Проживши 24 роки у місті Херсон, завжди цікавлюся, що там відбувається. Хочу вірити, що Херсон колись займе достойне місце у низці туристичних напрямків – не як Одеса, звичайно, але десь поруч. Особливо тепер, коли Херсонська область замінила багатьом українцям, що звикли відпочивали влітку на Чорному морі, анексований Крим.
В останні три роки до Херсонської області поїхали в рази більше туристів. Тож як можна врешті підняти туристичні можливості Херсону? Що можна подивитися у Херсоні?
Ну хоча б Херсонський обласний художній музей, розташований в будинку колишньої Міської Думи, що був побудований у 1905—1906 рр. у традиціях історичних стилів середньовіччя та нового часу за проектом одеського архітектора Адольфа Мінкуса.
Але історія наразі не про туристичні атракції Херсона, а про те, хто очолить Херсонський обласний художній музей.
Кандидати на посаду директора обласного художнього музею – це нинішній керівник установи Аліна Доценко і громадський діяч, керівник центру «Правовий простір» Наталя Бімбірайте.
Аліна Доценко, яка керує музеєм з 1987 року, розповідала в основному про те, як вона протягом майже 30 років вирішує проблеми музею, як вона врятувала будівлю від руйнування, до якого міг привести ремонт, зроблений з грубими прорахунками. І лише в кінці свого виступу згадала про плани на найближче п'ятиріччя. У неї ці плани в основному були пов'язані з реконструкцією музею і залученням на це грошей з держбюджету. При цьому вона згадала, що «на короткій нозі» з впливовим нардепом Іриною Луценко, яка нещодавно стала представником Президента України у Верховній Раді. Що та нібито пообіцяла «пробити» виділення з бюджету 100 млн. грн. для реконструкції музею, пише Вгору.
Відома херсонська громадська діячка Eugenia Virlich написала у себе на Фейсбук: «Презентація пані Аліни не містила ЖОДНОГО слова стратегії розвитку. ЖОДНОГО! Як їй не натякали, що годі вже розповідати про те, яка Ви хороша, так жодних планів представлено не було. І це людина з 28-річним стажем управління музеєм! Презентація - російською мовою. Це, звісно, не гріх, але: пані Аліні було поставлено запитання українською із проханням відповісти українською. Вона відповісти українською так і не змогла. Я вже не кажу про Цюрупинськ, Ленінград і т.д. Це можна списати на хвилювання. Але законом передбачено володіння українською мовою - цього пані Аліна не продемонструвала. Навіть навпаки: показала, що українську вона не знає.
Презентація Наталі Бімбірайте приємно вразила насиченістю, виваженістю, чітким спрямуванням на розвиток, чіткими ідеями і стратегіями розвитку. Все чітко, виважено і з повною готовністю іти і працювати. Відповіді на запитання - так само чіткі і повні. Це сучасна презентація, в якій було абсолютно ВСЕ: і досвід, і плани, і стратегія, і логічне викладення бачення.
І з такими результатами комісія голосує трьома "за" за пані Наталю і чотирма - за пані Аліну. І це при тому, що пані Наталя чітко наголосила на залученні сторонніх коштів у розвиток закладу (гранти та інші джерела), а пані Аліна чітко орієнтувалась лише на бюджет. Пані Наталя при цьому має досвід роботи з залученими коштами, пані Аліна - ні. За всієї моєї поваги до пані Аліни, її презентація - це совковий жах...»
Здається, додати нема що. Хіба що про Наталю Бімбірайте.
Наталя Бімбірайте – керівник громадської організації «Правовий простір», організатор Днів Литви у Херсоні, співорганізатор Днів України у Литві, бачить перспективи, знає, як йти вперед.
На своїй презентації вона говорила про те, як інтегрувати музей в культурне середовище Херсона, зробити його багатопрофільним культурним центром, простором, дружнім для відвідувача, а також центром безперервної освіти для людей будь-якого віку; вона пропонує активно використовувати сучасні методи роботи, передові технології.
У Доценко ж головним «козирем» є ремонт.
Тож який вектор переможе - вперед у майбутнє чи назад у минуле - поки що не відомо, адже конкурс буде оголошений знову. А поки що музеєм керуватиме в.о. Аліна Доценко.
Наші інтереси:
Дивовижно, що суспільство змінилося, країна хоче нового, прагне змін, але стара система пручається і не дає можливості пробитися здоровим силам.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Херсонський обласний художній музей залишився у 1987 році
Світ:
У Херсоні завершився конкурс на заміщення посади директора Херсонського обласного художнього музею ім. Шовкуненка.
