Аналізуючи лексику української мови, зауважуємо, що прадавня мова була лаконічнішою і простішою, ніж сучасна. Одним із способів її спрощення та вдосконалення є уникнення кальок і росіянізмів. Розглянемо найпоширеніші помилки у нашому мовленні та способи заміни на правильні питомо українські форми.
“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування”. Панас Мирний.
Однією з таких помилок є надужиття дієслова “бути”. Як твердить С. Караванський, українській мові властивий безособовий пасив. Однак часто трапляються конструкції, побудовані на зразок російської мови. Приклад: “На сьогодні достеменно не було вивчено діяльність ОУН-УПА”. Така побудова речення є помилковою. Українською буде так: “На сьогодні достеменно не вивчено діяльність ОУН-УПА”.
На жаль, речення з такою помилкою трапляються часто: “Книжку було видрукувано” – “Книжку видрукувано; “Був порушений спокій саду” – “Порушено спокій саду”; “Дорога була вистелена знову” – “Дорогу вистелено знову”.
За російським зразком побудовано й таке речення: “Кінець жнив: пшениця зв'язана в снопи”. Правильно так: “Кінець жнив: пшеницю зв'язано в снопи”. Відповідно: “ Нові підручники були видані усім п'ятикласникам”. Правильно: “Нові підручники видано усім п'ятикласникам”. Пшениця ж не могла сама зв'язатися, як і не могли видатися самі підручники.
Отож, не вживаймо зайвих слів, і наша мова буде лаконічнішою і точнішою.
?Це все чи все це? ?Яка з тих форм є українською? На перший погляд, наче й нема різниці. Проте мовознавці стверджують, що український варіант “Це все”, оскільки похідні форми від цього сполучення виразніші й коротші. Приклад: це все – з цього всього. Все це – зі всього цього.
Треба уникати також таку форму: “Як гнітюче діє”, зайвим у якій є дієслово “діє”. Правильно вираз виглядатиме так: “Як гнітить”. “Як паралізуюче діє” – “Як паралізує”.
Вираз “незважаючи на” доцільно замінити одним словом “попри”: “Незважаючи на холодну осінню погоду, діти багато гуляють” – “Попри холодну осінню погоду, діти багато гуляють”.
Доцільно також частку “адже” замінити на частку “ж” або “же”, яка передає смислове навантаження попереднього слова: “Адже справа не в тім, що...” – “Справа ж не в тім, що...”. “Адже нема нічого” – “Нема ж нічого”.
Також нам у свій час нав'язано такі варіанти прикметників, як джерелоподібний, желатиноподібний, кашкоподібний,клиноподібний, клубочкоподібний, листоподібний і інші. Українці мають простіші форми: джерелуватий, желатинуватий, кашкуватий, клинуватий, клубочкуватий, листуватий... Із цим питанням можна ознайомитись глибше у статті Дублетні форми.
Вдосконалюймо власну мову, борімося за її чистоту та смислову точність.
Використана література:
Караванський С. Що нас губить, або чому нас не читають?
Академічний тлумачний словник української мови в 11 томах.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Найпоширеніші кальки та способи їх уникнення
Спецтема:
Аналізуючи лексику української мови, зауважуємо, що прадавня мова була лаконічнішою і простішою, ніж сучасна. Одним із способів її спрощення та вдосконалення є уникнення кальок і росіянізмів. Розглянемо найпоширеніші помилки у нашому мовленні та способи заміни на правильні питомо українські форми.
divchyna-koromyslo3934831647272069975412114065669n.jpg
“Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування”. Панас Мирний.
Однією з таких помилок є надужиття дієслова “бути”. Як твердить С. Караванський, українській мові властивий безособовий пасив. Однак часто трапляються конструкції, побудовані на зразок російської мови. Приклад: “На сьогодні достеменно не було вивчено діяльність ОУН-УПА”. Така побудова речення є помилковою. Українською буде так: “На сьогодні достеменно не вивчено діяльність ОУН-УПА”.
На жаль, речення з такою помилкою трапляються часто: “Книжку було видрукувано” – “Книжку видрукувано; “Був порушений спокій саду” – “Порушено спокій саду”; “Дорога була вистелена знову” – “Дорогу вистелено знову”.
За російським зразком побудовано й таке речення: “Кінець жнив: пшениця зв'язана в снопи”. Правильно так: “Кінець жнив: пшеницю зв'язано в снопи”. Відповідно: “ Нові підручники були видані усім п'ятикласникам”. Правильно: “Нові підручники видано усім п'ятикласникам”. Пшениця ж не могла сама зв'язатися, як і не могли видатися самі підручники.
Отож, не вживаймо зайвих слів, і наша мова буде лаконічнішою і точнішою.
?Це все чи все це? ?Яка з тих форм є українською? На перший погляд, наче й нема різниці. Проте мовознавці стверджують, що український варіант “Це все”, оскільки похідні форми від цього сполучення виразніші й коротші. Приклад: це все – з цього всього. Все це – зі всього цього.
Треба уникати також таку форму: “Як гнітюче діє”, зайвим у якій є дієслово “діє”. Правильно вираз виглядатиме так: “Як гнітить”. “Як паралізуюче діє” – “Як паралізує”.
Вираз “незважаючи на” доцільно замінити одним словом “попри”: “Незважаючи на холодну осінню погоду, діти багато гуляють” – “Попри холодну осінню погоду, діти багато гуляють”.
Доцільно також частку “адже” замінити на частку “ж” або “же”, яка передає смислове навантаження попереднього слова: “Адже справа не в тім, що...” – “Справа ж не в тім, що...”. “Адже нема нічого” – “Нема ж нічого”.
Також нам у свій час нав'язано такі варіанти прикметників, як джерелоподібний, желатиноподібний, кашкоподібний,клиноподібний, клубочкоподібний, листоподібний і інші. Українці мають простіші форми: джерелуватий, желатинуватий, кашкуватий, клинуватий, клубочкуватий, листуватий... Із цим питанням можна ознайомитись глибше у статті Дублетні форми.
Вдосконалюймо власну мову, борімося за її чистоту та смислову точність.
Використана література:
Караванський С. Що нас губить, або чому нас не читають?
Академічний тлумачний словник української мови в 11 томах.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)