Гренландія як стратегічні ворота між Північною Америкою, Європою та Арктикою

Про це пише американський оглядач Тімур Сейтмуратов (Timur Seitmuratov) у своєму дописі на Фейсбук.

Розсудливі люди з самого початку говорили, що жодної анексії «зеленого» острова США ніколи не буде. Брутальність заяв американського президента – лише його улюблена переговорна стратегія, якої вже «сто років», і яку він сам докладно описав ще 1987 року у своїй книзі «The Art of the Deal», зазначає автор.

США зрештою полюбовно домовилися з Данією та Гренландією про розширення військової присутності на острові. Прем'єри Данії та Гренландії підтвердили досягнення домовленостей. Підписання має відбутися на Генасамблеї ООН.

За результатами угоди, як повідомляють джерела, Вашингтон отримав безстрокове право "робити у Гренландії все необхідне для забезпечення захисту та безпеки самого острова та США". Крім того, без схвалення Штатів "противники США" не зможуть створювати військові бази у Гренландії та здійснювати "чутливі інвестиції" в автономний регіон Данії.

Президент Трамп заявив, що Штати негайно розпочнуть розширення своєї військової присутності у кількох частинах Гренландії.

Reuters пише, що уряди Данії та Гренландії вітали укладання домовленостей із Вашингтоном. Угода працюватиме на благо НАТО, оскільки зміцнить "нашу спільну безпеку в Арктиці та Північноатлантичному регіоні", як заявила прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.

Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен додав, що угода "забезпечує та зміцнює безпеку Гренландії, Королівства Данія, Сполучених Штатів та західного альянсу". Вона також визнає інтереси Гренландії та місце автономного регіону у міжнародному співробітництві, додав Нільсен.

Держсекретар США Марко Рубіо в коментарі телеканалу Fox News Digital назвав угоду щодо Гренландії "величезною перемогою" для США та американців. За його словами, угода "назавжди гарантує інтереси безпеки США в Арктиці без жодних витрат для американських платників податків".

Як випливає зі слів Рубіо, укладання угоди сприяло розуміння Данією та Гренландією своїх оборонних можливостей. "Данія і Гренландія розуміють, що у них немає необхідних фінансових засобів для захисту Гренландії у разі нападу або загрози. Сполучені Штати мають для цього необхідні засоби", – цитує главу Держдепартаменту США Fox News.

Тімур Сейтмуратов нагадує історію питання.

Починаючи з 1867 року, Сполучені Штати розглядали і робили кілька спроб придбати острів Гренландія у Данії, як це було з Данською Вест-Індією в 1917 році.

Німецьке вторгнення в Данію 9 квітня 1940 року дало США вагомі аргументи на Гренландію у Другій світовій війні. Через близькість до материкової частини Північної Америки, а також спроби Німеччини використовувати острів під час «Північноатлантичної метеорологічної війни», Сполучені Штати вперше застосували доктрину Монро до колоній держав Європи в північній частині Атлантичного океану.

У 1946 році Об'єднаний комітет начальників штабів назвав Гренландію та Ісландію двома з трьох найважливіших міжнародних місць розташування американських баз. Під час створення НАТО ці два острови вважалися важливішими для оборони Америки та Канади, ніж деякі країни Західної Європи.

Оскільки Данія не в змозі захистити покритий льодом острів, який у 50 разів більший за її саму, у квітні 1951 року країна і Сполучені Штати підписали договір, який надав США виняткову юрисдикцію над оборонними районами в Гренландії. Данія визнала, що і без угоди Гренландія в будь-якому випадку стане ближчою до Сполучених Штатів, чи то як номінально незалежна країна, чи як держава, подібна до Пуерто-Ріко.

Пентагон свого часу повідомляв президента Дуайта Ейзенхауера, що данці "дуже охоче співпрацювали, надаючи Сполученим Штатам повну свободу дій у Гренландії". Пізніше данці визнавали, що суверенітет країни над островом під час холодної війни був вигаданим, а Сполучені Штати фактично мали суверенітет.

Агентство Reuters у жовтні 2020 року описало Гренландію як "чорну дірку безпеки для Сполучених Штатів та їх союзників, і що 2 166 086 кв. км території острова збройним силам Данії важко контролювати.

"Кілька разів із 2006 року іноземні судна з'являлися несподівано або без необхідних протоколів у водах, які член НАТО Данія прагне захищати", – повідомило інформаційне агентство. Виявлення іноземних суден, включаючи російські підводні човни, часто буває випадковим.

Але подібні факти свідчили про серйозні проблеми безпеки для США, Канади та Західної Європи. Російські та китайські кораблі та підводні човни здатні не тільки нести ракети, а й розгортати роботів, які можуть підключатися до підводних кабелів або розривати їх під час ймовірного конфлікту.

Тому аналітики ще у 2016 році зазначали, що план посилення оборони острова обговорюється давно. Однак Данія дуже повільно розширює свій військовий потенціал у Гренландії, вважали вони, і якщо країна не зможе захистити води навколо території від зазіхань Китаю та Росії, то вимоги США посилити контроль будуть неминучими. Що, власне, і сталося.