Бо за уявленням пересічного росіянина, кожен українець, який розмовляє російською мовою, теж "русскій". А отже – свій. Звичайно, при цьому допускається, що серед тих "своїх" є й заблукалі вівці, які піддалися укропівській агітації, але на них ніхто зважати не буде, бо є висока мета – повернути Росії усі її землі.
Українські соціологи зруйнували головний «бойовий міф» московської гібридної війни. Рідна мова – найголовніша ознака національної ідентичності. Термін «двомовність» кожен з двох етносів сприймає по-своєму: для українця – це право всюди говорити двома мовами, а для росіянина – це право всюди говорити однією мовою. У гібридній війні кожен патріот самостійно визначає її початок і закінчення.
У книзі Юрія Волошина «Козаки і Посполиті. Міська спільнота Полтави 18 століття» (2016) розповідається, що на Гетьманщині суворо карали за лайку. При тому, що у той час найбруднішою лайкою була «скурвий сину». У магістраті чи в сотенних судах таку гидоту не ризикували документувати – писали щось типу «син нечистоплотної жінки».
Якщо людина вимовляє букви, то частота звуків підвищується в напрямку У – О – И – А – Е – І. Українська мова розвивається в напрямку заміни «о» на «і»: воля – вільний, конь – кінь, воск – віск, гром – грім тощо. Звук «і» має вищу частоту вібрацій у порівнянні зі звуком «о», відтак у порівнянні з давньою мовою сучасна мова стає легшою, витонченішою, делікатнішою.
У цей банк потрапляють лише ті терміни, які апробовані й обговорені Державною комісією з литовської мови. Якщо термін потрапляє в Банк, то саме його слід обов'язково вживати в правових актах. Хоча, звісно, сюди потрапляють терміни з різних сфер, не лише з юридичної. Без обговорення спеціалістів з відповідної сфери не обійтися.
Чи можливо писати тексти, які точно відтворюють себе на інших мовах? Сучасні лінгвістичні програми дозволяють робити гарний переклад на десятки мов. Проте якість перекладу можна значно поліпшити, якщо писати тексти належним чином.
За минулі роки ми дослідили можливості розвитку української мови. Головні напрямки: 1) наповнення слів точним сенсом, 2) використання давніх українських слів, 3) правильне застосування слів іноземного походження, 4) уніфікація правил, зміна правопису. Які висновки? Які рекомендації?
Учень запитав Конфуція: З чого розпочати оновлення держави? Учитель відповів: З виправлення імен. Якщо імена неправильні, то слова не мають під собою основи. Якщо слова не мають під собою основи, то справи не можуть здійснюватися.
Для сучасної людини слова «праве» і «ліве» вказують напрям – плюс 90 градусів і мінус 90 градусів відносно напрямку вперед. Проте первинно слово «правий» означало напрям до мети, а «лівий» – манівці, що ведуть від мети.
За результатами перепису населення 2001 року, етнічних українців в Україні – 77,8%, росіян – 17,3%. Вісім наступних за величиною груп (білоруси, молдовани, кримські татари, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї) складають 3,1% населення.
Рівень довіри україномовних громадян до російської пропаганди значно менший за середній, а російськомовних ― значно більший за середній. Такі дані оприлюднив дослідник Сергій Оснач у доповіді "Мовна складова гібридної війни".
Українцям і досі проблематично спілкуватися із навколишнім світом без посередництва російської мови, переконаний професор Колумбійського університету, мовознавець Юрій Шевчук. Він вважає, що колонізаторська політика Росії в Україні продовжується на мовному рівні. Він розповів, що таке лінгвошизофренія, і чому гасло «Єдина країна. Единая страна» – це спосіб не об’єднання, а русифікації.
Ми нерідко використовуємо вираз "збити з пантелику" ("спантеличити"), тобто дезорієнтувати, заморочити голову, вивести з рівноваги, збентежити, збити зі шляху. Збити з пантелику - це погано. Отже, пантелик - це добре.
Впорядковуємо двомовність: якщо в Україні хтось до тебе звертається російською мовою, то це або московська агентура, або якийсь розіграш. Без варіантів.
