ХХ століття було надто страшним та кровопролитним в європейській історії. Антихристиянська науково-новітня утопія комуністичного раю реалізувалась в Радянськогму Союзі шляхом небаченого в історії тоталітарного режиму, який поставив народи імперії на межу повної культурної руйнації і геополітичного знищення.
Шляхом голодоморів, масових ув’язнень та знищень в концентраційних таборах, масових розстрілів, виселення мільйонів людей в Сибір комуністичний режим до кінця 30-х років зробив неможливими прояви масового і активного опору всередині країни. Лише війна Німеччини з СРСР, що розпочалася 22 червня 1941-го року, надала багатьом людям і народам шанс для відновлення широкого народного опору комуністичному тоталітарному режиму для всіх тих, хто розглядав сталінський режим як головного ворога своєї країни і свого народу.
Ні в одній країні, що воювала з нацистською Німеччиною, не знайшлося такої кількості людей, що надягнули військову форму ворожої армії і взяли участь у війні проти власної держави.
На основі даних, що наведені різними дослідниками, в СРСР ця цифра становить від 1 млн. 300 тис. до 1 млн. 500 тис. чоловік.
Співпраця з німцями мала військово-політичний, адміністративний та економічний характер.
На початок квітня 1945-го року в Комітеті визволення народів Росії проходили службу 1 генерал-лейтенант, 5 генерал-майорів, 2 комбриги, 29 полковників, 1 бригадний комісар, 1 капітан 1-го рангу ВМС СРСР, 19 підполковників, 41 майор, 5 військових інженерів 2-го рангу. З полону звільнено 535 523 чоловіки, які в подальшому несли службу у складі східних військ Вермахту.
Водночас, в німецькому полоні знаходилось 232 тисячі вояків США та Великобританії. І лише від 30 до 60 чоловік з них вступили в Британський добровільний корпус СС.
Серед учасників антикомуністичного руху було багато людей, які або ніколи внутрішньо не сприймали комунізм, або в 1920-1930-х роках пройшли шлях від близького сприйняття ідей більшовицької революції до несприйняття комуністичної держави як найбільш нелюдського й антинародного режиму в нашій історії.
Тому відновлення фактичної картини подій Другої світової війни з використанням широкого поля джерел має особливо велике значення для сучасного молодого покоління громадян.
В першу чергу, слід висвітлити широке коло питань, що пов’язані з формуванням, потенціалом, кадровим складом і бойовим застосуванням підрозділів, частин і з’єднань, що воювали в Східних військах німецьких збройних сил і складалася з громадян СРСР.
Російські формування СС:
- XV козачий кавалерійський корпус СС;
- 29-та військова гренадерська дивізія СС;
- 30-та військова гренадерська дивізія СС;
- шість гренадерських полків СС;
- військова частина СС «Цепелін»;
- військове формування СС «Дружина»;
- особливий полк СС «Варяг»;
- винищувальне військове з’єднання СС «Ост».
Чотири останніх формування були підпорядковані безпосередньо Головному імперському управлінню безпеки (RSHA).
Білоруські формування СС:
- військова гренадерська бригада СС №1;
- 40 батальйонів СС, що до кінця літа 1944-го року були створені у складі Білоруської Крайової самооборони (БКО).
Українські формування СС:
- 14-та гренадерська дивізія СС «Галичина»;
- три полки СС.
Латвійські формування СС:
- 15-та гренадерська дивізія СС;
- 19-та гренадерська дивізія СС;
- 36-та гренадерська дивізія СС;
- 2-га добровільна бригада СС;
- сім полків СС;
- охоронна рота СС №15
Читати докладніше тут
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
«Радянські» у військах СС
Світ:
SS_20110127.jpg
Ні в одній країні, що воювала з нацистською Німеччиною, не знайшлося такої кількості людей, що надягнули військову форму ворожої армії і взяли участь у війні проти власної держави.
На основі даних, що наведені різними дослідниками, в СРСР ця цифра становить від 1 млн. 300 тис. до 1 млн. 500 тис. чоловік.
Співпраця з німцями мала військово-політичний, адміністративний та економічний характер.
На початок квітня 1945-го року в Комітеті визволення народів Росії проходили службу 1 генерал-лейтенант, 5 генерал-майорів, 2 комбриги, 29 полковників, 1 бригадний комісар, 1 капітан 1-го рангу ВМС СРСР, 19 підполковників, 41 майор, 5 військових інженерів 2-го рангу. З полону звільнено 535 523 чоловіки, які в подальшому несли службу у складі східних військ Вермахту.
Водночас, в німецькому полоні знаходилось 232 тисячі вояків США та Великобританії. І лише від 30 до 60 чоловік з них вступили в Британський добровільний корпус СС.
Серед учасників антикомуністичного руху було багато людей, які або ніколи внутрішньо не сприймали комунізм, або в 1920-1930-х роках пройшли шлях від близького сприйняття ідей більшовицької революції до несприйняття комуністичної держави як найбільш нелюдського й антинародного режиму в нашій історії.
Тому відновлення фактичної картини подій Другої світової війни з використанням широкого поля джерел має особливо велике значення для сучасного молодого покоління громадян.
В першу чергу, слід висвітлити широке коло питань, що пов’язані з формуванням, потенціалом, кадровим складом і бойовим застосуванням підрозділів, частин і з’єднань, що воювали в Східних військах німецьких збройних сил і складалася з громадян СРСР.
Російські формування СС:
- XV козачий кавалерійський корпус СС;
- 29-та військова гренадерська дивізія СС;
- 30-та військова гренадерська дивізія СС;
- шість гренадерських полків СС;
- військова частина СС «Цепелін»;
- військове формування СС «Дружина»;
- особливий полк СС «Варяг»;
- винищувальне військове з’єднання СС «Ост».
Чотири останніх формування були підпорядковані безпосередньо Головному імперському управлінню безпеки (RSHA).
Білоруські формування СС:
- військова гренадерська бригада СС №1;
- 40 батальйонів СС, що до кінця літа 1944-го року були створені у складі Білоруської Крайової самооборони (БКО).
Українські формування СС:
- 14-та гренадерська дивізія СС «Галичина»;
- три полки СС.
Латвійські формування СС:
- 15-та гренадерська дивізія СС;
- 19-та гренадерська дивізія СС;
- 36-та гренадерська дивізія СС;
- 2-га добровільна бригада СС;
- сім полків СС;
- охоронна рота СС №15
Читати докладніше тут
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта