Поблизу озера Басів Кут на околиці міста вони спершу натрапили на предмети, які належать до культури кулястих амфор. Окрім зброї та посуду давніх поселенців, науковці знайшли поховання європейського тура.
Кістки разом з іншими знахідками археологи перевезли до Рівненського обласного краєзнавчого музею. Історики кажуть, що ці рештки допоможуть їм краще вивчити одне з найзагадковіших племен давньої Європи - повідомляє ICTV
Під землею на фахівців чекав ще один сюрприз. Поселення культури шнурової кераміки – знахідка, яка вразила навіть досвідчених археологів. Науковці не виключають, що саме ці племена є справжніми пращурами українців.
В ранньобронзовому віці (наприкінці III – в першій половині II тисячоліття до н.е. на території лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття проживали скотарські племена культури шнурової кераміки або бойових сокир. Їхня кераміка оздоблена своєрідним орнаментом, що наносився на поверхню сирої глини за допомогою переплетеної мотузки, іноді обв’язаної навколо палички. Іншою характерною рисою цієї культури є наявність кам’яних шліфованих сокир з отвором для руків’я.
Дуже рухливі племена цієї культури проживали на величезній території Центральної і Східної Європи від Ельби та Одера до Прип’яті і Дніпра, і на базі цієї групи населення розвинулися потім племена германців, балтів і слов’ян. Безпосередні пращури слов’ян – носії комарівської і тшинецької археологічних культур – прийшли на зміну культурам шнурової кераміки в середині II тисячоліття до н.е.
Що стосується культури кулястих амфор, то її носії також проживали на просторах від Ельби до Середнього Подніпров’я, охоплюючи терени сучасних Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Правобережної Лісостепової України, північ Республіки Молдова та Румунську Молдову. Тільки датується вона трохи раніше – серединою і другою половиною ІІІ тис. до н.е.
Свою назву ця археологічна культура отримала від характерних форм посуду – вузькогорлих, опуклобоких кулястих амфор чи опуклобоких широкогорлих горщиків та кубків. Характерною рисою посуду культури кулястих амфор є наявність на плічиках амфор та горщиків двох або чотирьох вушок.
Населення культури кулястих амфор вело досить рухливий спосіб життя, що пояснює виявлення незначної кількості стоянок, які носять яскраво виражений тимчасовий характер. Можна припустити, що населення культури кулястих амфор згодом увійшло до складу культур шнурової кераміки Поділля та Волині.
На перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи й негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси...
Унікальні поселення двох стародавніх культур, яким понад 5 тисяч років, розкопали рівненські археологи
Світ:
07012301r.JPG
Під землею на фахівців чекав ще один сюрприз. Поселення культури шнурової кераміки – знахідка, яка вразила навіть досвідчених археологів. Науковці не виключають, що саме ці племена є справжніми пращурами українців.
-------------------------------------
Археологічна довідка НО:
В ранньобронзовому віці (наприкінці III – в першій половині II тисячоліття до н.е. на території лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття проживали скотарські племена культури шнурової кераміки або бойових сокир. Їхня кераміка оздоблена своєрідним орнаментом, що наносився на поверхню сирої глини за допомогою переплетеної мотузки, іноді обв’язаної навколо палички. Іншою характерною рисою цієї культури є наявність кам’яних шліфованих сокир з отвором для руків’я.
Дуже рухливі племена цієї культури проживали на величезній території Центральної і Східної Європи від Ельби та Одера до Прип’яті і Дніпра, і на базі цієї групи населення розвинулися потім племена германців, балтів і слов’ян. Безпосередні пращури слов’ян – носії комарівської і тшинецької археологічних культур – прийшли на зміну культурам шнурової кераміки в середині II тисячоліття до н.е.
Що стосується культури кулястих амфор, то її носії також проживали на просторах від Ельби до Середнього Подніпров’я, охоплюючи терени сучасних Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Правобережної Лісостепової України, північ Республіки Молдова та Румунську Молдову. Тільки датується вона трохи раніше – серединою і другою половиною ІІІ тис. до н.е.
Свою назву ця археологічна культура отримала від характерних форм посуду – вузькогорлих, опуклобоких кулястих амфор чи опуклобоких широкогорлих горщиків та кубків. Характерною рисою посуду культури кулястих амфор є наявність на плічиках амфор та горщиків двох або чотирьох вушок.
Населення культури кулястих амфор вело досить рухливий спосіб життя, що пояснює виявлення незначної кількості стоянок, які носять яскраво виражений тимчасовий характер. Можна припустити, що населення культури кулястих амфор згодом увійшло до складу культур шнурової кераміки Поділля та Волині.
----------------------------
В тему:
Слов’янська зброя, краща за дамаську сталь
Гуни — це анти
Українці: скіфи, сармати, руси
Українська імперія
Повернення справжньої історії. Анти
Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля
Зверніть увагу
«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля