Важливість: 
3
Креативна економіка: як хендмейд здатний вивести Україну в лідери на світовому ринку

Наші майстри можуть стати затребуваними на ринках Європи і США, а креативні індустрії в різних країнах тим часом розвиваються швидше, ніж технології. 

Про це у своїй статті пише Катерина Гончарова на Styler.

Вона розповідає про інтернет-платформу three-snails.com для просування українського хендмейду на ринках Європи і США. Її створила два роки тому Олена Вечканова. Разом зі своїми однодумцями вона їздить по Україні у пошуках кращих майстрів: тих, хто вишиває, малює, створює вироби зі шкіри, глини, вовни, а дизайнери Three Snails допомагають попрацювати над брендом так, щоб він став помітним і популярним навіть при величезній конкуренції. Купівля виробів на платформі неодмінно супроводжується розповіддю історії його створення.

Олена зрозуміла, що інформації англійською мовою про наших майстрів і про українську культуру дуже мало, тому вони регулярно пишуть статті трьома мовами і публікують їх там, де іноземець їх точно побачить і прочитає.

"Ми ходимо в музеї, їздимо в експедиції, знімаємо відео, пишемо статті, робимо гарні фото. Коли люди з різних країн купують вироби ручної роботи з України, то потім шлють нам листівки зі словами подяки і просять розповісти про нашу країну ще щось", - говорить Олена.

Українцям команда інтернет-платформи не тільки допомагає просувати бренд, а й розповідає, що таке креативна економіка, і наскільки успішним можна бути, створюючи вироби ручної роботи.

Креативна економіка - це сектор виробництва, що виник в інформаційну епоху, коли придбання товару або відвідування культурного заходу приносить і нові знання, і нові емоції, коли розвага і освіта йдуть пліч-о-пліч, і за це готові платити, - розповідає Олена. 

Початком ери креативної економіки можна вважати епоху тетчеризму, для якої характерно зниження витрат на всі сфери, включаючи культурну. Культурні інституції були змушені шукати недержавне фінансування, звертаючись за допомогою до бізнесу і громадськості. Так, союз культурних установ з працюючим бізнесом породжує сучасний феномен - прибуткову, а не дотаційну культуру.

Навколо цього феномена виникають незалежні, які не існували раніше, гравці культурної індустрії - фандрайзингової агентства. Їх завданням є оцінка культурного проекту за критеріями художньої цінності, а також потенційної фінансової успішності. На підставі цих рекомендацій проекти отримують частково державне фінансування, а частково - від приватного бізнесу. Наприклад, є таке агентство Arts and Business. Воно засноване в 1983 року театральним менеджером Коліном Твіді, щоб встановити взаємодію між мистецтвом і бізнесом. Сьогодні членами агентства є 300 провідних комерційних організацій. Вони контролюють 10% коштів, спрямованих на фінансування британської культури.

Великобританія по сьогоднішній день залишається прикладом країни, для якої культурний сектор перетворився на стратегічно важливу галузь економіки. За підсумками 2015 року креативні індустрії виросли на 9% у порівнянні з попереднім періодом, генеруючи 9,6 млн. фунтів щогодини і 84 млрд. фунтів щорічно. Ці цифри вдвічі перевершують динаміку всієї національної економіки.

Розвиток креативної економіки стимулюється як окремими муніципальними програмами, так і постановами міжнародних організацій. Так, у звіті ЮНЕСКО про стан креативної економіки за 2013 рік сказано, що світова торгівля в секторі склала 624 млрд. доларів, а її щорічний приріст становить 8%, в той час, як в інших галузях - близько 3%.

Сфера креативної економіки гарантує широку зайнятість населення. Відповідно до статистики Упсальского університету (Priority Sector Report: Creative and Cultural Industries. Europe Innova paper № 16), в європейських країнах рівень зайнятості в креативному секторі варіюється від 3% в Польщі, Болгарії та Румунії до 5% в Норвегії, Швейцарії та Великобританії і до 7% у Швеції.

Найвищі темпи зростання зайнятості в креативних індустріях притаманні невеликим економікам: в 2003-2009 роках на Кіпрі цей показник склав 26%, в Словаччині 26%, в Естонії 11%, в Латвії 10%.

В основі розвитку креативної економіки лежить зміна цінностей. Підтвердженням тому, наприклад, є масштабне соціологічне опитування, проведене у Фінляндії. На питання: "Чого ви хочете досягти через 10 років?" найчастіше відповідали "Я хочу бути щасливим".

Зараз ми живемо в суспільстві вражень і емоцій, а також постійно зростаючої цінності спілкування. Так, володіння предметами перестало бути індикатором статусу і розкоші. Замість покупкиі нерухомості і брендового одягу люди вважають за краще поподорожувати, віддають перевагу простим речам, з якими їх пов'язують приємні враження або емоції. Замість однакових футболок купують футболки з індивідуальним принтом. Замість паперових закладок для книг купують закладки, зшиті вручну.

Масове заміщається індивідуальним, а речі масового виробництва заміщуються речами з індивідуальною, особливою ​​історією.

Другим необхідним чинником є ​​участь малого і середнього бізнесу. Саме бізнес, а не культурні інститути і держава, орієнтований на отримання прибутку, а тому зацікавлений швидко реагувати на зміну потреб соціуму. Саме бізнес генерує в сфері культури найпотрібніше - інновацію. Бізнес працює над тим, щоб давно забуте старе зазвучало цікаво, актуально і по-новому. Зазвучало так, щоб люди готові були заплатити за це гроші.

В Австрії в сфері креативних індустрій функціонує понад 38 тис. компаній, 63% з яких - індивідуальні (засновник - єдиний працівник), що вдвічі вище, ніж в цілому в економіці. Крім того, більше 25% креативних підприємств мають 2-4 найманих працівника, і тільки 5% фірм - понад 10 зайнятих.

Третім фактором можна вважати міський спосіб життя з його цінністю просторового комфорту, освіченості, змістовного дозвілля. Наприклад, зайнятість в креативних індустріях в Берліні становить 8%, тоді як в цілому в Німеччині тільки 3%. У Нью-Йорку і США ці показники становлять відповідно 8,1% і 2,2%; у Відні та Австрії - 14% і 4%.

Хендмейд на сьогодні стрімко витісняє товари масового виробництва. За нашими оцінками, обсяг світового ринку хендмейд в 2015 році склав не менше 20 млрд. доларів США. В основі розвитку цього сегменту лежить бажання людини бути унікальним, отримувати емоційне задоволення. Так, виходячи заміж, дівчина має можливість підібрати серветочки на столах, замовити індивідуальнф прикраси, придумати кумедні фішки для подружок і т.п. Всі ці речі легко досяжні за допомогою хендмейд індустрії.

Зараз культурологи говорять про втрату сенсів. Інформації багато, а смислів немає. Вони здебільшого були втрачені в епоху індустріалізації. Саме тоді перервалися багато ремісничих династій, що зберігали культуру виробництва.

Для сучасного суспільства важлива легенда. Страшно хочеться потрапити в побут, збережений у віках, хочеться купити виріб, створений за образом столітньої давності, побачити старовинний обряд, пізнати народну культуру.

Перемога України полягає в тому, що етап індустріалізації в частині регіонів ми проскочили. Це допомогло зберегти наш культурний пласт. Вовняні пледи як вимочувалися в гірських річках, так до сих пір і вимочуються. Наші дивовижні музичні інструменти, технології виготовлення виробів з натуральних матеріалів, українські орнаменти - це величезна перевага, яка може стати причиною стрімкого зростання української економіки.

Ми говоримо про Україну як про країну майстрів тому, що саме ми можемо дати світові необхідну емоцію. Україна зуміла зберегти і вікові культурні традиції, і практику виробництва, і ментально притаманну душевність. А збережені в Україні орнаменти християнської і дохристиянської доби могли б викликати фурор як мінімум на ринках Європи.

Український хендмейд має всі шанси стати популярним в світі.

 

Наші інтереси: 

Україна має стати успішною і процвітаючою країною.

Гравець: 
Олена Каганець

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка