Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 1
  • Переглядів: 1

Британська троянда фюрера - Юніті Мітфорд

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Напередодні ІІ світової війни молода англійська аристократка захопилася ідеями націонал-соціалізму і стала палкою прихильницею Адольфа Гітлера

yunitimitford.jpg

Юніті Валькірія Мітфорд (англ. Unity Valkyrie Mitford)
Юніті Валькірія Мітфорд (англ. Unity Valkyrie Mitford)

Здавна родина Мітфордів зберігала вірність старим, випробуваним часом класичним британським традиціям: сувора вікторіанська мораль гармонійно поєднувалася з консервативними цінностями епохи короля Едуарда. Сестри Мітфорд вже з ранніх років вирізнялися своєрідним хистом. Діана вийшла заміж за провідника фашистського руху Туманного Альбіону Освальда Мослі. Ненсі та Джессіка стали письменницями. А Юніті обрала кар'єру політика.

Виховання Юніті Мітфорд проходило у родинному маєтку, в графстві Оксфордшир. Її освітою переймалися мати і гувернантки. Підлітком вона полюбляла галасливі вечірки, а під час поважних аристократичних аудієнцій іноді демонструвала свій улюблений жарт - перед очима злегка шокованих гостей витягала з власної сумки переляканого мявкаючого кота. Так вона і жила - стабільно, рівномірно, позбавленою найменших проблем. Війни, економічні й політичні кризи оминали маєток Мітфордів стороною.

Можливо, все б так і тривало надалі, однак у 1932 році не без участі Освальда Мослі вона відкрила для себе явище, відоме як націонал-соціалізм. Відтоді життя юної аристократки набуло принципово нового сенсу.

Разом із сестрою Діаною Юніті вступає до лав Спілки британських фашистів. А вже у серпні 1933 року в якості члена цієї організації приймає участь в грандіозному шоу в Нюрнберзі, влаштованому Адольфом Гітлером на честь приходу НСДАП до влади. Дивлячись на яскраво освітлений стадіон, палаючі смолоскипи в руках штурмовиків, грандіозні чіткі колони маршируючих носіїв нового світового порядку, Юніті вперше відчула в собі дивовижний стан напівмістичної ейфорії від приналежності до Дива. Вона увіровала в націонал-соціалізм. Раз і назавжди.

Повернувшись на батьківщину, Юніті відразу опинилася в центрі громадської уваги. В уяві пересічного англійця, шотландця чи валлійця Гітлер з його вусами-щіточкою та асиметричною зачіскою аж ніяк не нагадував месію. І тому, коли молода вродлива англійка із захопленням розповідала про фюрера, як про вождя нової, ні на що не схожої політичної сили, в суспільстві це подекуди викликало доволі брудні плітки та глузування. Одна з карикатур на шпальтах "Ньюс кронікл" зображувала Мітфорд, яка ховається за спину свого кумира. Підпис був таким: "Вам не вдасться безкарно ображати Юніті. Якщо ви спробуєте принизити її, то будете відповідати перед Гітлером!".

У 19-річному віці вона умовляє батька відправити її закінчувати школу до Німеччини, потаємно мріючи про особисту зустріч з вождем ІІІ Рейху.

Озброївшись англійським перекладом "Майн Кампф", Юніті Мітфорд прибула до Мюнхену. В школі під керівництвом баронесси Ларош панянок готували до блискучої світської кар'єри. Але подібна перспектива її не цікавила. "Для неї це був шанс потрапити на очі Гітлеру, - пише її біограф Девід Прайс Джонс. - І Юніті вперто прагнула його використати".

Слід зазначити, що за складом характеру Мітфорди були надзвичайно впертими та позбавленими сентиментальної м'якотілості. Генеалогічне древо роду йшло від самого герцога Віндзорського.

У баварській столиці Юніті перш за все дізналася про те, в яких місцях найчастіше перебуває фюрер. Вона довго розмірковувала над тим, де саме найдоцільніше з'явитися перед його очима. І врешті-решт зупинилася на ресторані "Східна Баварія". Ніхто не міг з точністю визначити, коли саме вождь опиниться у цьому закладі, аби випити чарку старого рейнського вина чи кухоль доброго баварського пива. Але місс Мітфорд вміла чекати.

Фортуна посміхнулася їй 9 лютого 1935 року. Під час обіду в супроводі наближених осіб Адольф Гітлер звернув увагу на тендітну блондинку і запросиі її до свого столику. Подруга Юніті, Мері, записала тоді у своєму щоденнику: "Гітлер запросив Юніті до свого столику, і вона обідала поруч з ним! Юніті на небесах від щастя!". Після рокової зустрічі в "Східній Баварії" Мітфорд заявила шкільним подругам, що віднині кавалери більше не викликають у неї жодного зацікавлення.

Не зважаючи на відверто слабке володіння німецькою мовою, Юніті пощастило опинитися в оточенні вождя. Це викликало протест керівника його апарату Рудольфа Гесса, якого непокоїло те, що дівчина могла бути британською шпигункою. Однак Гітлер відмовився навіть припустити, що та якимось чином може бути пов'язана із спецслужбами Об'єднаного Королівства. Як завжди, він довіряв власній феноменальній інтуіції, що підводила його досить рідко.

