Майбутнє американської допомоги Україні, здавалося б, оповите невизначеністю. Проте, згідно з новим аналізом, відкриваються принципово нові канали підтримки, де центральну роль відіграють американські технологічні компанії, пов’язані зі штучним інтелектом (ШІ).

Норвегія спрямує близько 7 млрд крон (приблизно $695,7 млн) на посилення протиповітряної оборони України, повідомила пресслужба уряду Норвегії. Системи ППО постачатимуться з Німеччини.

Без сильного військово-промислового комплексу Україна не виграє цю війну. Постачання озброєння та боєприпасів з-за кордону нестабільне – у наших партнерів просто закінчуються запаси, бо ніхто не планував затяжну війну в центрі Європи.

Завдяки цьому Україна тепер сама виробляє понад 30% зброї та боєприпасів, що використовують на полі бою її Сили оборони у боротьбі з російським агресором.

Також прем’єр-міністр Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки. Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.

Міністр фінансів України Сергій Марченко і канцлерка казначейства Великої Британії Рейчел Рівз підписали угоду про надання Україні кредиту у 2,26 мільярда фунтів стерлінгів (близько трьох мільярдів доларів). Ці кошти є частиною механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) країн G7 загальним обсягом 50 мільярдів доларів.

Сучасна Європа опинилася на роздоріжжі: стара система безпеки руйнується, поступаючись місцем новим викликам. Геополітичні зрушення, викликані агресією Росії та ослабленням традиційних альянсів, створили загрозу для стабільності всього континенту. Україна стала епіцентром цієї боротьби, виборюючи своє право на незалежність. Водночас регіональні держави шукають нові форми об'єднання для забезпечення спільної безпеки. Ідея Балто-Карпатського Альянсу (Міжмор'я 2.0) виникла як відповідь на ці виклики — сильний союз країн Центральної та Східної Європи для стримування агресії та збереження миру.

Україна не відмовляється від своїх суверенних територій і не відмовляється від вступу до НАТО (це питання потребує змін до Конституції). Більш того, ці питання не можуть бути предметом жодних переговорів чи угод з країною-агресором. Одним з наших завдань є нарешті розбудити Європу.

25 січня Військово-морські сили ЗСУ оприлюднили відео, як екіпаж одного з катерів знищив російську авіаційну ракету «повітря-поверхня» Х-59, якою ворог хотів атакувати інфраструктуру порту «Південний».

Україні необхідно залучити до 20 мільярдів доларів для збільшення виробництва озброєнь, включаючи ракети великої дальності, засоби протиповітряної оборони та безпілотники, щоб дати відсіч Росії. Наразі можемо профінансувати тільки половину потреб у військовому виробництві.

Про розвиток та перспективи українського оборонно-промислового комплексу на тлі повномасштабного російського вторгнення. Вже зараз експерти прогнозують, що за підсумками цієї війни Україна стане однією з найбільш технологізованих армій світу, а український Military-tech ввійде в п'ятірку за показниками експорту.

Прем'єр-міністри Ісландії, Данії, Норвегії та Швеції під час саміту Україна – Північна Європа, який відбувся 28 жовтня, заявили про своє бажання зміцнити співпрацю з українським оборонним сектором.

Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс (Ruben Brekelmans) під час несподіваного візиту до Києва 6 жовтня заявив, що його країна інвестує 400 мільйонів євро (440 мільйонів доларів) у розробку передових безпілотників разом з Україною і поставить більше винищувачів F-16 в найближчі місяці.

Офіцер ЗСУ, активіст та волонтер Мирослав Гай розповів, що Збройні сили України отримали 18 артилерійських установок "Богдана", виробництво яких профінансувала Данія. На вироблення установок пішло два місяці.

Оборонним компаніям не вистачає кваліфікованих кадрів через міграцію, низьку народжуваність та мобілізацію, тож надії зокрема покладають на випускників університетів і технікумів. Щоб виростити нове покоління інженерів, потрібні нова інфраструктура, тісна співпраця університетів з вітчизняними виробниками та зміни всередині навчальних закладів.