Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
11

Український комп’ютер: сучасний стан і перспективи

Передвиборчі перегони відволікають українське суспільство від конструктивного обговорення рішень, які вже сьогодні потрібно було б запровадити в життя. Серед іншого, багато розмов точиться про те, де і як збирати гроші на розвиток в Україні нових технологій, освіти, науки. Якщо ж відійти від тимчасовості передвиборчого моменту, то стає зрозумілим, що рішення є.

Скільки років поспіль різні міжнародні організації довбають Україну за порушення авторських прав, в тому числі у галузі програмного забезпечення. І це попри те, що величезна кількість українців працює на західні та московські фірми, розробляючи найдосконаліші комп’ютерні програми (від іграшок до складних баз даних). Державні й приватні організації, які намагаються дотримуватись законів, сідають як на наркотик на програмне забезпечення Майкрософт, виплачуючи цій фірмі шалені гроші. Цю ситуацію можна порівняти з податками: чим вище податок, тим більше податківців, які слідкують за його сплатою (за рахунок цього ж податку).



Проте вже більше десяти років існує операційна система Лінукс, яка побудована на відкритому коді, на так званій відкритій ліцензії, яка дозволяє не тільки вільно поширювати цю операційну систему, а й адаптувати її під власні потреби та завдання. На Заході (як, до речі, і на динамічно крокуючому до науково-технічної перемоги Сході) вже давно минули часи не тільки великих суперечок щодо життєздатності Лінукса, але й великої ейфорії, пов’язуваної з цією системою. Вона просто зайняла своє місце: понад 60% серверів у світі працюють на Лінуксі.



ЧОМУ?



По-перше, це дешевше. Якщо стандартний пакет Майкрософта для користувача в Україні обійдеться десь у $170 (не враховуючи спеціалізованих програм), то повний пакет Лінукса коштуватиме всього 12 гривень. Хоча відкрита ліцензія не забороняє й безкоштовного його розповсюдження, але в цьому випадку на нього не буде надаватися програмна підтримка. Не треба думати, що ці кошти — турбота суто приватних користувачів. Підрахуйте кількість комп’ютерів не тільки в державних урядових установах (їх більше 50 тисяч), але й у вищих учбових закладах та школах. Можливо, що в деяких з цих закладів ще користуються піратським програмним забезпеченням, але як довго це може відбуватися (і чи гарно привчати молодь до протиправних дій, навіть списуючи це на бідність держави)?



По-друге, використання Лінукса безпечніше. Операційна система з відкритим кодом фактично не залишає “дірок” ані для несанкціонованого доступу, ані для вірусних атак. Не будемо ідеалізувати цю операційну систему, бо абсолютних ідеалів не існує. Проте варто згадати, що всі сервери таких серйозних державних інституцій, як Пентагон, ЦРУ чи ФБР у Сполучених Штатах працюють саме на Лінуксі. А для тих, у кого алергія на все американське, можна привести інший приклад. Ще в кінці минулого року керівництво Китаю заявило, що всі державні комп’ютери з метою підвищення безпеки будуть перелаштовані на Лінукс. І що цікаво — тільки китайської розробки.



По-третє, без врахування фактора Лінукса неможливо говорити про передові технології в Україні, а також про її конкурентоздатність у високотехнологічних галузях. До консорціуму, який робить ставку на використання Лінуксу для побутової техніки та електроніки, входять таки світові монстри, як Sony, Hitachi, Philips, Samsung, Sharp, Toshiba, Matsushita, NEC, ARM. Це, до речі, стосується й мобільних телефонів: всі моделі нового покоління будуть збиратися в Китаї, який переводить на Лінукс не тільки державні комп’ютери, але й все своє виробництво. І до цього треба бути готовими.



ПРИХОВАНІ ГРОШІ



Окрім переваг, які можна легко підрахувати, існують і більш далекосяжні аспекти. Наприклад, серед плюсів використання Лінукса в освіті є не тільки те, що на два комп’ютери з Майкрософтом можна придбати двадцять машин з Лінуксом. Студенти, які навчаються на операційній системі з відкритим кодом, мають можливість використовувати її як найкращий підручник — вони бачать всі переваги й недоліки кожної програми на базі Лінукса, мають можливість самостійно виправляти помилки, створювати власні програми, порівнюючи їх з іншими не тільки на етапі результатів, а й із самого початку розробки.



