В Україні – Майдан і Небесна сотня зробили за одну мить і ніч те, до чого йшли українці цілі століття. Треба пам’ятати про цю перемогу, яка далась ціною великих жертв (Юазас Валюшайтіс).

Якось задумуюсь, чому сталось так жорстоко і несправедливо? Чому їх, патріотів України, вже другий рік як немає? Але є ми та наша пам’ять про Героїв. До них у небесний вирій летимо цим фільмом.

Коротка публікація за мотивами мого 7-хвилинного виступу на радіо "Галичина ФМ", що відбувся на минулому тижні.

Нині, за моїми тривалими спостереженнями й участю, у суспільстві відбувається прецікавий процес, який у пресі ніяк не може бути відображений, бо не входить до сфери комерції. Крім тугого процесу формування еліти, що цілком природно впирається в олігархат і в нерозуміння цими динозаврами необхідності картельної змови заради країни й себе, в країні відбувається стрімке формування аристократії.

Реалізувавши всі ці кроки, Україна стане на шлях реалізації дійсно амбітної мети – лідерства серед держав Європи та світу. В економіці, політиці, культурі, спорті… Чим вища планка – тим вищі досягнення. Україна повинна стати новим центром тяжіння у світі, і це цілком реальна мета.

Український Майдан став головною темою світлин цьогорічного, вже двадцятого, конкурсу Czech Press Photo

Громадянське суспільство повинне взяти на себе функцію контролю за владою. Громадські організації повинні конкурувати із державними контрольними органами. І ті активісти, які виявляться ефективнішими за державних контролерів, повинні автоматично замінювати останніх на посадах.

Останніми днями в інтернеті, а особливо в соціальних мережах, зустрічаються світлини, наприклад, із пошкодженим кулею бронежилетом та підписом «Дружина і двоє дітей передають всім велике спасибі за бронежилет і живого батька. Після походу в розвідку. Допомагаючи армії, ми з вами рятуємо життя й боремося за майбутнє країни».

Настання України ніколи не проголошується офіційно – воно просто відчувається. І що ближче перемога, то сильніше українець переконує себе, що перед ним – останній шанс нарешті здобути перемогу. Україна починається на кухнях і закінчується на Майданах.

Моя земля сьогодні плаче, Слізьми залитий лик Мадонни...

За останні три місяці Майдан перетворився на справжнє Місце Шляху, де бодхісаттви реалізували численні параміти, переправляли на той берег живих істот і перемагали Мару. Кожна параміта-переправа здійснювалась тут сотнями тисяч українців. Тут глибоко реалізувалась параміта даяння, параміта терпіння та параміта ретельності і непохитності – це твердий намір в серцях людей ні за що не здаватись. Жодні провокації, труднощі, голод, холод, втома не зупинили людей і не зломили їх. Існує глибока причина, чому український народ зміг здійснити цю практику. Вона – в глибокому духовному корінні українців, що сягають безсмертного героїзму скіфів. Стародавній скіфський духовний героїзм поєднав всіх на Майдані. Всі, як один, від всього серця, не пошкодували власних тіл та життів.

Як так сталося, що Майдан переміг, а Беркут і ВВ у паніці тікали?

Отож, у нас жодних подвійних стандартів. Народний бунт в Україні може відбутися виключно за участі народу – за участі громадян України. У Криму і в інших південно-східних областях народу я не помітив…

Все абсолютно прогнозовано. Ми перемогли режим Януковича і досягнули зміни еліт - першого етапу нашої революції. Однак до завершення революції ще дуже далеко. Адже ми боремось не за зміну еліт, а за зміну Системи. І в цьому завданні наш колишній тактичний союзник в особі парламентської опозиції автоматично перетворюється на ворога...

Нещодавно, у відповідь на свою статтю «Лінія фронту», отримав електронного листа від мешканця південно-східної України.