Юніті переїхала мешкати до студентського гуртожитку Мюнхенського університету. Кожен її день був сповнений сповідуванням націонал-соціалістичного культу. Власні апартаменти 20-річна Мітфорд обставила портретами видатних діячів руху; щодня вона купувала і ретельно штудіювала партійну газету "Штурмер"; щовечора вдумливо вивчала праці Альфреда Розенберга. В атмосфері Німеччини другої половини 30-х років вона почувала себе наче риба у воді.

В 1935 році кореспондент "Санді таймс" взяв у Юніті Мітфорд інтерв'ю на тему її вражень від німецьких реалій. Згодом він розповідав: "Коли Юніті розповідала про Гітлера, в її очах спалахував вогонь шаленої віри й поклоніння. Час, проведений в товаристві диктатора, вона вважала найщасливішим у своєму житті. Вона щиро казала, що германській нації надзвичайно пощастило на видатного вождя. Коли я виходив з її кімнати, вона підняла руку у нацистському вітанні і вигукнула "Хайль Гітлер!".

Багато хто вважав Юніті Мітфорд наївною молодою жінкою, яка намагалася спокутувати провину аристократії перед народом у формі сповідування альтернативного по відношенню до буржуазних парламентських партій націонал-соціалізму. І не більше. Проте більшість істориків дотримуються тієї точки зору, що вона була в курсі практики НСДАП та споріднених структур, ба більше - саме це і приваблювало її в цьому русі. Влітку 36-го вона звернулася до величезної аудиторії під час мітингу у Нюрнберзі із запальним закликом увібрати в плоть і кров нову віру.

В той же час не можна сказати, що Юніті не була патріоткою своєї вітчизни. Вона гаряче любила рідну Англію, але стверджувала, що фашизм - це єдина політична система, здатна спасти роздріблену Європу від страхітливої чужинської навали. "Я у відчаї від погіршення відносин між моєю країною та Німеччиною", - з гіркотою констатувала вона на мітингу у Гайд-парку, розриваючись від одночасної відданості британському леву та правосторонній свастиці.

У 1936 році Мітфорд знову виїхала до Німеччини. Один з найближчих соратників Адольфа Гітлера, Альберт Шпеєр, відзначав, що Юніті була в захваті від фюрера, а той, в свою чергу, від неї. "Гітлер обожнював її. Він був шляхетним лицарем, який міг дозволити лише взяти її руку до своєї. Вона була єдиною жінкою, до думок якої він прислухався… Під час чайних бесід вона завжди відстоювала власні погляди, і прагнула переконати Гітлера рахуватися з її точкою зору. Він, у свою чергу, був в такі моменти стриманим та уважним до її слів".

Фюрер надав у розпорядження Юніті вишуканий особняк. Рано вранці він надсилав у її розпорядження автомобіль з есесівцями. Вона навіть мала честь відвідати "Орлине гніздо" - мініатюрну гірську резиденцію Гітлера в Альпах. Спілкування з політично активною англійкою допомогало йому бути в курсі внутрішньобританських розкладів. Але поруч вже була війна…

На її очах легіони ІІІ Рейху звели нанівець суверенітет Австрії та Чехословаччини. Проти своєї волі вона опинилася поміж двох вогнів: з одного боку - власні переконання, з іншого - почуття приналежності до власної країни.

Після того, як Лондон офіційно оголосив Берліну війну, Юніті вручила гауляйтеру Мюнхена Адольфу Вагнеру коричневий конверт. Пізніше Вагнер згадував: "Вона ридала і не могла говорити. В конверті знаходився її партійний значок НСДАП, фото Гітлера, а також лист до нього, в якому вона повідомляла про своє рішення звести рахунки з життям".

Прихопивши пістолет, вона попрямувала до центрального міського парку. Один-єдиний постріл в скроню виявився невдалим: паркові службовці знайшли її ледве дихаючою, і доставили до університетської клініки, де за наказом Адольфа Гітлера кращі німецькі хірурги прагнули повернути її до життя. Цілу добу фюрер провів поруч із нею у лікарняній палаті. Очевидці стверджують, що ніколи не бачили його таким похмурим та пригніченим.

Каналами німецьких спецслужб він повідомив її батьків про трагедію. 8 листопада 1939 року вождь ІІІ Рейху бачився зі своєю британською послідовницею востаннє.

Смерть настигла тяжкохвору Юніті Мітфорд вже по закінченню ІІ світової війни на відлюдному шотландському острові, куди вона перебралася до одного з родинних маєтків подалі від світу переможців. 

Наші інтереси: 

Пізнаємо реальну історію.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Подарунок на Різдво – «Євангеліє Ісуса Хреста» (Ігор Каганець, 2017) для нових прихильників AR25.ORG

Даруючи книги, ми розширюємо коло однодумців. Для придбання цієї книги насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну...

Останні записи