На двадцять п’ятий день після Великодня святкувався Рахманський Великдень, аперед Великоднем – Навський Великдень. Зараз Великдень в Україні переважна більшість українців святкують разом з церквою – після Пейсаха (Єврейської Пасхи), тобто після першого повного місяця, що стався після весняного рівнодення. З кошиками, повними наїдків, йдуть українці до церков, інколи навіть туди й не заходячі, бо попи "освячують" кошики просто неба перед цервою.
У 325 році на І Вселенському Соборі у Нікеї Отці Церкви вирішили, що християнську Пасху не можна святкувати перед або водночас із юдейською, бо тоді порушується послідовність євангельських подій, розповів о. Ярослав Ощудляк, ректор Львівської православної богословської академії УПЦ КП.
Відтоді християни святкують Великдень/Пасху у неділю після першої місячної повні, яка настає за весняним рівноденням. Проте Юліанський календар, яким тоді користувалися, виявився недосконалим, до нього поступово вносили різні поправки. А 1582 року Папа Григорій ІІІ запровадив реформу і ухвалив новий церковний календар, нині відомий як Григоріанський.
Відтоді виникла різниця у датах – римо-католики разом з протестантами святкують Великдень за новою пасхалією, православні та греко-католики – згідно з постановами Нікейського собору.
Коли ж святкувати Великдень? Чому Великий День все більше перетворюється на гастрономічне свято? Які давні українські традиції увібрав у себе сучасний український Великдень? Бо ж до тотального поширення на території України церковного християнства наші предки також святкували Великдень (тільки в інший день). Чому у так званий чистий четвер українці й дотепер старанно прибирають свої оселі, миють вікна, перуть, а в кінці дня неодмінно миються самі?
Бо нинішній церковний Великдень увібрав в себе традиції і звички дохристиянського Великодня!
Чистий четвер – то Навський Великдень. Ще до XVI-XVII ст. н.е. молодь у ніч Чистого четверга розкладала величезні вогні, які були, як і вода, очисними – вогонь і вода з давніх-давен були головними “чистителями і святителями”. Цими вогнями очищали “весі”, поля, ліси, води і луки – куди лише досягала заграва цих вогнів. А ще – хотіли освітити покійникам дорогу додому та зігріти їх.
У Навський Великдень, як вважалося, душі померлих приходять вечеряти, тому, сідаючи цього дня вечеряти, треба було дмухнути на лаву, аби “не присісти якоїсь душечки”.
Кожного року навесні православні, католики і протестанти відзначають найбільше свято свого релігійного календаря. Його називають по-різному: Воскресіння, Пасха, Великдень. Що воно означає? Це одне свято чи «три в одному»? Читайте про це у статті "Що святкуємо"?
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
"Смачної паски, яєчка і ковбаски" або Великдень по-українськи
Світ:
Спецтема:
На двадцять п’ятий день після Великодня святкувався Рахманський Великдень, а перед Великоднем – Навський Великдень. Зараз Великдень в Україні переважна більшість українців святкують разом з церквою – після Пейсаха (Єврейської Пасхи), тобто після першого повного місяця, що стався після весняного рівнодення. З кошиками, повними наїдків, йдуть українці до церков, інколи навіть туди й не заходячі, бо попи "освячують" кошики просто неба перед цервою.
17041504.png
У 325 році на І Вселенському Соборі у Нікеї Отці Церкви вирішили, що християнську Пасху не можна святкувати перед або водночас із юдейською, бо тоді порушується послідовність євангельських подій, розповів о. Ярослав Ощудляк, ректор Львівської православної богословської академії УПЦ КП.
Відтоді християни святкують Великдень/Пасху у неділю після першої місячної повні, яка настає за весняним рівноденням. Проте Юліанський календар, яким тоді користувалися, виявився недосконалим, до нього поступово вносили різні поправки. А 1582 року Папа Григорій ІІІ запровадив реформу і ухвалив новий церковний календар, нині відомий як Григоріанський.
Відтоді виникла різниця у датах – римо-католики разом з протестантами святкують Великдень за новою пасхалією, православні та греко-католики – згідно з постановами Нікейського собору.
Коли ж святкувати Великдень? Чому Великий День все більше перетворюється на гастрономічне свято? Які давні українські традиції увібрав у себе сучасний український Великдень? Бо ж до тотального поширення на території України церковного християнства наші предки також святкували Великдень (тільки в інший день). Чому у так званий чистий четвер українці й дотепер старанно прибирають свої оселі, миють вікна, перуть, а в кінці дня неодмінно миються самі?
Бо нинішній церковний Великдень увібрав в себе традиції і звички дохристиянського Великодня!
Чистий четвер – то Навський Великдень. Ще до XVI-XVII ст. н.е. молодь у ніч Чистого четверга розкладала величезні вогні, які були, як і вода, очисними – вогонь і вода з давніх-давен були головними “чистителями і святителями”. Цими вогнями очищали “весі”, поля, ліси, води і луки – куди лише досягала заграва цих вогнів. А ще – хотіли освітити покійникам дорогу додому та зігріти їх.
У Навський Великдень, як вважалося, душі померлих приходять вечеряти, тому, сідаючи цього дня вечеряти, треба було дмухнути на лаву, аби “не присісти якоїсь душечки”.
На двадцять п’ятий день після Великодня святкувався Рахманський Великдень.
Отже під час традиційного поїдання звичних у Великдень продуктів давайте задумаємося, що ж ми врешті святкуємо, чому печемо паски і фарбуємо яйця. А також як церква використала давні народні звичаї і традиції.
Кожного року навесні православні, католики і протестанти відзначають найбільше свято свого релігійного календаря. Його називають по-різному: Воскресіння, Пасха, Великдень. Що воно означає? Це одне свято чи «три в одному»? Читайте про це у статті "Що святкуємо"?
Знати причини і наслідки.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков