“Нарешті Ви повернулися додому. Вітаємо на рідній землі!”, - промовив Андрій Середа, чільник КОМУ ВНИЗ до Дена Маккефферті, лідера NAZARETH, і обидва розчулені вокалісти легендарних гуртів обійнялись як брати... Ці слова, без сумніву, стали головним лейтмотивом усієї вечірки після концерту NAZARETH і КОМУ ВНИЗ у Тернополі. Тут було все: палкі промови й ліричні спогади, слушні зауваження й теплі слова вдячності, щирі усмішки й сльози на очах у дорослих мужчин, міцні рукостискання й гарячі обійми.
Воно і не дивно. Адже концерт удався на славу, й, без перебільшення, може стати подією року в нашому місті.
Дарма, що квитки розкупили далеко не всі, й значна частина місць пустувала. Зате кожен присутній у залі вартував десятьох!
– Ми усі ще перебуваємо під враженням від вашого міста й атмосфери в залі, – зізнається 62-річний Піт Агню, бас-гітарист, найстарший із NAZARETH.
Звичайно, це можна було би сприйняти радше за жест увічливості, ніж за правду, якби не наша попередня розмова із Сергієм Степаненком, бас-гітаристом і продюсером КОМУ ВНИЗ, котрий займався всім туром по Україні.
– Сергію, що полюбляють NAZARETH виконувати “на біс”? - поцікавився я ще за місяць до концерту й отримав лаконічну відповідь: “NAZARETH” “на біс” не виходять. Забудь про це!”
І ось концерт завершується. Останні акорди, оплески, схвальні вигуки... Музиканти залишають сцену, звукорежисер за пультом у центрі залу починає вимикати апаратуру і збирає свої речі. Запалюється світло...
Але Тернопіль не здається. Зал у єдиному пориві під ритмічні оплески скандує:“НА – ЗА – РЕТ!”. Проходить мить, друга...Сила і амплітуда оплесків зростає, до них приєднується ритмічний тупіт ногами півтисячної аудиторії захоплених глядачів. І ось легендарні шотланські рокери знову з’являються на сцені! Зал зривається шквалом оплесків, радісного свисту і вигуків. Звучать завершальні аж три композиції...
– Тернопіль – перше місто у турі (після попередніх п’яти), де NAZARETH вийшли “на біс”!, - підтверджує Андрій Середа. – Недаремно і нам так подобається тут виступати!
– Раніше ми практикували гастролі тільки по столичних містах. Цього разу вчинили інакше і не шкодуємо про це, - розповідає Ден Маккефферті. – Дуже цікаво пізнавати вашу країну, знайомитись із простими людьми. Те, що ми бачимо, сильно відрізняється від того, що у нас розповідають про Україну. І мені приємно з цього приводу.
Лунають тости за єдність двох волелюбних націй: “Хай живе Шотландія і Україна!”
Далі Андрій Середа впевнено провадить лінію розмови до наших витоків і спільного коріння.
– Україна і Шотландія... Ваші предки, народжені на цій землі, дуже багато тисячоліть тому вирушили у далекі світи. І ось тепер, після довгих мандрів, нарешті, Ви повернулися додому!
– Звичайно, з цього приводу можна іронізувати. А можна відкрити фундаментальне дослідження британського історика Артура Кемпа “Марш титанів” про походження й поширення на планеті білої раси і самому переконатись у цьому.
– Ти маєш рацію, Андрію, - погоджується Ден. - Гали, кельти, скоти... Свобода, незалежність, Україна... В наших жилах тече одна кров.
– Згадали про Вільяма Уолеса, Мела Гібсона і його “Хоробре серце”, опришків і гайдамаків, Тараса Шевченка, УПА, дивізію “Галичина” і багато іншого.
Дуже добре справлявся перекладач Євген, хоча деколи розуміння між нами було настільки повним, що він із задоволенням відпочивав, потягуючи сік.
Випадково, між іншим, у розмовах виявилось, що Тернопіль — перше місто у турі, де КОМУ ВНИЗ виступали перші, а вже слідом – NAZARETH. У п’яти попередніх містах було навпаки.
– Як так могло статися? Хто прийняв таке “мудре” рішення?, – запитую Влада Малюгіна, гітариста КОМУ ВНИЗ.
– Це дуже складне питання, і прямої відповіді немає. Погоджуюсь, недолік великий. Добре, що хоч у Тернополі ми його врешті виправили! Уяви собі ситуацію: NAZARETH відіграли, виходимо на сцену ми. Частина людей залишає зал. Звучали й пропозиції зіграти щось із NAZARETH. У деяких містах навіть не вказували на афішах наш виступ... У такій ситуації рятує тільки гумор. Ми жартували в тісному колі: “КОМУ ВНИЗ здійснює український тур з нагоди 20-ліття групи, а на “розігріві” у них – NAZARETH! ”
– Дуже радий, що ми виправили ситуацію, – відповідаю Владу. - А те, що це знову ж таки відбулося в Тернополі, - приємно вдвічі! Надзвичайно важливо для успішного продовження туру, щоб надалі Ви були першими. Адже східній Україні КОМУ ВНИЗ мало відомі. У Кривому Розі, Харкові, Дніпропетровську тисячі “омоскалених” меломанів будуть мати змогу відкрити для себе цілий пласт невідомої музичної культури — феномен КОМУ ВНИЗ!
Скориставшись слушним моментом, від “СОНЯЧНОЇ МЕРЕЖІ” вручаю хлопцям з КОМУ ВНИЗ на їх 20-ліття футболки із золотистою сваргою. По задоволених обличчях бачу, що подарунок припав їм до душі.
– У такому одязі ми виглядаємо, як справжня єдина команда!, – зауважує ударник Євген Разін.
Також приємною новиною для всіх музикантів стала звістка про те, що частина грошей від реалізованих квитків, а саме 9000 гривень, була перерахована на спорудження пам’ятника Соломії Крушельницькій у Тернополі.
– Тут ми маємо бути вдячні нашій міській раді, а також меру Роману Заставному і одному із депутатів – Ігорю Дулебі, за розуміння і сприяння, – пояснюю хлопцям ситуацію.
Не залишилась без уваги гостей чітка і якісна робота охорони. Її здійснювали молоді хлопці зі спортивно-мистецького клубу “САКУРА”, а допомагали їм рок-клубівці.
Наприкінці “вечора”, а саме близько 2-ї ночі, втомлений, але усміхнений Андрій Середа цікавиться у мене:
– Тарасе, а ти, як організатор, задоволений цим концертом? Чи не відпало бажання щось подібне робити надалі?
– Звичайно, зусиль і нервів пішло багато. Та коли я побачив, як під “Love hurts” сотні моїх однолітків із сльозами на очах, з піднятими догори руками ритмічно похитувались у такт музики, утворюючи “хвилі” у залі, то сказав собі, що заради таких моментів варто жити!
P.S. Перон тернопільського вокзалу. Одеський потяг о третій сорок п’ять рушив з місця і за хвилину розтанув у темряві... Наступне місто — Одеса. У музикантів продовжується тур Україною. І в нас, тернополян, продовжується життя. Десятки знайомих, що побували на концерті, досі щиро дякують мені за це. А сотні “невіруючих” ще й досі продовжують перепитувати: “То що, невже NAZARETH були в Тернополі? А коли вони ще приїдуть?”
У житті, як на пероні: важливо — не про?авити момент і вчасно вскочити до вагону потяга, що відходить у потрібному напрямку.
Тарас Іваницький, розпорядник “СОНЯЧНОЇ МЕРЕЖІ”, організатор концерту в Тернополі
Радіймо, ельфи! У новому епізоді нашого подкасту ми обговоримо п’ять унікальних ознак потенційних ельфів: від розуміння двох нових стадій розвитку людини до фізичного та ментального омолодження. А ще...
