окупація

Міський суд Павлограда на Дніпропетровщині визнав винним і засудив до семи років ув’язнення генерала Віктора Назарова, обвинувачуваного у службовому недбальстві, що спричинило катастрофу військово-транспортного літака повітряних сил Збройних сил України Іл-76 влітку 2014 року.

Які вимоги пред'являлися до поліцейського під час окупації України в 1941-1944 роках ?!

Архієпископ Пантелеімон (в миру Петро Рудик, 16.06.1898 Липівці, Перемишлянський повіт, Галичина, Австро-Угорщина – 3.10.1968 Едмонтон, Канада) - єпископ Російської православної церкви, архієпископ Едмонтонський і Канадський РПЦ (1959-1968), в 1946-1959 роках - єпископ Російської зарубіжної церкви, в 1941-1946 роках - єпископ Української автономної церкви в складі Російської православної церкви. З грудня 1941 року керував Київською єпархією автономної Української Церкви. 25 вересня 1943 року, архієпископ Пантелеімон разом зі своїм келейником і іподияконом ченцем Димитрієм (Щур) за розпорядженням німецької влади про евакуацію цивільного населення виїхав з Києва у Польщу, а потім в Німеччину.

Пропагандистська німецька листівка: Деклярація Німецького Уряду про приватну власність селян на землю в звільнених областях. Декларація підписана 3 червня 1943 року від імені Німецького Уряду Райхміністром Альфредом Розенбергом. Листівка широко розповсюджувалася на окупованих територіях України.

Однак, ми не знаємо, чи дійсно західні лідери повірили Путіну? Чи не грають вони з ним, так само. Як намагається грати з ними він? Чи не вдають, що вони купились на його спецоперацію з терактом?...

Аеророзвідка полку "Дніпро-1" показала відео з безпілотника, який зняв російські танки в окупованому Криму.

А яку зону інтересів Кремль визначив для себе? Судячи з усього, Росія прагне захопити не більше ні менше, як увесь Європейський континент. Тим самим, Москва прагне реалізувати свою мрію про роль «третього Риму», задовольнити комплекси неповноцінності, пов’язані з європейською цивілізацією, і отримати найбільший у світі науково-технічний потенціал.

Але найбільше мене вразило те, що я виявився єдиним, кому не сподобалась ця карта. Іншим батькам, виходить, було байдуже. Або, навпаки, вони підтримували анексію українського Криму і, можливо, навіть не проти були б приєднатись до Росії. Або просто боялись щось заперечити чи зауважити.

В обох військових конфліктах Росія не оголошувала війни, натомість створювала маріонеткові «Народні Республіки» та бутафорні «Народні армії», від імені яких воювали регулярні російські військові частини.

Всеукраїнський ленінопад звільнив чимало місць для вшанування власних історичних постатей та подій. Проте, коли доходить до діла, часто-густо доводиться чути суперечки про те, наскільки значимим був той чи інший персонаж для нашої історії, наскільки позитивним був його внесок в розбудову Української Держави.

На що ж сподівається Москва сьогодні, коли свідомо йде на конфронтацію зі значно сильнішим супротивником? На кого вона розраховує? Кого вважає своїм союзником? Хто увійде до нового «Троїстого союзу»? Спробуємо знайти відповіді на ці непрості питання.

Європейці вірять у те, у що їм зручно вірити. Адже, в часи інформаційних технологій, будь-яка людина, при бажанні, може без зусиль докопатись до істини. Однак сите і байдуже західне суспільство не хоче знати правду. Вони хочуть, щоб нічого не заважало їхньому розміреному життю. Заради власного спокою вони ладні за будь-яку ціну відкупитись від Росії. Ціна української території їх цілком влаштувала б.

Здавалося б, державний діяч, генерал-полковник (як гучно пише російська Вікіпедія), мав би мати якусь офіцерську честь… а виходить так, що великою державою керують брехливі нікчеми і боягузи, що живуть у власному світі ілюзій.

Колись римляни проголосили гасло: «Карфаген має бути зруйнований». І вони досягнули свого. Сьогодні замість слова «Карфаген» увесь цивілізований світмаєвписати слово «Кремль»…

Історія циклічна. Україна в черговий раз наступає на одні й ті ж граблі. Ми знову обрали президента в першому турі. Він знову прикинувся патріотом. І йому знову повірили. Чи дотягне він до кінця свого терміну – покаже час…