16052901.jpg
Про це я узнала, читаючи статтю в газеті Вгору.
Проживши 24 роки у місті Херсон, завжди цікавлюся, що там відбувається. Хочу вірити, що Херсон колись займе достойне місце у низці туристичних напрямків – не як Одеса, звичайно, але десь поруч. Особливо тепер, коли Херсонська область замінила багатьом українцям, що звикли відпочивали влітку на Чорному морі, анексований Крим.
В останні три роки до Херсонської області поїхали в рази більше туристів. Тож як можна врешті підняти туристичні можливості Херсону? Що можна подивитися у Херсоні?
Ну хоча б Херсонський обласний художній музей, розташований в будинку колишньої Міської Думи, що був побудований у 1905—1906 рр. у традиціях історичних стилів середньовіччя та нового часу за проектом одеського архітектора Адольфа Мінкуса.
Але історія наразі не про туристичні атракції Херсона, а про те, хто очолить Херсонський обласний художній музей.
Кандидати на посаду директора обласного художнього музею – це нинішній керівник установи Аліна Доценко і громадський діяч, керівник центру «Правовий простір» Наталя Бімбірайте.
Аліна Доценко, яка керує музеєм з 1987 року, розповідала в основному про те, як вона протягом майже 30 років вирішує проблеми музею, як вона врятувала будівлю від руйнування, до якого міг привести ремонт, зроблений з грубими прорахунками. І лише в кінці свого виступу згадала про плани на найближче п'ятиріччя. У неї ці плани в основному були пов'язані з реконструкцією музею і залученням на це грошей з держбюджету. При цьому вона згадала, що «на короткій нозі» з впливовим нардепом Іриною Луценко, яка нещодавно стала представником Президента України у Верховній Раді. Що та нібито пообіцяла «пробити» виділення з бюджету 100 млн. грн. для реконструкції музею, пише Вгору.
Відома херсонська громадська діячка Eugenia Virlich написала у себе на Фейсбук: «Презентація пані Аліни не містила ЖОДНОГО слова стратегії розвитку. ЖОДНОГО! Як їй не натякали, що годі вже розповідати про те, яка Ви хороша, так жодних планів представлено не було. І це людина з 28-річним стажем управління музеєм! Презентація - російською мовою. Це, звісно, не гріх, але: пані Аліні було поставлено запитання українською із проханням відповісти українською. Вона відповісти українською так і не змогла. Я вже не кажу про Цюрупинськ, Ленінград і т.д. Це можна списати на хвилювання. Але законом передбачено володіння українською мовою - цього пані Аліна не продемонструвала. Навіть навпаки: показала, що українську вона не знає.
Презентація Наталі Бімбірайте приємно вразила насиченістю, виваженістю, чітким спрямуванням на розвиток, чіткими ідеями і стратегіями розвитку. Все чітко, виважено і з повною готовністю іти і працювати. Відповіді на запитання - так само чіткі і повні. Це сучасна презентація, в якій було абсолютно ВСЕ: і досвід, і плани, і стратегія, і логічне викладення бачення.
І з такими результатами комісія голосує трьома "за" за пані Наталю і чотирма - за пані Аліну. І це при тому, що пані Наталя чітко наголосила на залученні сторонніх коштів у розвиток закладу (гранти та інші джерела), а пані Аліна чітко орієнтувалась лише на бюджет. Пані Наталя при цьому має досвід роботи з залученими коштами, пані Аліна - ні. За всієї моєї поваги до пані Аліни, її презентація - це совковий жах...»
Здається, додати нема що. Хіба що про Наталю Бімбірайте.
Наталя Бімбірайте – керівник громадської організації «Правовий простір», організатор Днів Литви у Херсоні, співорганізатор Днів України у Литві, бачить перспективи, знає, як йти вперед.
На своїй презентації вона говорила про те, як інтегрувати музей в культурне середовище Херсона, зробити його багатопрофільним культурним центром, простором, дружнім для відвідувача, а також центром безперервної освіти для людей будь-якого віку; вона пропонує активно використовувати сучасні методи роботи, передові технології.
У Доценко ж головним «козирем» є ремонт.
Тож який вектор переможе - вперед у майбутнє чи назад у минуле - поки що не відомо, адже конкурс буде оголошений знову. А поки що музеєм керуватиме в.о. Аліна Доценко.
Дивовижно, що суспільство змінилося, країна хоче нового, прагне змін, але стара система пручається і не дає можливості пробитися здоровим силам.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)