Також треба брати до уваги інтереси власне українського ринку програмного забезпечення. Навіть у маленькій Чехії всі програмні продукти працюють на чеській мові. Це обов’язкова умова як інформаційного захисту національного мовного середовища, так й захисту ринку, на якому працюють свої талановиті розробники програмного забезпечення, залучені не тільки до “перекладу” та адаптування ПЗ, а й до його розробки під конкретні вимоги й потреби на місцевому ринку. До речі, в чеській мові навіть не вживаються такі міжнародні слова як “комп’ютер” і “принтер”, бо чехи знайшли для цього власні назви.



Не треба також забувати, що крім переваг цієї операційної системи (дешевизна, надійність та стабільність в роботі, захист інформації та прав доступу, швидший інтернет, відсутність вірусів), сьогодні є й велике відставання України в розробці на базі цієї ОС прикладних продуктів, які б повністю задовольняли потребам кожного українського користувача — від великої корпорації до маленької родини. А це, звичайно, стримує її розповсюдження. Проте, вирішуючи ці проблеми, Україна могла б не лише економити державні кошти (наприклад, для тієї ж освіти), але й стимулювати підвищення професійного рівня своїх комп’ютерних фахівців та формувати фундамент для розвитку високотехнологічних галузей.



ДОВІДКА



25 серпня 1991 року Лінус Торвальдс, студент факультету комп’ютерних наук Гельсінкського університету, оприлюднив в інтернет-конференції повідомлення щодо початку розробки невеликої нової операційної системи. Протягом кількох років до розробки Лінукса приєдналися десятки й сотні програмістів з усього світу, яких привабила ідея вільного поширювання операційної системи, яка б за своїми функціональними можливостями не поступалася комерційним продуктам. Перша версія ядра Лінукс з’явилася вже у вересні 1991 року.



Сьогодні задумка Торвальдса працює на комп’ютерах з процесорами Intel x86, Sun SPARC, PowerPC, ARM, MIPS, Motorola 68000, Intel IA-64 тощо.



Тільки за останній квартал 2003 року прибутки від продажу серверів під Лінуксом зросли на 63,1% у порівнянні з 2002 роком. У першому кварталі 2004 року обсяг продаж Лінукс-серверів зріс на 56,9%, а в грошовому відношені це дотягнуло до 1 млрд доларів.



Головною і найвідомішою компанією, яка займається активним просуванням Лінукса, є IBM. З самого початку ця компанія надавала перевагу серверам та корпоративним рішенням на базі Лінукса. Останні два роки вона серйозно займається використанням Лінукса на ринку індивідуальних користувачів.



Головний менеджер всесвітньо відомого онлайнового магазину Amazon з корпоративних систем Уолт Нельсон заявив, що перехід магазину на Лінукс дозволив скоротити технічні витрати компанії на 25%. Хто вміє рахувати гроші, той зрозуміє ці цифри.



Аналітик російської компанії IDC-Росія Олена Семенівська відмічає, що за результатами опитування серед 159 російських ІТ-менеджерів 35% опитуваних використовують Лінукс-сервер Red Hat, SUSE Лінукс, ASPЛінукс, а 21% - Лінукс-клієнти Star Office та Open Office. Як вважає Олена Семенівська, підтримка Лінукса такими компаніями як IBM, Novell, Oracle, HP дозволяє говорити про гарні перспективи розвитку цієї операційної системи. Додамо, що російське міністерство зв’язку відкрило Центр вивчення Лінукса.



На Далекому Сході Китай є не єдиною (хоча одною з найпотужніших) держав, яка розраховує на нові розробки з використанням у них цієї операційної системи. Японський телекомунікаційний холдинг NTT приєднався до компаній, що розробляють безкоштовну операційну систему на базі Лінуксу для використання в телекомунікації. Зараз проходить випробування нової системи на 20 тис. серверів, що обслуговують міжнародний та національний зв’язок.



Міністерство освіти Південної Кореї оголосило про те, що незабаром комп’ютери в усіх початкових і середніх школах країни, а також у пов’язаних з ними урядових закладах будуть переведені на ОС Лінукс.



Ще в жовтні 2002 року уряд Індії наголосив на обов’язковому переході всіх державних комп’ютерів країни на Лінукс (а сьогодні Індія є одним зі світових лідерів ІТ-технологій). Хоча, як і в Китаї, “лінуксоізація” Індії пов’язується як з фінансовими, так і з політичними міркуваннями. (До речі, відомий “комп’ютер для бідних” Simpiter був задуманий та створений в індійському штаті Карнатаке).



Не відстає від Сходу і Західна Європа. Першим у Європі втекло від Майкрософту німецьке місто Баден-Вюртемберг, де державні служби повністю відмовились від програм Майкрософт й переорієнтувалися на Лінукс. Вивчивши цей досвід, у травні цього року влада Мюнхену також замінила у 14 тисячах комп’ютерів держслужбовців операційну систему Windows на Лінукс. Вивчивши німецький досвід Єврокомісія цього року закликала європейські країни відмовитися від диктату Майкрософт. Особливу увагу в своїх рекомендаціях Єврокомісія звернула на питання безпеки, взаємодії комп’ютерних мереж та малі витрати.



УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД



Не можна казати, що Україна повністю залишається на узбіччі цих світових процесів. Виявляється у нас також вміють рахувати гроші. Першою державною структурою, яка переозброїла свої комп’ютери з Windows на Лінукс, стало Міністерство юстиції України. Державне замовлення з боку цього міністерства стало поштовхом для об’єднання кращих умів та розробників програмного забезпечення, які ще не повтікали за кордон, у фірму з назвою МайЛінукс. Фахівці вважають розробку програмного забезпечення на базі Лінукс під це державно-корпоративне замовлення одним з найкращих в Україні. А що далі? Що за цим кроком?



Про це мало хто знає не тільки з державних керівників й урядовців, але й серед ентузіастів-комп’ютерщиків, для яких факт подібного замовлення і державної підтримки міг би стати хоча б моральною підтримкою і надією, що подібні замовлення з боку держави будуть поширюватися.



Зрозуміло, що потрібна єдина комплексна державна програма, яка б заохочувала перехід державних і приватних користувачів комп’ютерів на нову операційну систему. Це дозволить не лише зберегти великі кошти державного бюджету і закрити багаторічні суперечки з Майкрософтом щодо масового використання в Україні піратського програмного забезпечення. Найважливіше, що державна програма й державна підтримка дозволить вдихнути нове життя в сучасний український ринок програмного забезпечення, об’єднавши талановитих розробників навколо державних замовлень.



Поширення нової операційної системи в учбових закладах всіх рівнів сприятиме не тільки активнішій їх комп’ютерізації за рахунок збережених коштів, але й дозволить підвищити рівень комп’ютерної грамотності української молоді. А створення і поширення власного українського програмного забезпечення ще більше підніме престиж української мови. Очевидно, що робота з таким ПЗ (особливо на етапі дванадцятирічного шкільного навчання) сприятиме консолідації українського суспільства і формуванню передової української нації.



ЩО РОБИТИ?



Для реалізації великих можливостей, які відкриває перед Україною ОС Лінукс, потрібні колективні зусилля розробників програмного забезпечення, приватних і корпоративних користувачів, прихильників української культури, а також відповідальних політиків для лобіювання ідеї українського ПЗ на державному рівні. Природними кроками в цьому напрямку мають стати:



1) загальнонаціональна дискусія на тему українського ПЗ на базі Лінуксу;



2) створення міжнародної громадської організації прихильників українського ПЗ;



3) активна робота цієї організації з удосконалення українського Лінуксу, розробка на його базі вітчизняного ПЗ, широка просвітницька діяльність, розширення всесвітнього ринку українського ПЗ і його просування у сферах державного управління та освіти України.



З огляду на переможну ходу ОС Лінукс по планеті описаний розвиток подій в Україні виглядає закономірним і навіть неминучим. Питання в іншому — хто зробить перший крок?



Цей текст підготований редакцією футурологічного журналу “Перехід-IV” і призначений для вільного використання та поширення.



Адреса редакції:



sensar@i.com.ua

(38044) 460-30-21 (38067) 901-86-46

www.perehid.org.ua observer.sd.org.ua



----------------------------------------

В тему:



Проект СЕНСАР: мова, одяг, Лінукс



Проект СЕНСАР



Природний закон, або як нам українізувати українців (програма дій)

В тему: 
Поширити цю сторінку: