Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
71

Автохтонне населення збереглося з бронзового віку

Світ:

Найстаріша родина світу: предки Манфреда Гухтгаузена живуть у горах Гарцу 3000 років. Сам він за фахом будівельник у третьому поколінні, однак його діти навряд чи знайдуть роботу в Гарці.

Пане Гухтгаузен, Вас визначили прямим нащадком людей, що жили у печері Ліхтенштайнгьолє, що неподалік містечка Остероде. Ніхто у світі не може похвалитися таким генеалогічним деревом!



Так, кажуть, що між мною та моїми предками коло 120-ти поколінь. Але це не означає, що я тепер стану відомим на весь світ!



А чому Ви взагалі погодилися зробити антропологічний генний тест? Адже Вас ніхто не заставляв!



У нашому населеному пункті дуже цікавилися предками з бронзового віку. Взяти участь у експерименті мене спонукала маленька іскринка надії, що вдасться віднайти нащадків людей бронзового століття.



Ви патріот своєї батьківщини?



Так, дуже. Ми, знаєте, така справжня сільська громада. Бувають і якісь незначні непорозуміння, але загалом усі ми любимо один одного. Для нас ще важливо підтримувати добросусідські стосунки.





Ймовірно, завдяки традиціям, бо очевидно Ваша сім’я вже досить довго живе у мирі з сусідами...



Добросусідство покращує якість життя!



І саме Вам, який цікавиться історією, так поталанило!



Так, я дуже зрадів коли у листопаді отримав від учених повідомлення про те, що моя ДНК співпадає із ДНК одного бронзового чоловіка. І я дякую науці, яка мене знайшла. Однак у мене були побоювання, що таке довге перебування на одному місці може трактуватися негативно. Адже кажуть, щоб знайти роботу сьогодні потрібно бути гнучким і навіть закінчити якийсь американський ВУЗ.



А чи були вже раніше якісь ознаки Вашої більшої осілості ніж у інших людей?



Завжди дивувався, чому мене, на відміну від дружини, не тягне у далекі мандрівки. Найкраще почуваюся удома. А моя жінка родом із Люнебурзького вересового пустища і у житті їй доводилося частіше пакувати валізи ніж мені.



Хто зна, наскільки гени визначають нашу психіку!



Принаймні вважаю, що дуже важливо знати, звідки походиш. Дружина працює в управлінні у справах молоді, і я знаю, що прийомним дітям ніколи не можна відмовляти в інформації, коли вони зацікавлятcя своїм походженням.



Ваші коріння дуже глибокі.



Так, у прекрасному Центрі печерних атракціонів, що знаходиться у Бад Ґрунді, де розташована фігура з печери Ліхтенштайнгьолє, в одній штольні є часова планка, на якій видно, наскільки все ж таки коротким є перебування людини на цій планеті. Тому моє генеалогічне дерево ще крихітне. Хоча з погляду маленької людини - це фантастично!



Наскільки далеко у Вашому населеному пункті можна прослідкувати за своїми предками?



Деякі родини можуть зробити це до 14-го і 15-го століть, відколи є церковні книги, багато з яких були спалені під час Тридцятилітньої війни. Крім того, потрібно брати до уваги, що колись окрема людина не надто вартувала. Найважливішими була робота, врожай на полі.



Ви ще пам’ятаєте своїх дідів та прадідів?



Звичайно. Але раніше в нас удома минуле не було таким важливим, і тому не велися відповідні записи. Знаю лише, що в нашому будинку ми живемо з 1924 року і що нібито у 18-му столітті хтось одружився з кимось із сусіднього села.



Що спільного, наприклад, між Вами й Вашим дідом?



Я будівельник у третьому поколінні. Дід був мулярем-полірувальником, батько - інженером-будівельником, а я - інженер-будівельник і вчитель ПТУ. Ми дотримуємось традицій!



А чи існують ще якісь свідчення про заселення цих територій?



1990 року тут у Фьорсте святкували 1000-ліття села. І якраз у ту неділю я мандрував по околицях із нашим районним археологом Штефаном Фліндтом. Біля Остероде є великий гіпсовий виступ. Нагорі, на плато, як свідчать розкопки, очевидно біля 3000 років тому жили люди. Пізніше там нагорі була збудована фортеця Піппінсбурґ.



А з чого жили люди?



Тут є багато джерел, серед якиx є й соляні, які відносно збагатили цей населений пункт. Принаймні, у людей не виникала потреба звідси переселятися.



А є ще залишки солі?



Деякі джерела збереглися. Якось одного разу я поставив посудину із водою в себе вдома на камін. Вода випарувала і я здивувався, скільки солі залишилося на дні.



Якщо спробувати заглянути в майбутнє: скільки часу Ваша сім’я житиме ще у Гарці?



Обидва мої сини, яким 19 та 21 рік, навряд чи знайдуть тут роботу. Молодший син навчається у Мюнстері, старший відбув соціальну службу в Остероде і буде поступати в якийсь ВУЗ.



То виходить, що в 121-му поколінні Ваша родина нарешті переселиться з Остероде?



Раніше наша місцевість могла прогодувати сім’ю. Як воно виглядатиме у майбутньому, хто його зна. Принаймні зараз соляні поклади нас не прогодують.



Але глухим кутом Фьорсте також не назвеш.



Навпаки! Існує маса громадських організацій. А чого вартий лише, наприклад, музичний фестиваль "Рок-Гарц"! Тут настільки прекрасно, що можна залишатися назавжди.



НАЙСТАРІША РОДИНА СВІТУ



Сенсація вимальовувалася поступово. Після десятирічних розкопок розташованої на південному заході гірського масиву Гарц печери Ліхтенштайнгьолє, майже стовідсотково збереженої культової печери бронзового періоду з восьмого по десяте століття до н.е., були знайдені бронзові прикраси, вогнища, уламки посуду, культові предмети та останки 39-ти людей.



Районний археолог міста Остероде Штефан Фліндт дослідив скелети, які добре збереглися у покладах гіпсу завдяки сталій температурі коло восьми градусів та сприятливому хімічному середовищу. Після цього науковцям з Інституту зоології та антропології при Ґьоттінґенському університеті під керівництвом Сузанни Гумель завдяки добре збереженим ДНК людських скелетів вдалося прояснити родинні зв’язки. Таким чином відкрили найстаршу родину світу - більшість жертв були прямими родичами.



ГЛЯНУТИ В ОБЛИЧЧЯ ПРЕДКАМ



Відтак антрополог Гуммель вирішила дослідити "Неперервність осілості". А чи не є люди, скелети яких були віднайдені, предками сучасного населення цих територій? У пошуках прямих нащадків печерних поховань весною 2007 року Гуммель звернулася до мешканців долини Зьозе, які проживають на цій території щонайменше у третьому поколінні, здати на аналіз проби слюни. В експерименті взяли участь майже 300 осіб. Серед проб знайшовся дуже рідкісний генетичний зразок двох померлих з бронзового віку.



Так з великою ймовірністю було визначено двох нащадків людей бронзового віку - 48-річного геодезиста Уве Лянґе з Нінштедта й 58-річного вчителя ПТУ Мафреда Гухтгаузена з сусіднього села Фьорсте. Обидва можуть тепер глянути у вічі своїм предкам, тіла яких були відновлені за знайденими скелетами у новому "Центрі печерних атракціонів", який було відкрито на минулому тижні у Бад Ґрунді, та оглянути експозицію знахідок оригінальної та частково реконструйованої печери Ліхтенштайн.



Переклад з німецької мови українською

www.dmytro.de






Підписуюсь на новини
Поширити цю сторінку: