Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
1986

Сингапурське диво: секрети виведення кращого потомства

Категорія:

Світ:

Сингапурці вдало поєднують в собі азійські та американські риси характеру. Посидючість, шалена працездатність, хитрість, ділова хватка, прагнення до успіху і при цьому слухняність. Всі малюки отримують однакові стартові умови. Дитсадки і початкові школи не діляться на елітні та неелітні. Зате раз на рік для всіх 11-12-річних дітей проводиться глобальне тестування на IQ. Організовують його англійці. Так що сингапурські батьки не можуть скористатися своїми родинними та іншими зв'язками, щоб вплинути на результат.

Сингапур отримав незалежність у 1965 році і був тоді одним з найбідніших і найпроблемніших місць у світі. Країна не мала своїх природних ресурсів. Навіть прісну воду поставляла Малайзія, яка не була на той момент дружньою до Сингапуру державою. Зараз Сингапур вважається одним з економічних чудес Південно-Східної Азії. За короткий термін його столиця перетворилася на азійський Нью-Йорк. Економічні показники держави виглядають оптимістично, незважаючи на кризи 1998 і 2001 рр. При тому, що Сингапур не має природних ресурсів!

Головною метою життя сингапупців був і залишається високий рівень заробітку і висока посада в іменитій компанії. Сингапурці так наполегливі в досягненні цієї мети, що фінансовий успіх перетворюється на загальну соціальну манію. Закон природного відбору як один з основоположних законів ринку став базовим для виховання громадян Сингапуру.

Концепцію виховання розробив прем'єр-міністр Сингапуру Лі Куан Йу в 1984 році. Вона заснована на євгеніці - теорії про спадкове здоров'я людини і шляхи його поліпшення. Сингапурські вчені-соціологи помітили, що безліч високоосвічених жінок не виходять заміж і не народжують дітей, а безліч чоловіків одружуються на бідних неосвічених малайках та індіанках. Лі Куан Йу розпорядився створити потужну базу для створення нормальних сімей, здатних ростити і виховувати здорових і розумних дітей.

Під патронажем уряду було створено два шлюбних агентства, метою яких було укладення шлюбів між парами порівнянного соціального та інтелектуального рівня. Перше агентство називається "Відділення соціального розвитку" і займається освіченими молодими людьми. Друге агентство - Служба соціального розвитку. Його клієнтура - вся інша молодь.

Обидва агентства працюють із залученням серйозних фахівців: психологів, соціологів і лікарів. Тут не тільки підбирають пару молодій людині з урахуванням всіх особистісних особливостей, але й створюють умови для зустрічей, в тому числі tet-a-tet. При агентствах функціонує мережа спортивних тренажерних залів, кафе, басейнів, дискотек і кінотеатрів.

Після укладення шлюбу молодятам від держави "світить" солідний подарунок у вигляді кредиту на придбання житла.

Неосвіченим жінкам пропонується стерилізація після народження другої дитини в обмін на вирішення житлової проблеми.

Інтелектуалок теж чекає заохочення, але якщо вони народять більше трьох дітей.

Всі малюки отримують однакові стартові умови. Дитсадки і початкові школи не діляться на елітні та неелітні. Зате раз на рік для всіх 11-12-річних дітей проводиться глобальне тестування на IQ. Організовують його англійці - найкращі в світі фахівці з визначення рівня інтелекту. Так що сингапурські батьки не можуть скористатися своїми родинними та іншими зв'язками, щоб вплинути на результат.

Кращі з кращих потрапляють в елітні навчальні заклади. Школа Raffles - найкрутіша. Тут без перебільшення навчається майбутнє керівництво країни. Заняття тут починаються в 7.30 ранку, закінчуються о 18.00. Навчаються тут і діти незаможних батьків. Їхнє навчання повністю оплачує держава.

У всіх школах і дитсадках дуже пильно стежать за фізичним і моральним розвитком дітей. Їх змалку привчають до спорту, праці, дисципліни . А ще до культури поведінки. У Сингапурі штраф за викинутий папірець дорівнює 270 доларам США. 180 доларів - штраф за те, що забув злити унітаз. Так що "культурою" дістають і дорослих.

Сингапурська малеча більше часу проводить у дитсадках і школах, ніж удома. Тому при всіх дитячих установах діє розгалужена мережа гуртків, секцій, клубів за інтересами. Діти, в підсумку, практично не дивляться телевізор і завжди зайняті чимось корисним.

Після закінчення школи молодь поступає у свої чи закордонні вузи. Віддає перевагу технічній освіті. Багато хто навчається у школах бізнесу.

Молоді сингапурці впроваджують у життя ленінський принцип: "Вчитися, вчитися і вчитися". Їх голови більше нічим не зайняті. Питання створення сім'ї їх не хвилює, бо після закінчення вузів ними займеться Відділення соціального розвитку. Також їх не турбують питання працевлаштування. За кожною розумною дитиною змалку стежать великі корпорації, щоб потім взяти до себе на роботу. Фахівців середньої та низької кваліфікації в країні навіть не вистачає. Їх завозять із-за кордону.

Результат роботи такої комплексної системи виховання, що враховує масу факторів, не забарився. Країна за темпом розвитку - одна з передових у світі. Постійний приплив молодих свіжих мізків у промисловість і бізнес ґарантує подальше процвітання. До речі, злочинність там існує в основному за рахунок іноземців. Гине від рук убивць 150 осіб на кожен мільйон населення.

Творець цієї системи Лі Куан Йу, наприклад, сказав: «Надлишок демократії веде до недисциплінованості та безладу, які несумісні з розвитком...».

А коли директора агентства Відділення соціального розвитку Сюзан Шан запитали, чи не занадто сильно держава втручається в особисте життя молодих сингапурців, вона відповіла: "Уряд витрачає астрономічні суми на освіту. Справедливо, що натомість він хоче отримати потомство, яке забезпечить благополуччя острова..."

 

Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: 

Коментарі

Зображення користувача Арсен Дубовик.

+

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Миро Продум.

Гарний приклад, конструктивний підхід, цілком політкоректно. Беремо на озброєння.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Тур Ярий.

А чи є сингапурці щасливі? Чи проводяться такі дослідження? І як вони розуміють щастя?
У мене складається враження, що це диктатура високоінтелектуальних вайш'їв, із всіма наслідками, описаними в статті.
Чи є у когось подібне відчуття?

Все тільки починається!

Зображення користувача Вакула Коваль.

Азійські народи взагалі "побудовані особливо". Вони не знають і не розуміють якихось там "високих почуттів". Євреї наприклад, вважають, що "славянам лапшу вєшают", коли говорять про високе. У них все має свою ціну і вигоду. Щастя повинно бути "реальним" - гроші, тілесні задоволення, майна побільше, влади над іншими... У них люди є тілами, чи не тому вони нормально відносяться до рабства.
І цей ієрархічний суспільний механізм - рабство нового рівня. Уявіть, що колись їхній сингапурський президент помре і КГБ підсуне їм свого проффесора...
Без демократії нема самовідновлення, саморегулювання та самоочищення. Це як ракета без самонаведення - спочатку летить правильно, а потім все більше відхиляється...
Хитрість в тому що для справжньої демократії повинно виховати верству свідомого населення, якій можна давати права вибирати та голосувати.
Стаття дуже оптимістична, тільки Україні не можна нікого копіювати повністю.

VAKULA

Зображення користувача Миро Продум.

Нова цивілізація має шанс тільки тоді, коли запропонує світу дещо нове, корисне і реалістичне. Третій Гетьманат має стати успішним стартапом - інноваційною глобальною державою-компанією.

Очевидно, що тут не може бути копіювання чужої системи. Проте доцільно використовувати вдалі знахідки і гармонійно долучати їх до своєї нової системи.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Миро Продум.

Цитата:
А чи є сингапурці щасливі? Чи проводяться такі дослідження? І як вони розуміють щастя?
У мене складається враження, що це диктатура високоінтелектуальних вайш'їв, із всіма наслідками, описаними в статті.
Чи є у когось подібне відчуття?

В принципі, нам це байдуже. Просто в Сингапурі є багато знахідок, які нам буде корисно застосувати. Мені особливо подобається ідея Відділу соціального розвитку. Все політкоректно і толерантно, жодного фашизму і расизму. Звичайна турбота про добробут острова, інвестиції мають давати результат.

Свого часу, дуже давно, вирішили зробити рекламу "Переходу-IV" в американській газеті "Свобода". Але їх шокувала наша сварга: це що, тіпа, фашизм? Тоді ми їм пояснили, що це чисто бізнес - щоб привернути увагу і заробити гроші. Таке пояснення їх абсолютно задовольнило. Рекламу негайно дали. Бо гроші - це святе.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Зоріна Небокрай.

Дуже цікава стаття. Дякую. При підборі знайомства різних статей, не з одною ж людиною тебе знайомлять, а може зі сто. Це вже вибираєш, тобі не нав"язують. Але є більша гарантія, що розлучення не буде, а повне взаєморозуміння. І потім, нема руйнуючих хвилювань, трати часу, все йде чудово для організму і здоров"я. Називається повний захист

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Зображення користувача Тарсенова Чайка.

Якщо додати срічку обговорень статті з Фейсбуку - цікаві зауваження й застереження спостерігаються. Багато чого треба брати на озброєння.
Чи справді, як пише Вакула, азійським народам невластиві високі почуття? Я про сім'ю. Про близькість, почуття спорідненності. Про те, що сім'я формує громаду, суспільство. Якщо вони не скерують свої програми розвитку і в інші напрямки, то тоді правий Тур Ярий (див.коментар вище).
Формуючи своє майбутнє, будемо пам'ятати: якщо дитина вчасно не отримає достатньо любові від батька й матері, то вона не зможе віддавати, а стане споживачем. Тому підготовка до сімейного життя - один із найважливіших напрямків змін українського суспільства.

Часом у простір влітаю,
Світлу подію здійснюю!

Зображення користувача Доброслав Велесовий.

Який же я радий що не живу у Сингапурі. Не хотілось би бути роботом. Зацикленість на дисципліні - це властивість не особливо духовних людей. Якщо нема культури, то потрібна дисципліна і високі штрафи. А те що вони заставляють своїх дітей вчитися по 10 годин на день - це взагалі збочення. Не дивно, що після цього, у них найвища мета у житті - це вища посада в відомій корпорації.

Зображення користувача Діана Галицька.

дуже цікаво і повчально для всіх, хто дивиться у майбутнє і формує його, хоча б для себе та свої дітей. ці форми дають резутьтат- тому вони чудові. погоджуюсь зі всім і щодо надлишку демократії яка призводить до хаосу. порядок -це життя і розвиток. а категорії щастя давно визначені письменниками, філософами і психологами, усі щасливі люди щасливі однаково, а нещасні- кожен по своєму. щастя- це задоволення своїх потреб, нічого надзвичайного. і ще, мої заможні знайомі ще 10 років тому поїхали народжувати 3-тю дититну в Сингапур- височенний рівень медичних послуг за смішні кошти. серце болить за Україну, що так далеко до Сингапуру...

Зображення користувача Микола Погорілець.

Головною метою життя сингапупців був і залишається високий рівень заробітку і висока посада в іменитій компанії...
Якщо це Ваша головна мета - саме це, тоді Сингапур для Вас!.
Хоча деякі моменти державної політики, як то заохочення високоінтелектуального населення до народження дітей, є вартим до копіювання.
Діано, поуікавтеся як продвинуті жінки народжують в Україні та й у США теж, до речі. Без болю, без лікарів. І євгеника на найвищому рівні.
А фото Сингапура мені дуже нагадує картинку з матриці.
Хоча це, мабуть, інерція мислення.