буква "і" або "й"). Натомість застосування букви "Я" створює зайву надмірність, адже одночасно використовуються букви "і" та "й".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Pages