NAZARETH у Тернополі: повернення додому
Світ:
08110501e.jpg
Дарма, що квитки розкупили далеко не всі, й значна частина місць пустувала. Зате кожен присутній у залі вартував десятьох!
– Ми усі ще перебуваємо під враженням від вашого міста й атмосфери в залі, – зізнається 62-річний Піт Агню, бас-гітарист, найстарший із NAZARETH.
Звичайно, це можна було би сприйняти радше за жест увічливості, ніж за правду, якби не наша попередня розмова із Сергієм Степаненком, бас-гітаристом і продюсером КОМУ ВНИЗ, котрий займався всім туром по Україні.
– Сергію, що полюбляють NAZARETH виконувати “на біс”? - поцікавився я ще за місяць до концерту й отримав лаконічну відповідь: “NAZARETH” “на біс” не виходять. Забудь про це!”
І ось концерт завершується. Останні акорди, оплески, схвальні вигуки... Музиканти залишають сцену, звукорежисер за пультом у центрі залу починає вимикати апаратуру і збирає свої речі. Запалюється світло...
Але Тернопіль не здається. Зал у єдиному пориві під ритмічні оплески скандує:“НА – ЗА – РЕТ!”. Проходить мить, друга...Сила і амплітуда оплесків зростає, до них приєднується ритмічний тупіт ногами півтисячної аудиторії захоплених глядачів. І ось легендарні шотланські рокери знову з’являються на сцені! Зал зривається шквалом оплесків, радісного свисту і вигуків. Звучать завершальні аж три композиції...
– Тернопіль – перше місто у турі (після попередніх п’яти), де NAZARETH вийшли “на біс”!, - підтверджує Андрій Середа. – Недаремно і нам так подобається тут виступати!
– Раніше ми практикували гастролі тільки по столичних містах. Цього разу вчинили інакше і не шкодуємо про це, - розповідає Ден Маккефферті. – Дуже цікаво пізнавати вашу країну, знайомитись із простими людьми. Те, що ми бачимо, сильно відрізняється від того, що у нас розповідають про Україну. І мені приємно з цього приводу.
Лунають тости за єдність двох волелюбних націй: “Хай живе Шотландія і Україна!”
Далі Андрій Середа впевнено провадить лінію розмови до наших витоків і спільного коріння.
– Україна і Шотландія... Ваші предки, народжені на цій землі, дуже багато тисячоліть тому вирушили у далекі світи. І ось тепер, після довгих мандрів, нарешті, Ви повернулися додому!
– Звичайно, з цього приводу можна іронізувати. А можна відкрити фундаментальне дослідження британського історика Артура Кемпа “Марш титанів” про походження й поширення на планеті білої раси і самому переконатись у цьому.
– Ти маєш рацію, Андрію, - погоджується Ден. - Гали, кельти, скоти... Свобода, незалежність, Україна... В наших жилах тече одна кров.
– Згадали про Вільяма Уолеса, Мела Гібсона і його “Хоробре серце”, опришків і гайдамаків, Тараса Шевченка, УПА, дивізію “Галичина” і багато іншого.
Дуже добре справлявся перекладач Євген, хоча деколи розуміння між нами було настільки повним, що він із задоволенням відпочивав, потягуючи сік.
Випадково, між іншим, у розмовах виявилось, що Тернопіль — перше місто у турі, де КОМУ ВНИЗ виступали перші, а вже слідом – NAZARETH. У п’яти попередніх містах було навпаки.
– Як так могло статися? Хто прийняв таке “мудре” рішення?, – запитую Влада Малюгіна, гітариста КОМУ ВНИЗ.
– Це дуже складне питання, і прямої відповіді немає. Погоджуюсь, недолік великий. Добре, що хоч у Тернополі ми його врешті виправили! Уяви собі ситуацію: NAZARETH відіграли, виходимо на сцену ми. Частина людей залишає зал. Звучали й пропозиції зіграти щось із NAZARETH. У деяких містах навіть не вказували на афішах наш виступ... У такій ситуації рятує тільки гумор. Ми жартували в тісному колі: “КОМУ ВНИЗ здійснює український тур з нагоди 20-ліття групи, а на “розігріві” у них – NAZARETH! ”
– Дуже радий, що ми виправили ситуацію, – відповідаю Владу. - А те, що це знову ж таки відбулося в Тернополі, - приємно вдвічі! Надзвичайно важливо для успішного продовження туру, щоб надалі Ви були першими. Адже східній Україні КОМУ ВНИЗ мало відомі. У Кривому Розі, Харкові, Дніпропетровську тисячі “омоскалених” меломанів будуть мати змогу відкрити для себе цілий пласт невідомої музичної культури — феномен КОМУ ВНИЗ!
Скориставшись слушним моментом, від “СОНЯЧНОЇ МЕРЕЖІ” вручаю хлопцям з КОМУ ВНИЗ на їх 20-ліття футболки із золотистою сваргою. По задоволених обличчях бачу, що подарунок припав їм до душі.
– У такому одязі ми виглядаємо, як справжня єдина команда!, – зауважує ударник Євген Разін.
Також приємною новиною для всіх музикантів стала звістка про те, що частина грошей від реалізованих квитків, а саме 9000 гривень, була перерахована на спорудження пам’ятника Соломії Крушельницькій у Тернополі.
– Тут ми маємо бути вдячні нашій міській раді, а також меру Роману Заставному і одному із депутатів – Ігорю Дулебі, за розуміння і сприяння, – пояснюю хлопцям ситуацію.
Не залишилась без уваги гостей чітка і якісна робота охорони. Її здійснювали молоді хлопці зі спортивно-мистецького клубу “САКУРА”, а допомагали їм рок-клубівці.
Наприкінці “вечора”, а саме близько 2-ї ночі, втомлений, але усміхнений Андрій Середа цікавиться у мене:
– Тарасе, а ти, як організатор, задоволений цим концертом? Чи не відпало бажання щось подібне робити надалі?
– Звичайно, зусиль і нервів пішло багато. Та коли я побачив, як під “Love hurts” сотні моїх однолітків із сльозами на очах, з піднятими догори руками ритмічно похитувались у такт музики, утворюючи “хвилі” у залі, то сказав собі, що заради таких моментів варто жити!
P.S. Перон тернопільського вокзалу. Одеський потяг о третій сорок п’ять рушив з місця і за хвилину розтанув у темряві... Наступне місто — Одеса. У музикантів продовжується тур Україною. І в нас, тернополян, продовжується життя. Десятки знайомих, що побували на концерті, досі щиро дякують мені за це. А сотні “невіруючих” ще й досі продовжують перепитувати: “То що, невже NAZARETH були в Тернополі? А коли вони ще приїдуть?”
У житті, як на пероні: важливо — не про?авити момент і вчасно вскочити до вагону потяга, що відходить у потрібному напрямку.
Тарас Іваницький, розпорядник “СОНЯЧНОЇ МЕРЕЖІ”, організатор концерту в Тернополі
В тему:
Український тур NAZARETH і КОМУ ВНИЗ у час епідемії тоталітарного попсу
НЕМОЖЛИВО — ЦЕ НІЩО. Роздуми після тернопільського концерту КОМУ ВНИЗ.
Тернопільський концерт КОМУ ВНИЗ. Сонячна Мережа. Новий порядок.
Галли — кельти
Марш титанів: історія Білої раси
Твоя шкіра - твоя уніформа!
Зверніть увагу
Ельфійська свідомість та ельфійська ідентичність – стратегія перетворення на надлюдину (+аудіо)