Це важливо саме сьогодні, коли наша країна і вся Земля готуються здійснити Великий Перехід до вищого рівня свідомості, а значить – до вищої ступені нашої реальності життя на Землі. Мислити свідомо – це творити своє здорове сьогодення, що закладає підвалини майбутнього. Але свідомими треба бути уже сьогодні, зараз, ось у цю саму мить, бо час зараз працює так, що наші думки зреалізовуються миттєво. А тим паче – колективні думки. А тим паче - на благо людей, на благо України і всієї планети. Раніше казали: «Ми є те, що ми їмо». Але сьогодні найбільш влучно сказати: «Ми є тим, що ми думаємо». Тож запрошую ввійти відповідальними у простір свідомого мислетворення – для самих себе і для всього світу. Це не перебільшення, а велика спільна праця як на благо України, так і на благо усієї Землі.
“Я бачила, скільки всього залежить від думки, -
бачила владу думки над тілом – це неймовірно!
Навіть важко уявити, наскільки це неймовірно.
Навіть підсвідома, а іноді і несвідома думка діє
і призводить до фантастичних результатів”.
Сатпрем “Новий вид” (трилогія “Мати”)
Яку найвищу здатність, духовно-практичну могу має людина у цьому фізичному світі? Це в першу чергу її здатність бути творцем, а точніше, співтворцем усього: свого подієвого поля життя і власне самого себе. Який же інструмент цього творення? Людина творить думкою на так званому ментальному плані своєї свідомості. Створюючи ментальний образ, наповнюючи його силою свого почуття, духовного устремління, вона народжує цю дитину у собі, а потім ця дитина починає жити уже незалежним від неї життям. І зазвичай найбільшу силу має образ, свідомо наділений духовною силою.
Все, що ми спостерігаємо в нашому соціумі і взагалі в будь-якій події нашого життя, – суть відображення того, що ми творили своєю думкою свідомо – а частіше несвідомо – у своїх життях протягом втілень багатьох віків. Але поки людина ще спить – немає мови про якесь свідоме творення. Проте зараз ми живемо в такий час, коли високочастотні енергії Космосу пробуджують Землю і її дітей. У багатьох прокидається свідомість, і люди стають на шлях швидкої трансформації. Чому швидкої? Бо ми живемо в період, аналога якому не знає людство – і це відчувається на Землі – в повітрі, воді і кожною нашою клітиною. І пласти знання, на опанування яких раніше йшло десятки, а то й сотні років, вимагалися умови закритих посвячень і суворих таємниць, - зараз раптом відкрилися й лавиною рушили на Землю. Відкрито якщо й не все, то дуже багато – ніби печера скарбів Аладдіна.
Проте маю зробити невеликий відступ, щоб зауважити. Так-то воно так. Але ось що було спостережено мною особисто. Знання можуть бути на відстані простягнутої руки, книга може лежати під носом, але ти не торкнешся її, допоки внутрішня готовність не підкаже: пора! Був такий випадок. Придбала я на книжковому ринку одну книгу – просто покликала вона: “Купи!” Але принісши її додому, зрозуміла, що не можу її читати – важко. Якось навіть хотіла її комусь віддати – щось втримало. Ця книга простояла на полиці десять років, аж поки я не прочитала її – на однім диханні.
Так от, повертаючись до теми розмови: коли людина пробуджується до свідомості, свідомим і контрольованим стає процес її мислення. В цей час людина розуміє, що не з себе вона народжує думки, а притягує їх з навколишнього інформаційного простору. А простір цей (як і свідомість самої людини) має багато рівнів, і чим вищий рівень опановує людина, тим вища духовна якість думок стає їй підвладна, тим сильніші й духовно чисті образи вона створює на планах своєї свідомості.
І яке це має значення? – може спитати хтось. А має велике. Бо ці образи, матеріалізуючись, населяють потім наш фізичний світ. І тут якнайреальніше справджується брахманське прислів”я: “Що посієш, те й пожнеш”. Сієш думку-образ, пожинаєш подію свого життя. З окремих подій приватного порядку складається подієвий простір нашого спільного життя – життя соціуму, країни, Землі.
Тож людина, свідома значення свого мислення, буде пильно стежити за тим, які думки-образи творить і пускає в світ. Така людина, в силу розвиненої свідомості, не зможе плодити у світ думки-монстри, які руйнують середовище, життя її власне й оточуючих людей. Тобто багатократно підвищується відповідальність людини: за думки, за емоції, почуття, за сказане слово. Те, що слово, “не горобець” – прислів’я саме з цієї площини знання.
Взагалі треба зауважити, що мудрість нашого народу сама визначила правила, за якими треба жити – у фізичній, емоційній і ментальній чистоті, - і ці правила ненав’язливо ввела у прислів’я, приказки, пісні, легенди, міфи. І якщо бути уважними до цієї народної академії знань, можна мудрість черпати, що називається, з повітря. Дихати рідним повітрям - і набиратися справжнього знання.
Сьогодні ми живемо і творимо у фазі високих енергій, які просто “купають” Землю. Якнайкращим приймачем цих енергій може бути чиста свідомість – щоб заякорити їх у собі, своєму тілі, а через себе транслювати ці вібрації в навколишній простір.
Який показник чистоти свідомості? Найголовніший, думаю,
- це творення в любові. Якщо це вимагає пояснення, спробую пояснити. Ми, жителі своєї країни й загалом усієї Землі, є дуже різними. У нас різні показники фізичного й інтелектуального розвитку, а, що більш важливо, відмінні показники розвитку духовного. Тобто душі людей на Землі є як юними, молодими, так і досвідченими, мудрими.
Звичайно, люди з різними показниками душі й духа не можуть однаково мислити й споріднено ставитись до навколишнього світу. Саме тому й спостерігаємо у когось шалений потяг до матеріальних благ й тілесних насолоджень, і це, на жаль, значна група як молодих, так і старших людей; у інших – помірковану розважливість, лояльну толерантність і бажання всеохопного блага для всіх: свого народу, своєї країни, всієї Землі, всього людства. Для всіх – в однаковій мірі.
І це, друге, є природним, нормальним і ніяк не дивним. Природно любити людей, природно не гребти все під себе, а ділитися з усіма, природно з радістю давати замість хапати-брати… Природно дбати про свою країну так само, як дбаєш про своїх дітей і свій дім, і не тільки бажати їй найліпшого блага, а й творити це благо. Усіма “підручними” засобами – чим можеш.
І знову ж чую питання від “пересічного”, як зараз часто кажуть, громадянина. Хоча зауважу – нема пересічних! Ми усі – так тонко індивідуальні і ніхто з нас не повторює одне одного! Тому питання від унікального простого громадянина: “А що я можу?”
І я відповім: по-перше, друже, ти можеш свідомо мислити.
Не думай, що це мало! Свідома думка творить образ – прекрасний образ нашого життя! Адже усі ми маємо єдину матір – нашу Землю. І маємо дитину - перлину цієї Землі і водночас нашу матір - Русь-Україну. Яка одвіку виконує сакральну місію в масштабах Землі. На її теренах ось уже тисячі, як нам відомо, років зачинається, твориться, викохується духовний зародок культури для всього людства. Мало хто про це знає. Але всьому свій час.
Ті ж, хто усвідомлюють більше, мають і відповільність більшу: творити, плекати і безмірно удосконалювати в небесах своєї свідомості чистий, щасливий, радісний образ Духовної України:
України – Пресвітлої нашої Матері,
України – Пречистої дитини Землі.
Тому нашою думкою на повсякдень повинно бути:
Україна – держава Великої Духовної Сили;
Україна - держава вікової Брахманської Мудрості;
Україна – держава Божественної Любові.
І ТАК БУДЕ!
ХАЙ БУДЕ!
Нижче – приклад мого власного творення думкою бажаного образу нашої країни: це, можна сказати, дієва футурологія…
ЗОЛОТИЙ СВІТАНОК УКРАЇНИ
Галактик пісня зроджує світи,
І зірки падають, і сходять в небо нові,
А сяйво горнє лине із висот,
Де все живе зринає із Любові…
І що я бачу, як Землею йду:
Рікою плине час – життя гін без упину…
І в сім таїнами наповненім саду
Буяє квітом древо України!
Її талан могутній на зорі
Гряде у Сонця небувалій зливі,
Бо її діти – люблячі і сильні –
Відкрили знання віди у собі…
Із хаосу постане мир і лад –
Засяє Україна понад ранок,
Над нею зійде золотий світанок
І Сила Божа – людям на Землі…
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Творення думкою
Світ:
08070107e.jpg
“Я бачила, скільки всього залежить від думки, -
бачила владу думки над тілом – це неймовірно!
Навіть важко уявити, наскільки це неймовірно.
Навіть підсвідома, а іноді і несвідома думка діє
і призводить до фантастичних результатів”.
Сатпрем “Новий вид” (трилогія “Мати”)
Яку найвищу здатність, духовно-практичну могу має людина у цьому фізичному світі? Це в першу чергу її здатність бути творцем, а точніше, співтворцем усього: свого подієвого поля життя і власне самого себе. Який же інструмент цього творення? Людина творить думкою на так званому ментальному плані своєї свідомості. Створюючи ментальний образ, наповнюючи його силою свого почуття, духовного устремління, вона народжує цю дитину у собі, а потім ця дитина починає жити уже незалежним від неї життям. І зазвичай найбільшу силу має образ, свідомо наділений духовною силою.
Все, що ми спостерігаємо в нашому соціумі і взагалі в будь-якій події нашого життя, – суть відображення того, що ми творили своєю думкою свідомо – а частіше несвідомо – у своїх життях протягом втілень багатьох віків. Але поки людина ще спить – немає мови про якесь свідоме творення. Проте зараз ми живемо в такий час, коли високочастотні енергії Космосу пробуджують Землю і її дітей. У багатьох прокидається свідомість, і люди стають на шлях швидкої трансформації. Чому швидкої? Бо ми живемо в період, аналога якому не знає людство – і це відчувається на Землі – в повітрі, воді і кожною нашою клітиною. І пласти знання, на опанування яких раніше йшло десятки, а то й сотні років, вимагалися умови закритих посвячень і суворих таємниць, - зараз раптом відкрилися й лавиною рушили на Землю. Відкрито якщо й не все, то дуже багато – ніби печера скарбів Аладдіна.
Проте маю зробити невеликий відступ, щоб зауважити. Так-то воно так. Але ось що було спостережено мною особисто. Знання можуть бути на відстані простягнутої руки, книга може лежати під носом, але ти не торкнешся її, допоки внутрішня готовність не підкаже: пора! Був такий випадок. Придбала я на книжковому ринку одну книгу – просто покликала вона: “Купи!” Але принісши її додому, зрозуміла, що не можу її читати – важко. Якось навіть хотіла її комусь віддати – щось втримало. Ця книга простояла на полиці десять років, аж поки я не прочитала її – на однім диханні.
Так от, повертаючись до теми розмови: коли людина пробуджується до свідомості, свідомим і контрольованим стає процес її мислення. В цей час людина розуміє, що не з себе вона народжує думки, а притягує їх з навколишнього інформаційного простору. А простір цей (як і свідомість самої людини) має багато рівнів, і чим вищий рівень опановує людина, тим вища духовна якість думок стає їй підвладна, тим сильніші й духовно чисті образи вона створює на планах своєї свідомості.
І яке це має значення? – може спитати хтось. А має велике. Бо ці образи, матеріалізуючись, населяють потім наш фізичний світ. І тут якнайреальніше справджується брахманське прислів”я: “Що посієш, те й пожнеш”. Сієш думку-образ, пожинаєш подію свого життя. З окремих подій приватного порядку складається подієвий простір нашого спільного життя – життя соціуму, країни, Землі.
Тож людина, свідома значення свого мислення, буде пильно стежити за тим, які думки-образи творить і пускає в світ. Така людина, в силу розвиненої свідомості, не зможе плодити у світ думки-монстри, які руйнують середовище, життя її власне й оточуючих людей. Тобто багатократно підвищується відповідальність людини: за думки, за емоції, почуття, за сказане слово. Те, що слово, “не горобець” – прислів’я саме з цієї площини знання.
Взагалі треба зауважити, що мудрість нашого народу сама визначила правила, за якими треба жити – у фізичній, емоційній і ментальній чистоті, - і ці правила ненав’язливо ввела у прислів’я, приказки, пісні, легенди, міфи. І якщо бути уважними до цієї народної академії знань, можна мудрість черпати, що називається, з повітря. Дихати рідним повітрям - і набиратися справжнього знання.
Сьогодні ми живемо і творимо у фазі високих енергій, які просто “купають” Землю. Якнайкращим приймачем цих енергій може бути чиста свідомість – щоб заякорити їх у собі, своєму тілі, а через себе транслювати ці вібрації в навколишній простір.
Який показник чистоти свідомості? Найголовніший, думаю,
- це творення в любові. Якщо це вимагає пояснення, спробую пояснити. Ми, жителі своєї країни й загалом усієї Землі, є дуже різними. У нас різні показники фізичного й інтелектуального розвитку, а, що більш важливо, відмінні показники розвитку духовного. Тобто душі людей на Землі є як юними, молодими, так і досвідченими, мудрими.
Звичайно, люди з різними показниками душі й духа не можуть однаково мислити й споріднено ставитись до навколишнього світу. Саме тому й спостерігаємо у когось шалений потяг до матеріальних благ й тілесних насолоджень, і це, на жаль, значна група як молодих, так і старших людей; у інших – помірковану розважливість, лояльну толерантність і бажання всеохопного блага для всіх: свого народу, своєї країни, всієї Землі, всього людства. Для всіх – в однаковій мірі.
І це, друге, є природним, нормальним і ніяк не дивним. Природно любити людей, природно не гребти все під себе, а ділитися з усіма, природно з радістю давати замість хапати-брати… Природно дбати про свою країну так само, як дбаєш про своїх дітей і свій дім, і не тільки бажати їй найліпшого блага, а й творити це благо. Усіма “підручними” засобами – чим можеш.
І знову ж чую питання від “пересічного”, як зараз часто кажуть, громадянина. Хоча зауважу – нема пересічних! Ми усі – так тонко індивідуальні і ніхто з нас не повторює одне одного! Тому питання від унікального простого громадянина: “А що я можу?”
І я відповім: по-перше, друже, ти можеш свідомо мислити.
Не думай, що це мало! Свідома думка творить образ – прекрасний образ нашого життя! Адже усі ми маємо єдину матір – нашу Землю. І маємо дитину - перлину цієї Землі і водночас нашу матір - Русь-Україну. Яка одвіку виконує сакральну місію в масштабах Землі. На її теренах ось уже тисячі, як нам відомо, років зачинається, твориться, викохується духовний зародок культури для всього людства. Мало хто про це знає. Але всьому свій час.
Ті ж, хто усвідомлюють більше, мають і відповільність більшу: творити, плекати і безмірно удосконалювати в небесах своєї свідомості чистий, щасливий, радісний образ Духовної України:
України – Пресвітлої нашої Матері,
України – Пречистої дитини Землі.
Тому нашою думкою на повсякдень повинно бути:
Україна – держава Великої Духовної Сили;
Україна - держава вікової Брахманської Мудрості;
Україна – держава Божественної Любові.
І ТАК БУДЕ!
ХАЙ БУДЕ!
Нижче – приклад мого власного творення думкою бажаного образу нашої країни: це, можна сказати, дієва футурологія…
ЗОЛОТИЙ СВІТАНОК УКРАЇНИ
Галактик пісня зроджує світи,
І зірки падають, і сходять в небо нові,
А сяйво горнє лине із висот,
Де все живе зринає із Любові…
І що я бачу, як Землею йду:
Рікою плине час – життя гін без упину…
І в сім таїнами наповненім саду
Буяє квітом древо України!
Її талан могутній на зорі
Гряде у Сонця небувалій зливі,
Бо її діти – люблячі і сильні –
Відкрили знання віди у собі…
Із хаосу постане мир і лад –
Засяє Україна понад ранок,
Над нею зійде золотий світанок
І Сила Божа – людям на Землі…
Наталка-Артанія Кобза
25 вересня 2007 р.
-------------------------
В тему:
Божественно – це бути “не такими”!
Славень Україні
Толерантна війна
В любові
Світло в долонях
Ритми дії
Тому, хто воїн
Чисті крила
ТАЇНА
РАдуйся, або Свідоме творення нового етносу
Люби Україну!
З неба падав сьогодні не дощ
Славень рідній мові
Золотий світанок України
Серіал довжиною в людський терпець
Тест на власну істину
Трипільське послання
Серіал голих королів чи Спільна Дія
Пізнай свої глибини
В духа височінь піднімаймося!
Країна Сонця
МАГА СИЛИ
МОЛИТВА МАТЕРІ СВІТУ
ЄДНАННЯ З БОГОМ. Триптих
Світом заграймо!
Живи граючи, твори дерзаючи!
Крила Берегині
КолоСвіт Любові-2
КолоСвіт Любові
Дар щастя
Хліб Земний і Небесний
Ода маленькій жінці
Сонячні ритми – ІІ
Сонячні ритми часу Відродження
Метанойя Переходу
Сонячна молитва
Час на Відродження
Ода вдячності
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд