Газпром стріляє собі в ногу?

Низка авторитетних західних видань пише про те, що своєю поведінкою у газовому конфлікті Росія та її газова монополія Газпром підривають власну репутацію та економічні позиції, до того ж прагнучи перекласти всі гріхи на інших.

Американська газета “Christian Science Monitor” відзначає схильність Росії обвинувачувати у всіх економічних гріхах Україну та США. Криза поставок газу до Європи? Це все – помилки України. Економічна криза в Росії? Чекайте, немає ніякої кризи, згідно із контрольованими державою ЗМІ. Але якщо і була б, це все – провина Америки...

Проте якби Росія подивилася у дзеркало, то побачила б, що саме її власна політика підсилила економічні біди. Обвинувачуючи сторонніх, Росія пропускає можливість зміцнити економіку, а саме це і повинно бути зроблено.

Одна причина того, що велетенський російський постачальник газу Газпром закручує гайки Україні, – це його гостра потреба в грошах. Замість того, щоб адекватно інвестувати капітал в операції, він вліз у тяжкі борги, щоб скупити приватні концерни. Це була складова непродуманої стратегії пана Путіна щодо ренаціоналізації нафтогазової промисловості Росії. Газпром тепер по вуха в боргах (приблизно $50 мільярдів) і домовляється про порятунок з урядом.

Його борговий вантаж відбиває зростаючий національний корпоративний борг (приблизно $500 мільярдів). Як і Газпром, інші компанії фінансували свої запозичення із-за кордону (домінування російських державних банків придушило можливості надання позик всередині країни).

Тим часом, російська економіка, імовірно, зросте лише на 1-2% в 2009 році, а то й залишиться без зростання – і це після семи років щорічного росту від 6,5% до 7%. Росія постане перед бюджетним дефіцитом, тому що гроші від нафтового і газового експорту забезпечують 60% офіційного доходу. Країна повинна розвивати свою однобічну економіку і диверсифікувати її.

Корупція і ненадійність також наздогнали Росію. Перед кризою на Волл Стріт інвестори вже втікали з фондової біржі Москви, яка впала на більше ніж 70% у 2008 році.

Путін займається чим завгодно, окрім цих актуальних проблем. Усередині країни він зміцнює свою владу над державою. Він усе ще має високі позитивні рейтинги, до того ж при будь-яких спалахах критики у суспільстві Путін має зручне виправдання: винні всі ті закордонні вороги за кордоном - із Грузії, з України, із Заходу. І він завжди може сфабрикувати ще більше загроз.

Путіну допомагає той факт, що звичайні росіяни поки що широко не вражені кризою. Вони не грають на фондовій біржі; вони не оплачують великі застави. Проте безробіття місцями дошкуляє, мають місце протести проти нього, а обережні росіяни потроху знімають рублі з банківських рахунків.

„Сильна людина” з Кремля сподівається знову підняти ціни на енергію, перш, ніж маси зрозуміють, що будинок, побудований Путіним, може бути картковим будиночком. Якщо він вийде неправильним, то Путін зможе обвинуватити в цьому і себе, іронізує „CSM”.

Британська “Financial Times” наголошує, що внаслідок газової суперечки з Україною Газпром опинився у дуже скрутному становищі.

У найближчій перспективі російська газова монополія повинна витягнути з України якомога більше доходів. У довгостроковій перспективі тактика Газпрому в умовах кризи може стати на перепоні його амбіційним планам стати провідною глобальною енергетичною фірмою.

Минулого літа Газпром летів високо. Він був уже третьою в світі за величиною компанією з ринковою капіталізацією, оціненою приблизно у $350 млрд., і до прогнозів, що до 2015 року його оцінюватимуть вже у $1 000 млрд., ставилися серйозно.

Олексій Міллер, керівник Газпрому, пророчив, що нафта незабаром підвищиться до $250 за барель. Сьогодні барель нафти коштує менше $50, а Газпром оцінюють лише у $86 млрд., він скотився до 46-ого місця в міжнародних рейтингах.

Фінансові та ринкові індикатори здоров`я компанії, такі як ціна його акцій та вартість страхування його боргу проти дефолту, покращилися порівняно з їхніми низькими значеннями у минулому жовтні, але Газпром усе ще стоїть перед дуже важкою перспективою.

Ціна його газу на європейських ринках прив`язана до ціни нафти з часовим лагом від 6 до 9 місяців. Тому круте падіння цін на нафту у другій половині минулого року означає, що ціна газу Газпрому також різко впаде.

Газ коштував більше ніж $530 за тисячу кубометрів до кінця минулого року, але якщо нафта залишиться ціною приблизно $40-$50 за барель, то Газпром закінчить рік з ціною приблизно $250-$300.

Тим часом, цінові платежі Газпрому за газ від центральних азіатських країн, типу Туркменії, важливий додаток до його власного виробництва, підвищилися, відбиваючи європейські ринкові ціни.

Газпром платив лише $100 за тисячу кубометрів туркменського газу у першій половині 2007 року – і платить приблизно $365 сьогодні, хоча це буде підпадати під зв`язану з нафтою формулу в міру того, як триватиме рік.

У результаті прибуток Газпрому зменшується в той час, коли він стоїть перед масивним попитом на інвестиції, щоб утримати напіврозвалену російську інфраструктуру і відкрити нові джерела виробництва, особливо великі родовища газу півострова Ямал.

Як висловилася Колетт Левіне, експерт консультативної фірми Capgemіnі: "Газпром пробував бути нормальною компанією і розширювати свою присутність в інших країнах. Він проводив прес-конференції, гарно розповідав . Але ця криза показала інший імідж: той аспект Газпрому, який не є настільки гарним".

Катінка Бариш з Центру європейської реформи стверджує, що європейські реакції на поточну суперечку відрізняються від інстинктивної підтримки української демократії, яка була домінуючим почуттям в 2006 році. "Тепер сварливі, корисливі лідери України приваблюють небагато симпатій", каже вона.

Проте для багатьох європейців розподіл провини між сторонами конфлікту є менш важливим, ніж відчуття, що Росія більше не є надійним постачальником.

Олександр Медведєв, заступник керівника Газпрому, сказав журналістам у Лондоні цього тижня: "Ми дуже серйозно думаємо про нашу репутацію як компанії, тому що ми маємо багато того, чим можемо пишатися. Ми маємо 40 років поставок – іноді в дуже важкі часи".

Спроби використати конфронтацію 2006 року, щоб гальванізувати спільну європейську політику енергетичної безпеки, можливо, були неефективними, але припинення поставок залишило спадщину недовіри до Газпрому, яку було нелегко розсіяти. Після нинішнього ще серйознішого конфлікту, настороженість Європи стосовно Газпрому стане ще глибшою, вважає „FT”.

Канадське видання “The Globe and Mail” пише, посилаючись на аналітиків, що і без того напружені ділові відносини Росії із Західною Європою ризикують бути повністю зруйнованими.

Газова суперечка може мати неприємні наслідки для Росії взагалі і Газпрому зокрема, навіть якщо не буде стовідсотково доведено, що Росія – „злочинець”, кажуть аналітики. "Газпром справді стріляє собі в ногу", - каже Ігор Курінний, аналітик з питань нафти й газу, який працює в Лондоні у голландському банку ING Groep. "Якщо люди почнуть мерзнути, Газпром може постраждати з довгострокової точки зору. Він може розглядатися як дуже ненадійна компанія".

Підготував Микола Писарчук
 

Гравець: 
Народний Оглядач
 
Форум Підтримати сайт Довідка