Категорія:

Реформація: 25 пунктів

Програмно-засадничі тези з розбудови всесвітньої української духовно-економічної Держави-громади, ухвалені на IV науково-практичній конференції «Буття українців» (Київ, Будинок вчителя, 24 березня 2007 р.) У ній взяли участь 345 представників українських громад). Заключним документом конференції стала концепція національного оновлення "Реформація: 25 пунктів". Вона пройшла інтелектуальне обговорення і набула завершеного вигляду після VII конференції «Буття українців» 16 травня 2009 року

09052007e.jpg

Ухвалення підсумкових документів IV науково-практичної конференції «Буття українців». Київ, Будинок вчителя, 24 березня 2007 р.

В ім’я Бога-Творця Неба і Землі, Вишнього і Святого!
В ім’я гармонійного поступу народів планети!
В ім’я еволюції людського роду!

Світ змінюється. Дух перемін витає в повітрі. Людство переживає велику кризу перетворення. Біла раса занепадає, її жінки не народжують дітей навіть для фізичного самовідтворення. Цивілізаційна система, створена європейською людиною, зазнає дедалі більшого руйнування і вже не надається для часткового поліпшення. Настав час, коли старий плід повинен перегнити, щоб з нього виріс чистий і здоровий паросток нового світу.

Починається РЕФОРМАЦІЯ – грандіозне і масштабне перетворення всього способу життя, зміна наукової парадигми, соціальна реорганізація і перехід до нового суспільно-політичного ладу, технологічний прорив, тотальне оздоровлення простору для сонячної самореалізації людини. Дороговказом на цьому шляху для нас є:

а) українська духовна традиція, що налічує щонайменше 7500 років (від початку Трипільської цивілізації), згідно з якою кожна людина є втіленою духовно-божественною сутністю, яка прийшла у фізичний світ для його творчого впорядкування і власного еволюційного розвитку шляхом багаторазового втілення, як правило в середовищі свого етносу;

б) український звичай самоврядування, сучасна наука управління та світовий досвід глобальних корпорацій (акціонерних товариств);

в) українська культура господарювання в поєднанні з передовими виховними, освітніми, оздоровчими, інформаційними, телекомунікаційними, промисловими, сільськогосподарськими, природоохоронними та іншими технологіями.

Народ – це соборна особистість. Він може існувати у формі аморфного етносу або структурованої нації. Нація – це структурований етнос, який має свою духовну, владну, бізнесову і професійну еліту. Нація завжди етнічна, бо лише етнос є творцем і відповідальним господарем національної держави. Натомість «політична нація» – це форма багатоетнічної держави, яка себе не виправдала і відмирає.

В умовах стрімко зростаючої глобалізації, тобто формування єдиного планетарного фінансово-економічного простору, очевидним фактом є руйнування способу життя національних держав. Їхні території, їхній економічний та інформаційний простір дедалі агресивніше опановують транснаціональні корпорації, які, порівняно з державами, володіють раціональнішою організаційною структурою та незрівнянно ефективнішим управлінням. Національні держави втратили конкурентоспроможність. Їхнє руйнування призводить до знищення етнічного розмаїття людства, знищення його природної структури і, як наслідок, знищення людства як такого.

Небезпека посилюється тенденцією перетворення західного суспільства на суспільство-кіборг, у якому людину дедалі більше розглядають і використовують як машину. Проявом такої кіборгізації стали безвідповідальні генетичні втручання, розвиток систем таємного спостереження і тотального контролю, глибинна ідеологічна обробка і маніпуляції суспільною думкою. Окремої уваги заслуговує «чіпізація» населення, тобто вживляння в людське тіло мікрочіпів у ролі електронного паспорта, медичної картки, фінансового ідентифікатора, пристрою глобального позиціювання. За всім цим уже стоїть потужний бізнес, а для психологічного звикання людей до ідеї «чіпізації» здійснюється масована реклама пірсингу – проколювання частин тіла металевими предметами.

У результаті наш світ дедалі більше перетворюється на суцільне сіре асфальтоване поле – ідеальний простір для безперешкодного пересування капіталу та контрольованої кіборгами людської «біомаси». А щоб «людський фактор» не заважав робити гроші, здійснюється системна дебілізація масової свідомості зі зведенням її до рівня тваринних інстинктів та бінарного («нуль» або «одиниця») мислення, бо воно зрозуміле кіборгам і легко ними контролюється.

