Категорія:

Сингапурське диво: секрети виведення кращого потомства

Сингапурці вдало поєднують в собі азійські та американські риси характеру. Посидючість, шалена працездатність, хитрість, ділова хватка, прагнення до успіху і при цьому слухняність. Всі малюки отримують однакові стартові умови. Дитсадки і початкові школи не діляться на елітні та неелітні. Зате раз на рік для всіх 11-12-річних дітей проводиться глобальне тестування на IQ. Організовують його англійці. Так що сингапурські батьки не можуть скористатися своїми родинними та іншими зв'язками, щоб вплинути на результат.

Сингапур отримав незалежність у 1965 році і був тоді одним з найбідніших і найпроблемніших місць у світі. Країна не мала своїх природних ресурсів. Навіть прісну воду поставляла Малайзія, яка не була на той момент дружньою до Сингапуру державою. Зараз Сингапур вважається одним з економічних чудес Південно-Східної Азії. За короткий термін його столиця перетворилася на азійський Нью-Йорк. Економічні показники держави виглядають оптимістично, незважаючи на кризи 1998 і 2001 рр. При тому, що Сингапур не має природних ресурсів!

Головною метою життя сингапупців був і залишається високий рівень заробітку і висока посада в іменитій компанії. Сингапурці так наполегливі в досягненні цієї мети, що фінансовий успіх перетворюється на загальну соціальну манію. Закон природного відбору як один з основоположних законів ринку став базовим для виховання громадян Сингапуру.

Концепцію виховання розробив прем'єр-міністр Сингапуру Лі Куан Йу в 1984 році. Вона заснована на євгеніці - теорії про спадкове здоров'я людини і шляхи його поліпшення. Сингапурські вчені-соціологи помітили, що безліч високоосвічених жінок не виходять заміж і не народжують дітей, а безліч чоловіків одружуються на бідних неосвічених малайках та індіанках. Лі Куан Йу розпорядився створити потужну базу для створення нормальних сімей, здатних ростити і виховувати здорових і розумних дітей.

Під патронажем уряду було створено два шлюбних агентства, метою яких було укладення шлюбів між парами порівнянного соціального та інтелектуального рівня. Перше агентство називається "Відділення соціального розвитку" і займається освіченими молодими людьми. Друге агентство - Служба соціального розвитку. Його клієнтура - вся інша молодь.

Обидва агентства працюють із залученням серйозних фахівців: психологів, соціологів і лікарів. Тут не тільки підбирають пару молодій людині з урахуванням всіх особистісних особливостей, але й створюють умови для зустрічей, в тому числі tet-a-tet. При агентствах функціонує мережа спортивних тренажерних залів, кафе, басейнів, дискотек і кінотеатрів.

Після укладення шлюбу молодятам від держави "світить" солідний подарунок у вигляді кредиту на придбання житла.

Неосвіченим жінкам пропонується стерилізація після народження другої дитини в обмін на вирішення житлової проблеми.

Інтелектуалок теж чекає заохочення, але якщо вони народять більше трьох дітей.

Всі малюки отримують однакові стартові умови. Дитсадки і початкові школи не діляться на елітні та неелітні. Зате раз на рік для всіх 11-12-річних дітей проводиться глобальне тестування на IQ. Організовують його англійці - найкращі в світі фахівці з визначення рівня інтелекту. Так що сингапурські батьки не можуть скористатися своїми родинними та іншими зв'язками, щоб вплинути на результат.

Кращі з кращих потрапляють в елітні навчальні заклади. Школа Raffles - найкрутіша. Тут без перебільшення навчається майбутнє керівництво країни. Заняття тут починаються в 7.30 ранку, закінчуються о 18.00. Навчаються тут і діти незаможних батьків. Їхнє навчання повністю оплачує держава.

У всіх школах і дитсадках дуже пильно стежать за фізичним і моральним розвитком дітей. Їх змалку привчають до спорту, праці, дисципліни . А ще до культури поведінки. У Сингапурі штраф за викинутий папірець дорівнює 270 доларам США. 180 доларів - штраф за те, що забув злити унітаз. Так що "культурою" дістають і дорослих.

Сингапурська малеча більше часу проводить у дитсадках і школах, ніж удома. Тому при всіх дитячих установах діє розгалужена мережа гуртків, секцій, клубів за інтересами. Діти, в підсумку, практично не дивляться телевізор і завжди зайняті чимось корисним.

Після закінчення школи молодь поступає у свої чи закордонні вузи. Віддає перевагу технічній освіті. Багато хто навчається у школах бізнесу.

Молоді сингапурці впроваджують у життя ленінський принцип: "Вчитися, вчитися і вчитися". Їх голови більше нічим не зайняті. Питання створення сім'ї їх не хвилює, бо після закінчення вузів ними займеться Відділення соціального розвитку. Також їх не турбують питання працевлаштування. За кожною розумною дитиною змалку стежать великі корпорації, щоб потім взяти до себе на роботу. Фахівців середньої та низької кваліфікації в країні навіть не вистачає. Їх завозять із-за кордону.

Результат роботи такої комплексної системи виховання, що враховує масу факторів, не забарився. Країна за темпом розвитку - одна з передових у світі. Постійний приплив молодих свіжих мізків у промисловість і бізнес ґарантує подальше процвітання. До речі, злочинність там існує в основному за рахунок іноземців. Гине від рук убивць 150 осіб на кожен мільйон населення.

Творець цієї системи Лі Куан Йу, наприклад, сказав: «Надлишок демократії веде до недисциплінованості та безладу, які несумісні з розвитком...».

А коли директора агентства Відділення соціального розвитку Сюзан Шан запитали, чи не занадто сильно держава втручається в особисте життя молодих сингапурців, вона відповіла: "Уряд витрачає астрономічні суми на освіту. Справедливо, що натомість він хоче отримати потомство, яке забезпечить благополуччя острова..."

 

Гравець: 
Олена Каганець
1825

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка