Інтерв’ю з лідером рок-гурту «Кому Вниз» у проекті «Успішні українці»
Андрій Середа відповідає на запитання. Фото НО
Олена Каганець:14 березня планується концерт “Кому Вниз” у Тернополі. Його головним інформаційним партнером є “Народний оглядач” — газета альтернативної інформації, настроїв і громадської думки. Яка альтернатива буде у вашому концерті?
Андрій Середа: Наші пісні — це і є альтернатива. Тож будемо грати свої пісні — та й усе.
Квитки на концерт можна придбати в кооперативному технікумі (центр. вхід) у будні з 13 до 17 год., вартість від 45 грн.
Які враження від концерту “Кому Вниз” у Львівській опері 1 грудня 2006 року?
Нашим виступом я в принципі задоволений. Навіть не стільки виступом, скільки реакцією публіки. Але я не думаю, що це спрацьовує тільки музика “Кому Вниз”. Це спрацьовує ще суспільний резонанс. Ми ж займаємося не тільки музикою. Ми намагаємося все робити відверто і показувати все чесно. І люди це розуміють, адже в серці кожного українця живе вроджене відчуття правди.
Які виступи в яких містах вам запам’яталися?
Були два роки тому на Шевченківські свята в Кіровограді. Виступали там в педуніверситеті. Якась вчителька прибігла в клас і каже: “Ідіть бігом послухайте, яка інтерпретація Шевченка в музиці!” Це мені потім хлопці розказали.
Рівно шість років тому ви робили разом з журналом “Перехід-IV” компакт-диск “Музика для локомотива. Арійський стандарт”. Поміж піснями – вашими та інших музикантів – ви читали уривки з віршованого перекладу Бгаґават-ґіти. Чи не хотіли б продовжити цей експеримент?
Я це хочу зробити, причому зараз усе зробив би краще. Бо тоді з технічної точки зору вийшло не достатньо якісно — я записував текст Бгаґават-ґіти на одній студії, а пісні записувалися на іншій.
Я жертва й жертовник водночас, я — предкам офіра
Я масло й вогонь, я основа прадавньої віри.
Із нагів — Ананта, що землю тримає на спині,
Я — аріїв предок, я — в світі найперша людина. «Ліра. Вишня Борія» (аудіо, 4.02 Мб)
Поширена думка, що в нас немає державної ідеології. Яку ідеологію ви вважали би найкращою для України?
Націоналізм плюс солідаризм. Це гарний сплав. Гордість за себе і повага до інших. Ясна мета, згуртована нація і раціональна держава. Зараз у нас немає української держави. Але це тимчасово.
На одному інтернет-форумі я прочитала думку, що “Кому Вниз” – це гурт для фашистів. Як би ви це прокоментували?
Не знаю, що автор мав на увазі. Взагалі-то італійське «фашио» походить від українського «в’язка». Тобто це пучок або сніп — символ солідарності, народної єдності та злагоди. Українцям потрібна єдність.
В чому ваш успіх?
Мій найголовніший успіх – це «Кому Вниз»! Музика високого духу.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Андрій Середа: «Націоналізм плюс солідаризм. Це гарний сплав»
Світ:
Андрій Середа відповідає на запитання. Фото НО
Олена Каганець: 14 березня планується концерт “Кому Вниз” у Тернополі. Його головним інформаційним партнером є “Народний оглядач” — газета альтернативної інформації, настроїв і громадської думки. Яка альтернатива буде у вашому концерті?
Андрій Середа: Наші пісні — це і є альтернатива. Тож будемо грати свої пісні — та й усе.
Квитки на концерт можна придбати в кооперативному технікумі (центр. вхід) у будні з 13 до 17 год., вартість від 45 грн.
Які враження від концерту “Кому Вниз” у Львівській опері 1 грудня 2006 року?
Нашим виступом я в принципі задоволений. Навіть не стільки виступом, скільки реакцією публіки. Але я не думаю, що це спрацьовує тільки музика “Кому Вниз”. Це спрацьовує ще суспільний резонанс. Ми ж займаємося не тільки музикою. Ми намагаємося все робити відверто і показувати все чесно. І люди це розуміють, адже в серці кожного українця живе вроджене відчуття правди.
Які виступи в яких містах вам запам’яталися?
Були два роки тому на Шевченківські свята в Кіровограді. Виступали там в педуніверситеті. Якась вчителька прибігла в клас і каже: “Ідіть бігом послухайте, яка інтерпретація Шевченка в музиці!” Це мені потім хлопці розказали.
Рівно шість років тому ви робили разом з журналом “Перехід-IV” компакт-диск “Музика для локомотива. Арійський стандарт”. Поміж піснями – вашими та інших музикантів – ви читали уривки з віршованого перекладу Бгаґават-ґіти. Чи не хотіли б продовжити цей експеримент?
Я це хочу зробити, причому зараз усе зробив би краще. Бо тоді з технічної точки зору вийшло не достатньо якісно — я записував текст Бгаґават-ґіти на одній студії, а пісні записувалися на іншій.
З аудіодиску «Музика для локомотива. Арійський стандарт»:
«Вступ. Неба зорі» (3.70 Мб)
«Микита Швачка» (2.96 Мб)
Я жертва й жертовник водночас, я — предкам офіра
Я масло й вогонь, я основа прадавньої віри.
Із нагів — Ананта, що землю тримає на спині,
Я — аріїв предок, я — в світі найперша людина.
«Ліра. Вишня Борія» (аудіо, 4.02 Мб)
Поширена думка, що в нас немає державної ідеології. Яку ідеологію ви вважали би найкращою для України?
Націоналізм плюс солідаризм. Це гарний сплав. Гордість за себе і повага до інших. Ясна мета, згуртована нація і раціональна держава. Зараз у нас немає української держави. Але це тимчасово.
На одному інтернет-форумі я прочитала думку, що “Кому Вниз” – це гурт для фашистів. Як би ви це прокоментували?
Не знаю, що автор мав на увазі. Взагалі-то італійське «фашио» походить від українського «в’язка». Тобто це пучок або сніп — символ солідарності, народної єдності та злагоди. Українцям потрібна єдність.
В чому ваш успіх?
Мій найголовніший успіх – це «Кому Вниз»! Музика високого духу.
Хай Буде!
-------------------------------------
В тему:
Андрій СЕРЕДА: “Українці – це освячена зброя”
Рок-характерники КОМУ ВНИЗ – у Тернополі! Відчуй музику Високого Духу!
Рекламу КОМУ ВНИЗ заборонили з расистських міркувань
Гіперборія і Скіфський квадрат
Борія, тобто сонячно-потужна
Свастика і таємниця імені «Україна»
-----------------------------------
Проект «Успішні українці»:
Микола Карпюк: «Сьогодні український народ озлоблюється і озброюється»
Микола Пономаренко: “Інтернет-крамниця КОЛОС є прикладом української етно-мережі!”
“Вік любиш – не налюбишся”. Інтерв’ю з керівниками фольклорного ансамблю “Божичі” Іллею Фетисовим і Сусанною Карпенко
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)