Протистояти роботизованому сатанізму й успішно конкурувати з глобальними безнаціональними корпораціями можуть тільки глобальні національні держави-громади (держави-корпорації). Їхня перевага грунтується на вдалому поєднанні можливостей національної держави та можливостей ділової корпорації. Активами держави є територія, природні ресурси, легітимна армія, міжнародні договори, єдина мова, багатовікова історія, етнічна культура та самосвідомість, расова солідарність, власна монетарна система. Активами глобальної корпорації є раціональна й ефективна модель управління, ретельний облік, надійний захист власності, розвинені правові процедури, відповідальність керівництва, плекання корпоративної культури, персональна зацікавленість акціонерів в успішному функціонуванні корпорації як колективного організму, винагорода за кінцевими результатами.

Всесвітня національна держава-громада – це чергова еволюційна форма самоорганізації етнічних спільнот, реалізація їхнього природного права мати власний дім і бути в ньому повноправним господарем. У світі третього тисячоліття домінуватиме та нація, яка перша самоорганізується у всесвітню національну державу-громаду.

До 2015 року Україна має здійснити перехід до національної держави у формі глобальної корпорації – і тоді їй не буде рівних за конкурентоспроможністю. Найкраще ми робимо те, що любимо. Тому головним джерелом її сили буде персональна і національна самореалізація українців – життя згідно з власною природою, вродженими талантами і здібностями. Природовідповідна діяльність не лише робить людину справді компетентною і ефективною, але й дає їй суб’єктивне відчуття щастя. Тому узагальнюючим критерієм того, що Держава-громада рухається у вірному напрямку, буде зростання суспільного «Індексу щастя».

Означену вище передову форму Української держави ми називаємо Третім Гетьманатом (після Першого гетьманату Богдана Хмельницького та Другого гетьманату Павла Скоропадського). Ця новітня держава, сформована на українській землі, буде органічним продовженням державотворчої лінії аріїв-оріїв, галлів-кіммерійців, скіфів, сарматів, антів, русів та козаків. Вона стане добрим прикладом для інших народів планети у формуванні ними їхніх власних етнічних держав. Нам вона потрібна: для захисту волі й прав українського народу, його незалежності й безпеки, спільного щастя й добробуту, стійкого розвитку, внутрішньої згуртованості та культурної різноманітності; для надання якнайбільшої рівності шансів її громадянам; для тривалого збереження природних основ життя та мирного і справедливого міжнародного порядку.

З ЦІЄЮ ШЛЯХЕТНОЮ МЕТОЮ:

1. Українці всього світу об’єднуються у всесвітню національну Державу-громаду, центром базування якої є земля України, з філіями на всіх континентах в місцях компактного проживання українських громад. Мета держави, її правові основи та механізми контролю чітко прописуються в головному статутному документі – Конституції Третього Гетьманату, розробленій на основі українського звичаєвого права і перевірених світовим досвідом принципів державного та корпоративного управління.

2. Усі громадяни Держави-громади є її співвласниками, тому не платять податки з заробітної плати. Кожен громадянин автоматично є власником персональної (іменної, без права передачі) політичної державної акції, за якою гарантовано отримує на персональний рахунок свою частку державного прибутку, має право обирати і бути обраним в органи державного управління, володіти вогнепальною зброєю, служити в системі народної самооборони, користуватися іншими громадянськими свободами й правами. Громадянин може придбати пакет економічних державних акцій, які дають йому право на отримання додаткової частки державного прибутку.

3. Громадянські права надаються особам українського етносу незалежно від місця їхнього проживання, сповідуваної ними релігії чи мови побутового спілкування. Людина ідентифікується як українець, якщо вона: а) усвідомлює себе українцем і любить українську культуру; б) володіє українською мовою на рівні, необхідному для розуміння законів України і побутового спілкування (українці всього світу мають розуміти один одного); в) перебуває у зв’язку з Україною через один з трьох чинників: «Кров» (один із предків особи є етнічним українцем), «Земля» (особа народжена в Україні); «Добрі плоди» – особа здійснила для України та українського етносу видатні вчинки. Людина не може вважатися українцем, якщо вона цього не бажає (насильна українізація неприпустима) або ідентифікує себе з іншим етносом. Громадянські права можуть бути надані представникам інших етносів лише за значні заслуги в розбудові Третього Гетьманату після проходження визначеної законом натуралізації за обов’язковою згодою української громади за місцем проживання.

4. Право голосу мають працездатні громадяни України, що проживають як на території України, так і за її межами (один громадянин – один голос). Усі державні та муніципальні посади можуть займатися лише працездатними громадянами. Усі працездатні громадяни мають рівні права і рівні обов’язки. Вони в обов’язковому порядку мають брати участь у виборах до органів влади і захищати Україну в просторі своєї компетентності. Усі громадяни мають знати засади українського способу життя і володіти українською мовою на рівні, необхідному для розуміння законів України.

5. Держава-громада відповідає за якість життя її громадян та їх кількісне зростання. Головним критерієм ефективності держави буде Національний індекс людського розвитку, який містить у собі Індекс людського розвитку ООН (тривалість життя, рівень освіти, реальні доходи на душу населення) та індекс народжуваності. Національний індекс людського розвитку щоквартально розраховується незалежними центрами і оприлюднюється. Держава гарантує всім своїм громадянам рівень життя не нижче визначеного рівня. Для цього вводиться поняття «денар» – мінімальна кількість грошей, необхідна для забезпечення реальних базових потреб людини протягом однієї доби: харчування, житло, енергія, одяг, зв’язок, освіта. Вартість денара уточнюється щоквартально. Мінімальна місячна зарплата громадянина, а також місячна соціальна допомога для непрацездатних громадян та їхніх дітей становить 30 денарів на особу. На період отримання соціальної допомоги громадянин позбавляється права обирати і бути обраним до органів влади. Соціальна допомога виплачується «соціальними грошима», якими можна оплатити лише передбачені законом базові товари та послуги (ці гроші не приймаються для придбання алкоголю, тютюну, предметів розкоші тощо).

6. Негромадяни, що постійно живуть в Україні на законних підставах, мають статус підданих Третього Гетьманату, який не передбачає їхньої участі в політичній діяльності, системі самооборони, державних програмах відтворення генофонду нації, соціальної допомоги, безперервної освіти тощо. Піддані повинні володіти державною мовою на рівні, необхідному для розуміння законів України; вони користуються свободою задоволення власних етнокультурних потреб. Усі інші негромадяни, що живуть в Україні, користуються статусом гостей і підпорядковуються законам про іноземців.

7. Держава-громада заохочує повернення українців на Батьківщину, здійснює визволення українців з іноземного рабства і дбає про реалізацію людських, політичних та економічних прав українців у країнах їхнього поселення. Усі неукраїнці, що вселилися в Україну після 1991 року з порушенням українського законодавства, мають бути вислані за межі країни в установленому законом порядку або пройти процедуру набуття статусу громадянина, підданого чи гостя.

8. Розумова або фізична праця – найвищий обов’язок кожного громадянина України. Держава-громада сприяє реалізації здібностей і талантів її громадян, оскільки продуктивною може бути лише праця, що виконується із зацікавленням та любов’ю. Діяльність кожного окремого громадянина не повинна суперечити інтересам цілого і повинна бути спрямована на благо нинішнього й майбутніх поколінь, збереження й поліпшення довкілля.

9. Економічне переозброєння на передовій науково-технологічній і управлінській базі, досягнення інформаційної, енергетичної і ресурсної самодостатності України. Соціально й екологічно орієнтована економіка з першочерговим забезпеченням вільного доступу до інформації та знань, вирішенням проблем житла, енергії, води, харчування і транспорту. Безвідсоткові державні кредити.

10. Критично важливі підприємства підлягають націоналізації в законному порядку (з виплатою справедливої компенсації попереднім власникам) або управляються Державою-громадою через контрольний пакет акцій. Потужні державні підприємства з ефективним управлінням потрібні для досягнення економічної самодостатності, концентрації ресурсів на проривних напрямках розвитку і успішної конкуренції української Держави-громади на глобальних ринках. Ефективність управління залежить не стільки від форми власності, скільки від якості та мотивації управлінського персоналу. Ключову роль відіграватиме державна система підготовки і перепідготовки керівних кадрів, залучення українських управлінців з інших країн, перекваліфікація військових, сприяння талановитій молоді.

11. Сприятливий і стабільний правовий простір для розвитку малого та середнього бізнесу з максимально простими і зрозумілими процедурами реєстрації та оподаткування – для забезпечення величезної кількості українського населення достойною, корисною і цікавою роботою. Надійний правовий захист всіх видів власності.

12. Родючі грунти – це загальнонародна власність, стратегічний ресурс, тому землі сільськогосподарського призначення не підлягають ринковому розпродажу. Вони надаються в безстрокову оренду громадянам держави за умови постійного підвищення їхньої якості. Відновлення родючості українських чорноземів за допомогою сучасних біотехнологій, створення загальнодержавної системи утилізації відходів, очищення земель, вод і повітря. Націоналізація незаконно приватизованих земель.

13. Розвантаження великих міст шляхом розвитку малих міст і сіл, оскільки лише вони забезпечують повноцінне фізичне та культурне відтворення нації. Відродження українського селянства. Створення гідних соціальних, побутових та культурних умов для всіх громадян незалежно від місця проживання – в мегаполісі, містечку чи селі. Якісні дороги, доступний особистий і громадський транспорт, дешевий інтернет, недорогі сучасні котеджі в сільській місцевості та приміській зоні під безвідсоткові державні кредити. Формування соціополісів – спеціалізованих поселень, точок росту нової цивілізації. Територіальні громади володіють високим рівнем самоврядування, який зростає пропорційно досягнутій якості життя у просторі їхньої відповідальності.

14. Забезпечення всіх українських дітей вихованням, спрямованим на виявлення й реалізацію їхніх природних здібностей і талантів. Школа закладає фундамент патріотизму. Вища освіта доступна для всіх охочих навчатися впродовж усього життя. Розвинена система профорієнтації та перекваліфікації допоможе кожній людині знайти собі роботу до душі. Дорогу й зелене світло – здібнішим і талановитішим. Плекання найкультурніших і найкрасивіших, найсильніших і найрозумніших людей – планетарна місія української всесвітньої Держави-громади, адже здатність до творчого вирішення проблем – це найголовніша людська цінність в епоху всезагальної кризи.

15. Профілактика захворювань – основне завдання медицини. Формування здорового світогляду і способу життя, самовдосконалення і самозцілення, масові фізкультура і спорт, курорти, санаторії, внутрішній туризм. Якісне харчування, державна гарантія виробництва натуральної продукції, жорстке дотримання стандартів якості. Протягом одного покоління українці стануть найздоровішою нацією світу.

16. Демографічна політика збільшення народжуваності серед громадян країни, охорона дитинства, материнства та батьківства, зміцнення сім’ї, плекання генофонду. Система здорового молодіжного дозвілля, сприятлива для створення гармонійних подружніх пар. Молоді подружжя гарантовано отримують безвідсотковий державний кредит для придбання й облаштування житла, який погашатиметься на 25% після народження кожної дитини (народження четвертої дитини означає повне погашення кредиту). Державна політика возз’єднання родин, щоб діди і бабусі мали можливість жити поряд з онуками, виховувати їх, передавати їм свій досвід і родову пам’ять. Звільнення часу батьків для власної самореалізації. Гарантована охорона старості та гідні державні пенсії.

17. Народне військо – життєва школа для української молоді та кузня для формування професійної воїнської верстви. Створення на її основі підрозділів швидкого реагування і системи територіальних формувань народної самооборони (новітнього козацтва), відродження національної культури вогнепальної зброї, розвиток бойових мистецтв та військово-спортивних товариств, плекання у громадян вольових та лідерських якостей.

18. Політична самодостатність України та статус нейтральної держави, захищеної власним ракетним щитом. Держава-громада вступає лише в ті економічні та військові союзи, що створені за її ініціативи та безпосередньої участі. Україна має стати бастіоном традиційної білої Європи, авторитетним лідером і захисником слов’янських народів. Створення Слов’янського Євросоюзу (СЄ). Держава-громада заохочує вивчення українцями іноземних, передусім слов’янських мов та культур.

19. Законодавчі заходи проти політичної неправди та її поширення через засоби масової інформації. Видавці, редактори та продюсери всіх ЗМІ повинні бути громадянами України. Неукраїнські ЗМІ можуть продукуватися лише з дозволу держави, вони не можуть видаватися українською мовою. Іноземці, що проживають на території України, не мають права фінансування ЗМІ, за порушення цієї умови ЗМІ закриваються. За чітко визначеними, науково обгрунтованими критеріями буде видано обмежувальні закони стосовно тих напрямків у літературі та мистецтві, що чинять шкідливий вплив на громадське життя. Очищення національного інформаційного простору від бруду, агресивності та розпусти. Інформаційний простір матиме культурний, науковий, освітній, професійний, практичний характер. Збільшення різноманітності іноземних джерел, при якому загальна їхня частка не перевищуватиме 20%. Національний за змістом і походженням інформаційний продукт складатиме 80%.

20. Забезпечення свободи всіх віросповідань, якщо їхні прихильники не загрожують цілісності держави і не ображають національних почуттів українського народу. Держава Третього Гетьманату стоїть на грунті сонячної української народної традиції, не пов’язуючи себе з якимось окремим віросповіданням. Діяльність релігійних організацій з центрами управління в інших країнах на території України не допускається.

21. Вищим законодавчим органом Держави-громади є Велике Віче – зібрання лідерів територіальних українських громад в Україні та за кордоном. Віче визначає «правила гри», фіксуючи їх у Конституції – головному законі Держави-громади. Чергові зібрання Великого Віча відбуваються щорічно.

22. Там, де відповідає більше одного, – не відповідає ніхто; тому Велике Віче обирає голову Держави-громади – Гетьмана. Він наділяється найбільшими (після самого Віча) повноваженнями, формує виконавчу гілку влади і несе персональну відповідальність за наближення Держави-громади до своєї мети. Подібним чином місцеві громади всіх рівнів обирають своїх голів. У такий спосіб забезпечується персональна відповідальність, цілісність і керованість на всіх рівнях суспільної організації – від центрального до місцевого.

23. Для прийняття правильних рішень Гетьман потребує мудрих порад. Для цього Велике Віче обирає Головного радника, який формує головний дорадчий орган Держави-громади – Вищу Стратегічну Раду. Її головне завдання полягає в духовно-інтелектуальному, науковому та культурно-мистецькому забезпеченні управлінських рішень Гетьмана і життя всієї Держави-громади. Головний радник формує склад Стратегічної ради за погодженням з Гетьманом, так само як Гетьман формує Кабінет міністрів за погодженням з Головним радником. Стратегічна рада на чолі з Головним радником є дорадчою гілкою влади Держави-громади. Вона не ухвалює управлінських рішень, оскільки таке право має лише той, хто персонально відповідає за їхні наслідки – Гетьман.

24. Для того, щоб мати об’єктивну картину розвитку Держави-громади в досягненні конституційної мети і контролювати дотримання державою та її громадянами «правил гри», Велике Віче обирає Конституційного аудитора, який формує Контрольно-правову палату – контрольно-судову гілку влади. Це незалежний орган, оскільки він підпорядковується лише вищому законодавчому органу – Великому Вічу.

25. Гетьман, Головний радник та Конституційний аудитор є персонально відповідальними керівниками виконавчої, дорадчої та контрольно-судової гілок влади. Якщо між гілками влади не досягається ні консенсус, ні компроміс, то кожна з них може виступити з ініціативою дострокового переобрання одного або відразу двох керівників інших гілок влади. Така ініціатива виноситься на Референдум – дистанційне опитування учасників Великого Віча. Якщо ініціатива підтримується простою більшістю, то оголошуються запропоновані дострокові перевибори. Якщо ж ініціатива не підтримується, то оголошуються дострокові перевибори самого ініціатора перевиборів без права його участі в цих перевиборах.

Кінцева мета політики Української духовно-економічної Держави-громади Третього Гетьманату – національний і расовий прогрес. Головним критерієм її успішності буде не кількість нових виробництв, не довжина автобанів і не розмір ВВП. У центрі оцінки ефективності економіки, технологій і всього суспільного устрою буде наша молодь, наші діти й онуки. Лише тоді, коли буде створено сприятливі умови для їхнього духовного, фізичного й інтелектуального розвитку, можна бути впевненими в правильності державного курсу.

Хай Буде!



Музика з аудіодиску «Реформація: 25 пунктів» (аудіо, MP3)
 

Гравець: 
Миро Продум

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка