Українська національна громада формується природно — як жива колективна істота, етносоціальний організм. Щоб бути під захистом Всесвіту і його Творця, вона прагне перебувати з ними в єдності, а це передбачає слідування природним законам. Тому Громада організується на тих самих природних принципах, на яких основується саме Життя.

Українська національна громада формується природно — як жива колективна істота, етносоціальний організм. Щоб бути під захистом Всесвіту і його Творця, вона прагне перебувати з ними в єдності, а це передбачає слідування природним законам. Тому Громада організується на тих самих природних принципах, на яких основується саме Життя. В першу чергу йдеться про трійцю фундаментальних принципів буття: цілісність (єдиноначальність), різноманітність (свобода), справедливість (вдячність).



1. ЦІЛІСНІСТЬ — ЄДИНОНАЧАЛЬНІСТЬ



Принцип цілісності є найважливішим. Втрачається цілісність — розпадається і зникає система. В УНГ виконання цього принципу досягається тим, що єдиним ДЖЕРЕЛОМ ВЛАДИ є сама Громада, її колективна воля. Тому вищим ЗАКОНОДАВЧИМ ОРГАНОМ УНГ є Велике віче — зібрання лідерів локальних українських громад. Віче визначає «правила гри», фіксуючи їх у Статуті — головному законі Громади.



Організаційно принцип цілісності втілюється в життя через єдиноначальність. Річ у тім, що влада (воля до ладу) — це передусім відповідальність. А там, де відповідає більше одного, — не відповідає ніхто. Будь-який керівник-практик підтвердить: для того, щоб завалити справу, достатньо двох відповідальних. Тому Віче обирає Голову громади. Він наділяється найбільшими (після самого Віча) повноваженнями, формує ВИКОНАВЧУ ГІЛКУ ВЛАДИ, починаючи з Правління (12 осіб), і несе персональну відповідальність за наближення УНГ до своєї статутної мети. Подібним чином місцеві громади обирають своїх голів. У такий спосіб у Громаді забезпечується персональна відповідальність, цілісність і керованість на всіх рівнях організації — від центрального до місцевого. Тому всюди і завжди зрозуміло, хто керує і з кого можна запитати за плоди цього керування.



2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ — СВОБОДА



Для успішного розвитку потрібна достатня внутрішня різноманітність — це аксіома системології. Різноманітність виникає в умовах свободи, яка творить різноманітність. Масова творчість також можлива лише в умовах свободи. Широкий, «багатоканальний» погляд на життя і масова творчість вільних людей — обов’язкова умова конкурентоспроможності суспільства. В кінцевому підсумку завжди перемагає той, хто перевершує суперника в творенні нового. Тому Громада зацікавлена плекати дух свободи. Найбільше ж у цьому зацікавлений Голова громади, що несе персональну відповідальність за стан справ. Для прийняття правильних рішень він потребує повної інформації, творчих наробок і мудрих порад.



Для втілення принципу різноманітності та свободи Громада обирає Головного радника, який формує головний дорадчий орган Громади — Стратегічну раду, ядром якої є Президія з 12 осіб. Її головне завдання полягає в духовно-інтелектуальному, науковому та культурно-мистецькому забезпеченні управлінських рішень Голови і всього життя Громади. Головний радник формує склад Стратегічної ради за погодженням з Головою громади, так само як Голова формує Правління (основи виконавчої гілки влади) за погодженням з Головним радником. Стратегічна рада на чолі з Головним радником є ДОРАДЧОЮ ГІЛКОЮ ВЛАДИ Громади. Вона не ухвалює управлінських рішень, оскільки таке право має лише той, хто персонально відповідає за їхні наслідки — Голова громади.



3. СПРАВЕДЛИВІСТЬ — ВДЯЧНІСТЬ



Виконавча і дорадча гілки влади, що уособлюють поєднання принципів Дії та Мудрості, працюють виключно в рамках прийнятих Вічем «правил гри». Громада зобов’язана контролювати діяльність цього «владного тандему», винагороджувати (проявляти вдячність) за добрі плоди і карати за погані. Причому робити це справедливо, адже принцип справедливості — основа стабільного розвитку (еволюції) будь-якої соціальної системи. Еволюція ж забезпечується тим, що суспільством заохочується все сильне і здорове. Для того, щоб мати об’єктивну картину розвитку Громади в досягненні статутної мети, контролювання дотримання всіма її членами погоджених ними «правил гри» і справедливо винагороджувати за добрі плоди, Віче обирає Головного аудитора, який формує Контрольно-ревізійну комісію з 4 осіб — КОНТРОЛЮЮЧУ ГІЛКУ ВЛАДИ. Це незалежний контролюючий орган, оскільки він підпорядковується лише вищому законодавчому органу Громади — Великому Вічу.



4. ПОДОЛАННЯ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ



Соціальні системи розвиваються завдяки подоланню різноманітних суперечностей, конфліктів і криз, що неминуче виникають в ході еволюційного розвитку. Громада як цілеспрямована еволюціонуюча система ставиться до такого роду викликів як до можливості виявити свої приховані потенції і вийти на вищий рівень розвитку. Для цього УНГ формує культуру і механізм подолання суперечностей. Передусім це стосується суперечностей між виборними органами Громади.



Голова громади, Головний радник та Головний аудитор є персонально відповідальними керівниками виконавчої, дорадної та контрольної гілок влади. В інтересах Громади — щоб між ними були стосунки взаєморозуміння та гармонії. Якщо не консенсус (повна згода), то хоча б компроміс. А позаяк діалектичні суперечності є неминучими і навіть необхідними, то для їх подолання «правилами гри» передбачено трирівневий механізм.



Нижчий рівень. Суперечності між гілками влади вирішуються на рівні Центрального проводу громади, до якого входять Голова громади з Правлінням (13 осіб), Головний радник з Президією Стратегічної ради (13 осіб) і Головний аудитор з членами Контрольно-ревізійної комісії (5 осіб). Провід громади у складі 31 особи на чолі з Головою громади є колективним органом управління Громадою на період між зібраннями Великого Віча. Остаточне рішення ухвалює Голова громади після ознайомлення з думками членів Проводу.



Середній рівень. Якщо на рівні Проводу між гілками влади не досягається ні консенсус, ні компроміс, то кожна з них може виступити з ініціативою дострокового переобрання одного або відразу двох керівників інших гілок влади. Така ініціатива виноситься на Референдум Громади — дистанційне опитування учасників Великого Віча – делегатів від локальних громад. Якщо ініціатива не підтримується простою більшістю, то оголошуються дострокові перевибори самого ініціатора перевиборів без права його участі в цих перевиборах.



При цьому самі перевибори сприймаються гілками влади і всією Громадою як механізм консолідації Громади, гармонізації інтересів її членів та еволюційного вдосконалення її організації. Перевибори відбуваються на чергових або позачергових зборах Великого Віча. Позачергові збори Великого Віча мають бути скликані за рішенням Голови громади з власної ініціативи чи в разі надходження відповідної письмової вимоги Головного радника, Головного аудитора або не менше ніж 1/3 місцевих осередків Громади, до яких належать не менше 20 відсотків членів Громади.



Вищий рівень. Світ постійно змінюється, тому механізм подолання суперечностей також повинен розвиватися. Коли назріває така необхідність, тоді вдосконалюються самі «правила гри» — Велике Віче вносить зміни у Статут громади на чергових або позачергових зборах.



Докладніше структурно-функціональна модель Громади прописана в Статуті УНГ. Вона буде поступово деталізуватися в окремих Положеннях — про Голову громади, про Стратегічну раду, про Виборчу комісію, про місцеві осередки в Україні і за кордоном тощо.





В тему:




Український мир Залізної доби



Українці починають і виграють



Радіймо, українці!



Гравець: 
Народний Оглядач
 
Форум Підтримати сайт Довідка