Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 4
  • Переглядів: 4

Українські діти страждають від батьківського прагнення їх розвинути

Світ:

У гонитві за раннім розвитком дитини дорослі частенько забувають про те, що насправді потрібно для виховання маленької, але щасливої людини.

Фахівці в області дитячої психології стверджують: навіть чотиримісячна дитина може стати жертвою психологічного тиску. Частенько – неусвідомленого і «з кращих прагнень».

Нинішній так званий «соціум розвиненого індивіда» примушує батьків з перших же днів появи немовляти піклуватися про його розвиток і ростити якщо не генія, то, як мінімум, вундеркінда. Тому мами і тата масово здають своїх дітей у всілякі центри раннього розвитку, гуртки креативного мислення і т. ін. І в цій гонитві за рекордами частенько упускають один з основних нюансів формування маленької, але щасливої людини: вона більше за все має потребу любові й уваги. А це сприяє формуванню у дитини відчуття захищеності й затребуваності на цьому світі. А це, у свою чергу, допомагає уникнути багатьох проблем, зокрема поведінкових, у старшому віці.

Психіка дитини формується на принципах позитивного ставлення до неї, позитивності пережитих емоцій. І саме стосунки усередині сім´ї створюють той первинний світ, який визначає ставлення дитини до навколишньої дійсності. Навіть найменші діти активно вступають у взаємозв´язок із дорослим.

В ідеалі до 6 місяців дитина вже повинна нормально реагувати на навколишній світ і оточуючих. Але інколи вже в ранньому віці – 4–5 місяців – у немовляти формується ціла низка комплексів, які можуть виявлятися в неконтрольованому неспокої за відсутності матері, боязні людей. Крім того, в результаті неадекватних дій батьків, психологів і тренерів у дитини можуть розвинутися і невротичні реакції: постійний і безпідставний плач, крик, відсутність сну і т.д.

Психологічний розвиток людини залежить від безлічі чинників. Останнім часом фахівці все частіше говорять про соціалізацію дітей в умовах усюдисущих інформаційних технологій. «Звичайно, психологічні консультації – справа корисна, але це не панацея від усіх бід. У сучасному світі існує низка специфічних проблем. Суспільство постійно змінюється, й інформаційне поле дуже  впливає на розвиток людства в цілому», – каже психолог, кандидат психологічних наук, психотерапевт Людмила Гридковець.

Так, якщо раніше діти починали розмовляти до одного року, то тепер дитина може сказати свої перші слова десь у два роки. «І це не свідчить про затримку розвитку. Причина в тому, що дитина нездатна обробити всю інформацію, що звалюється на неї. Вона потребує більшої кількості часу, зате потім починає говорити цілими фразами, реченнями», – розповіла Гридковець.

Навіть якщо до 3 років діти не включені в активний комунікативний процес, це не завжди означає, що вони потребують лікування або психологічної консультації. А ось якщо проблема залишається і після трьох років, то тут, відзначає психотерапевт, без допомоги фахівців не обійтися.

Ще один аспект сучасного соціального життя, вплив якого на дитину ще потрвбно досліджувати, – рівність статей. Її проголошення було покликане усунути соціальні бар´єри, що заважають людині проявитися як особі, а також створити рівні соціальні можливості для самореалізації чоловіків і жінок. У XXI столітті в багатьох країнах ці бар´єри зникли. А разом із ними стерлися і психологічні межі, що століттями розділяли «чоловіче» і «жіноче» начало.

У сучасних сім´ях мати нерідко займає в сім´ї позицію чоловіка – здобувача, захисника і т.д. А чоловік, відповідно, навпаки. Відбувається перемішування, а то і заміна соціальних ролей. У результаті дитина-хлопчик починає взаємодіяти із зовнішнім світом не за внутрішньою чоловічою моделлю, а за жіночою: він демонструє підвищений рівень інфантильності, «не по-чоловічому» уникає відповідальності. В результаті в «гендерному» суспільстві зростають деформовані особи. «Нам нав´язують модель соціуму «унісекс», де чоловічі й жіночі ролі періодично міняються. Як наслідок, у дитини – повна соціальна дезорієнтація», – пояснила Людмила Гридковець.

Однією з поширених проблем сучасного підростаючого покоління є інтернет-залежність. З якою, виявляється, боротися навіть складніше, ніж із наркотичною або алкогольною залежностями. Це стосується, насамперед, дітей-підлітків.

Нерідко формування інтернет-залежності провокують самі батьки: посадять дитину біля комп´ютера, щоб не набридала, – і порядок. На перших порах нічого поганого і справді не відбувається. Але з часом у дитини формується умовний рефлекс: якщо щось не так, вона відразу біжить до комп´ютера. І цей рефлекс стає базовим при взаємодії із зовнішнім світом.

При цьому в реальному житті підлітки все частіше страждають від самотності. Тому що міжособові стосунки зведені до мінімуму, всі друзі «живуть» лише в комп´ютері, і справжньої відчутної підтримки чекати немає звідки.

Щоб позбавитися від такої звички, потрібно немало зусиль. Оскільки будь-яка залежність – це, по суті, втеча з реального у віртуальний простір, а від інших залежностей інтернет-пристрасть відрізняється відсутністю деструктивних фізіологічних наслідків, психологи рекомендують обмежувати не стільки доступ до Мережі, скільки кількість проведеного в ній часу. Щоб реальне життя і реальні задоволення поступово витісняли віртуальні розваги.

У цілому ж, за словами психологів, діти зараз переживають кризу ідентичності. Вони частенько копіюють поведінку своїх батьків, зокрема всі негативні аспекти сімейного життя.

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ельфи – з кінофільму "Володар перстенів"

Шлях Лебедів, або Як увійти в ельфійський простір волі. Світотворча тріада: омолодження, інновації, удача

Для заснування нової цивілізації необхідне поєднання трьох обов’язкових компонентів – керованої молодості, інноваційності та удачі. Щоб стати ельфом (елбедем, лебедем), треба піднестися в ельфійський...

Останні записи