Гібридна війна. Чому українські політики не готові на розрив економічних відносин з РФ

1 вересня 1939 року почалася Друга Світова війна. Німецькі війська вторглися в Польщу, і це стало останньою краплею для Великобританії і Франції, яка змусила їх перейти в стан війни. До цього великі країни тішили себе ілюзією миру і спокійно реагували на окупацію Судетської області і поділ Чехословаччини. Прем'єр-міністр Великобританії Невелл Чемберлен, за рік до того, як його країна вступила у війну, тричі зустрічався з Адольфом Гітлером. "Я привіз вам мир", - сказав Чемберлен зустрічаючим його на аеродромі, показавши Мюнхенський договір, учасниками якого стали Великобританія, Франція, Італія, Німеччина. Але війна, як ми тепер знаємо, була неминуча.

Увійшли в історію

Через три дні після вступу у війну британський парламент, провівши три читання, приймає один закон. Ще два дні знадобилося на те, щоб його схвалив король Георг VI. Зараз цей закон ми б назвали економічними санкціями. Тоді він називався "Trading with the Enemy Act" - закон "Торгівля з ворогом". У 1941 році, після Перл-Харбора, такий же документ був прийнятий і в США. Його норми гранично прості. За торгівлю з країною-агресором передбачався семирічний тюремний термін, штраф на користь британської скарбниці і конфіскація майна.

Цей закон періодично порушувався. Мабуть, найвідоміше нехтування його нормами продемонструвала американська компанія Standart Oil, яка поставляла паливо для німецьких підводних човнів. Німеччина взамін, крім грошей, зобов'язалася не торпедувати їх нафтові танкери.

Але повернемося до Англії. Три дні - 3, 4, 5 вересня - знадобилося країні, щоб виробити торгові правила у відносинах зі своїм ворогом. Українській владі для цього недостатньо місяців.

Наші дні

"Для посилення тиску на Росію, РНБО ухвалила рішення про обов'язкове застосування на території України санкцій, введених країнами ЄС, Швейцарською конфедерацією, США і країнами Великої Сімки щодо РФ і вніс пропозицію щодо їх посилення. Це витяг з повідомлення, поширеного за підсумками засідання РНБО, яке відбулося 25 січня. Більше про зміст санкцій, сфери їх застосування, персональні це санкції або секторальні, або ті й інші разом - поки невідомо.

"Взагалі незрозуміло, про які санкції йшла мова на засіданні РНБО, - зізналося високопоставлене джерело з фракції "Блоку Петра Порошенка". - Зараз це для України найбільш чутливе питання. Багато хто не хоче втрачати гроші".

Слід сказати, що Кабінет міністрів ще у вересні, після того як Рада прийняла закон про санкції, направив в РНБО закритий перелік компаній та осіб, стосовно яких пропонувалося ввести обмеження. Тоді було відомо, що в ньому 209 юридичних осіб і більше 1 тис. фізосіб. Можливо, саме цей пакет був схвалений радою безпеки?

"Ми точно не знаємо, - зізналося джерело в оточенні прем'єр-міністра. - Той пакет був нашою пропозицією Радбезу, але які позиції вони вибрали - невідомо. З іншого боку, якщо ми говоримо про персональні санкції, то про них взагалі може бути не оголошено, а про те, що вони почали діяти, людина може дізнатися тільки, якщо вирішить перетнути наш кордон".

Давайте згадаємо, які ввів санкції західний світ у відношенні Росії. Перелік їх настільки широкий, що тільки їх перелік зайняв би кілька сторінок. Умовно їх можна розділити на персональні, військові й економічні. Зокрема, США заморозили активи низки чиновників, у тому числі, голови Ради федерацій РФ Валентини Матвієнко і радника президента РФ Дмитра Рогозіна; ЄС склав список, в який увійшли понад 30 російських чиновників і військових, зокрема, керівник агентства "Росія сьогодні" Дмитро Кисельов - всім їм заборонений в'їзд в країни Євросоюзу.

У військовій сфері Євросоюз згорнув свою співпрацю з низкою оборонних підприємств і концернів, зокрема з "Сирусом", куди входять концерн "Калашников" і НВО "Високоточні комплекси". США припинили відносини з "Рособоронекспортом".

Під удар потрапили російські підприємства ПЕК - "Роснефть", "Газпромнефть" і "Транснефть". Посилені відносини з лідерами російського банківського сектора - Ощадбанку, ВТБ, Газпромбанком, ВЕБ та "Россельхозбанком" - їм заборонено видавати кредити більш ніж на 30 днів, а також купувати їх акції і облігації. Країнам ЄС заборонено вкладати інвестиції в Крим і Севастополь.

Тепер цих правил, судячи з заяви РНБО, будемо дотримуватися і ми.

Хто завгодно, але тільки не ми

Було внутрішнє відчуття - згодом воно виявилося помилковим - що питання санкцій може бути розглянуте на екстреному засіданні парламенту 27 січня. Слово "санкції" там є. Але загороджувальні заходи вводимо не ми. Україна у черговий раз попросила світове співтовариство як йдеться в заяві парламенту, "посилити тиск на Російську Федерацію, в тому числі шляхом запровадження нових секторальних обмежувальних заходів (санкцій)". А самі коли?

Торговельні відносини між країнами тривають. Так, за даними російської Федеральної служби державної статистики за період січень-жовтень 2014 року товарообіг склав майже 25 млрд дол. Для порівняння, за такий же період 2013 року він був 32 млрд дол. Згідно з даними посольства України в Росії, в першому кварталі минулого року структура експорту розподілялася наступним чином:

Структура загального експорту в Російську Федерацію
(млн дол. США)

(Джерело http://russia.mfa.gov.ua/ru/ukraine-ru/trade).

Більшу частину товарів постачають підприємства, які знаходяться в приватних руках, тобто у олігархів. Задайте собі питання - чи готові вони припинити співпрацю з РФ? А потім запитайте себе - чи може олігарх домовитися з владою не заважати йому працювати, і що він може запропонувати натомість?

Ми не будемо вводити санкції щодо Росії. Думаю, ніколи. Так, ми готові приєднатися до тих санкцій, які не вимагають від нас серйозних фінансових втрат. Наприклад, до заборони поставок обладнання "для розвідки і видобутку нафти на глибині більше 150 м на морському шельфі за Полярним колом" або для проектів, які потенційно можуть використовуватися для розвідки і видобутку сланцевої нафти шляхом гідророзриву".

Для нас вибір простий - ми вибираємо не ті санкції, які зашкодять чи послаблять Росію, а ті, які не зашкодять і не послаблять нас. США і ЄС переслідують інші цілі - послабити РФ в тих сферах, де росіяни становлять конкуренцію для американських чи європейських компаній.

Мало хто знає, але в одному з варіантів заяви Верховної Ради від 27 січня був пункт про те, щоб просити світове співтовариство відключити Росію від системи SWIFT. Але потім від цього пункту вирішили відмовитися. На депутатів не вплинуло навіть те, що після засідання Радбезу прес-служба Президента розмістила в мережі Twitter запис від імені Петра Порошенко: "Приєднання України до санкцій проти Росії - тільки початок. Подальші кроки пропрацьовуються нами зі світовою спільнотою", забезпечивши його грайливим хэштэгом -#BanRussiafromSWIFT.

Секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони Іван Винник визнав, що "ми не хочемо обмежувати санкції конкретними пропозиціями". Але це не єдина причина відмови від санкцій. Російський прем'єр Медведєв, коли тільки почала обговорюватися тема відключення росбанков від глобальної банківської системи проведення платежів, почав погрожувати, що РФ буде чинити тиск не тільки економічними методами (можна подумати, зараз Україна потерпає саме від таких методів).

До речі, ідею блокувати російські банки, що працюють в Україні, не підтримують і в уряді. Там це пояснюють тим фактом, що дуже багато українських вкладників в цих банках...