Логічно, але чим кращий спікер Верховної Ради?

1/ Спочатку правовий аспект… В умовах воєнного стану Конституція та профільне законодавство забороняють проведення будь-яких виборів! Фактично Конституція дозволяє і Верховній Раді, і Президенту продовжити свої повноваження доки загроза не буде відвернута. Таке регулювання дозволяє забезпечити безперервність влади, що особливо важливо для захисту державного суверенітету та стабільності конституційного ладу в умовах протидії агресору. Конституція прямо забороняє припиняти повноваження парламенту й автоматично продовжує їх до обрання нового скликання після війни. Хоча для Президента аналогічного положення немає, але відповідно до ст. 108 КУ він виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного глави держави. Тому поки нові президентські вибори не будуть проведені, жодного конституційного підґрунтя для сумнівів у легітимності чинного глави держави немає і бути не може. На сьогодні в Конституції не врегульовані строки проведення чергових виборів, якщо вони не відбулися вчасно. Натомість Виборчий кодекс у ст. 20 передбачає, що рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких не розпочався у зв’язку з введенням воєнного стану, оголошується не пізніше місяця з дня його припинення або скасування. Але очевидно, що розробники Виборчого кодексу не могли навіть уявити масштаби наслідків російської агресії, обсягів руйнувань інфраструктури та замінованих територій, міграції населення та інших факторів, які не дозволять розпочати виборчий процес протягом місяця після завершення воєнного стану. Сьогодні на питання: «Коли закінчиться війна?» ніхто не зможе відповісти! МИ дуже залежні від допомоги Європи і США, як у постачанні зброї, так і у фінансовому плані. Виходячи з цього, призначати якісь дати виборів сьогодні нереально! МИ повинні перемогти! А після перемоги діяти згідно з Законом! До речі, як свідчить аналіз законодавства країн "Великої сімки" – більшість з них не мають відповіді на те саме питання “що робити з виборами під час війни?”. Лише законодавство таких держав, як Південна Корея, Ізраїль, Фінляндія, які межують із агресивними сусідами, подекуди містить положення про відтермінування виборів або пролонгацію повноважень виборних органів. Однак навіть їхнє законодавство не містить чіткої відповіді, на кшталт тої, яка викладена в нашому Законі України “Про правовий режим воєнного стану”, а саме – забороняється проводити вибори під час війни. 2/ Реалії сьогодення… Загальна кількість українців за кордоном становить 4,9 мільйонів осіб, підрахували автори нового дослідження ЦЕС. У Європі найбільше українських біженців, а саме 1,3 мільйона, лишилися в Німеччині, на другом місці - Польща, де нараховується 951,6 тисяч біженців з України, на третьому - Чехія з показником у 381,2 тисяч українських втікачів від війни. Ще понад 700 тисяч осіб виїхали з України до США, Канади та Великої Британії. Дані щодо кількості українських біженців за кордоном не збігаються з оновленими результатами дослідження Управління верховного комісара ООН з прав людини, де кількість українських втікачів у Європі станом на 15 лютого цього року оцінювалася у понад 6 мільйонів осіб, а загалом у світі - у 6,48 мільйона. Яка частка дорослих людей у загальній кількості біженців? Очевидно від третини до половини. Чи можна вважати їх лояльними до України? Навряд! Я добре пам’ятаю, як у перші дні тікали з Києва. Мер Кличко, до речі, озвучив,що в Києві залишилася третина мешканців. Вже через тиждень після 24 лютого 2022-го кордон перетнули 1 млн осіб Скільки біженців планує повернутися в Україну після війни? Дослідники ЦЕС оцінили повернення українських біженців після війни за трьома сценаріями - оптимістичним, середнім та песимістичним. Згідно з оптимістичним сценарієм, до України з-за кордону повернеться 2,2 мільйона біженців, за песимістичним - 1,2 мільйона осіб. І головне питання: Чи можна довірити біженцям брати участь у виборах президента України? Безумовно, НІ! Своєю втечею вони чітко показали, що доля України їх не цікавить! 3/ Щодо технології виборчого процесу… Масова міграція робить дані Державного реєстру виборців неактуальними станом на зараз. В таких умовах дотриматися конституційних принципів просто нереально. Тому, якщо хтось думає, що для проведення виборів можна просто прибрати відповідну заборону із Закону «Про правовий режим воєнного стану», який на відміну від Конституції можна змінювати будь-коли, він помиляється. Це не розвʼяже проблему проведення демократичних виборів в умовах війни та формування легітимних органів влади. Фактично, після закінчення війни необхідно провести паспортизацію і перепис населення та оновити Державний реєстр виборців. 4/ Погляд в історію виборів президента в незалежній Україні… Якщо подивитися на статистику, то в період 1991-2019 року ТРЕТИНА ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ВИБОРЦІВ не брала участі у виборах! Тобто, це громадяни, яким або байдуже, хто буде президентом країни, або громадяни настроєні до держави вороже. Саме ця частина населення і допомогла Росії у 2014-му році окупувати Крим та частини Донецької та Луганської областей, створивши так звані ДНР і ЛНР, ну і проект «Новоросія» в цілому. 5 / Щодо Тараса Чорновола… Перш ніж піднімати його на щит, варто ознайомитися з його політичною біографією і якій владі він служив)) Дешевий демагог без чітких політичних принципів. А зараз він конкретно працює на російську ІПСО! 6 / І наостаннє, особисте… Я ніколи не був прихильником Володимира Зеленського) Достатньо прочитати мої блоги кінця 2018 – першої половини 2019, які і досі є на НО. Я не є його прихильником і сьогодні) Але інтереси Держави я ставлю вище своїх симпатій – антипатій!

Чорновіл Тарас В'ячеславович (1 червня 1964 р. н): Політичне обличчя… (Інформація з відкритих джерел) *** Політична кар’єра Тараса Чорновола починалася і розвивалася під світлою Аурою батька – видатного українського дисидента, багатолітнього політв’язня В'ячеслава Чорновола. У 1998-1999 рр. Тарас був радником голови НРУ В. Чорновола. IX з'їзд Народного Руху України — черговий з'їзд Народного Руху України який проходив у Києві у два етапи. Перший етап пройшов 12—13 грудня 1998 р. і увінчався висуненням кандидатами у Президенти Вячеслава Чорновола і Геннадія Удовенка. Попередньо кандидатура в Президенти України від Руху Вячеслава Чорновола отримала підтримку на 22 обласних конференціях, Геннадія Удовенка — на 19, Юрія Костенка — на 14, а Богдана Бойка — на 8 (лише на чотирьох конференціях зуміли визначитись на одній кандидатурі, 10 конференцій підтримали двох кандидатів, 8 — трьох, а 4 конференції — чотирьох). Це призвело до шаленої дискусії на з'їзді, внаслідок чого Чорноволом запропоновано компромісне рішення висунення до другого етапу з'їзду пари найрейтинговіших кандидатів Чорновіл — Удовенко, яке було прийнято з'їздом (за — 415, проти — 196, утрималося — 51). Другий етап — відбувся 7 березня 1999 р. З'їзд провів кадрові зміни, підтвердив повноваження Вячеслава Чорновола як Голови Руху, обрав заступниками Голови: В. Коваля, О. Бондаренко та Л. Танюка, вніс зміни до Статуту, обрав іншу Політичну раду Руху : В. Чорновіл, О. Бондаренко, В. Коваль, Л. Танюк, Р. Василишин, Л. Глухівський, Л. Григорович, Я. Кендзьор, Ю. Ключковський, С. Конєв, М. Косів, Б. Костинюк, М. Кульчинський, О. Чорноволенко, Р. Шмідт; та Центральний Провід у складі 49 осіб. З'їзд схвалив підписання угоди про політичний блок Руху з партією «Реформи і порядок» (голова — Віктор Пинзеник), узяв до уваги заяву Чорновола щодо зняття своєї кандидатури і підтвердив Геннадія Удовенка кандидатом від Руху на пост Президента України, відклавши остаточне рішення про висунення кандидата на розсуд X з'їзду (пройшов 14 травня 1999 року). 25 березня 1999 року В'ячеслав Чорновіл загинув в автомобільній катастрофі по дорозі в Київ (за тривалий час приховуваних міліцією обставин). 31 березня того ж року Генадій Удовенко був обраний виконуючим обов’язки голови НРУ. 14 травня 1999 року відбувся Х з'їзд Руху, який завершив організаційну кризу. Головою Руху був обраний Геннадій Удовенко, заступниками Голови — О. Бондаренко, Ю. Ключковський, В. Коваль, М. Косів, Л. Танюк; до складу Політради замість М. Кульчинського обрано голову Союзу українок Атену Пашко (вдову Вячеслава Чорновола). А Тарас Чорновіл став керівник агітаційного відділу НРУ та помічником-консультантом народного депутата України Г. Удовенка. Народний депутат України 3-го скликання з липня 2000 по травень 2002, виборчий округ № 115, Львівська область. На час виборів: головний редактор газети «Час», член НРУ. Член фракції НРУ (липень 2000 — лютий 2001). В лютому 2001 року зраджує НРУ і переходить у фракцію ПРП «Реформи-Конгрес». Народний депутат України 4-го скликання з травня 2002 по травень 2006, виборчий округ № 116, Львівська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна». За 65,99 %, 9 суперників. На час виборів: народний депутат України, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — березень 2004), позафракційний (березень — квітень 2004), уповноважений представник групи «Центр» (квітень — грудень 2004), уповноважений представник фракції «Регіони України» (грудень 2004 — вересень 2005), член фракції Партії «Регіони України» (з вересня 2005). Грудень 2004 — січень 2005 — довірена особа кандидата на пост Президента України Януковича, керівник виборчого штабу. За перехід у команду Януковича представники демократичних сил назвали Тараса зрадником. Громадська організація «Пора» визнала його переможцем у номінації «Зрадник року». Серпень 2005 — 2006 — заступник керівника виборчого штабу Партії регіонів. Народний депутат України 5-го скликання з травня 2006 по листопад 2007 від Партії регіонів, № 4 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв'язків та транскордонного співробітництва Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з липня 2006). Жовтень 2006 — грудень 2007 — радник Прем'єр-міністра України Віктора Януковича на громадських засадах. Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Партії регіонів, № 3 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (листопад 2007 — червень 2009). Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (з грудня 2007). Як бачимо, політична кар’єра Тараса Чорновола відбулася завдяки зраді НРУ і переходу в лави Партії Регіонів, а також завдяки близькості до Віктора Януковича! *** У 2009 році виключений з Партії регіонів за переговори з партією Юлії Тимошенко. Починається політична біганина у пошуках вигідного місця «під сонцем»: позафракційний (червень 2009 — лютий 2011), член групи «Реформи заради майбутнього» (лютий 2011 — лютий 2012), позафракційний (з лютого 2012). *** Чим займався Тарас Чорновіл в період 2012- 2022 років достеменно невідомо! *** Освіта: - 1986—1991 — Львівський національний університет, біологічний факультет (не закінчив!). - Біля року навчався заочно в Українській академії друкарства… - 2001—2005 — Інститут підвищення кваліфікації при Львівському національному університеті (спеціальність — «міжнародне право») (відрахований у 2005 році!). Нагороди: - Почесна грамота Верховної Ради України (грудень 2005). - Нагороджений грамотою президії ПП «Партія регіонів» (грудень 2005) за активну розбудову партійних осередків. Скандали: - 1 червня 2023 року Тарас Чорновіл образив голову медслужби «Вовків Да Вінчі» Аліну Михайлову. - 13 червня 2023 року група молодиків біля будинку Тараса Чорновола напала на екснардепа: його облили з пляшки сечею, зеленкою, після чого четверо молодиків його схопили й викинули у контейнер для сміття. Сам Чорновіл назвав цей напад замовленням Офісу Президента за критику влади. *** На кого працює Тарас Чорновіл? Висновки робіть самі!

Додав до цієї статті коментар Романа Москаля – там також можна багато чого навчитися.

Законодавство не завжди встигає за життям. І багато чого законодавці не могли передбачити... Це стосується не тільки українських законодавців, але й законодавців інших країн. У міжнародному праві багато прогалин, якими успішно користується росія. Допустимо... Припустимо... Що із сьогоднішнього дня, 21 травня 2024 року. повноваження президента України переходять до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука... ХТО він такий? Русла́н Олексі́йович Стефанчу́к (нар. 29 жовтня 1975, Тернопіль, Українська РСР, СРСР) — український правознавець та політик, державний діяч, голова Верховної Ради України IX скл. з 8 жовтня 2021. У 2019—2021 роках — радник Президента України, перший заступник Голови Верховної Ради України (29 травня 2019—7 жовтня 2021), представник президента у Верховній Раді (21 травня 2019—7 жовтня 2021)[3]. Доктор юридичних наук. Заслужений діяч науки і техніки України. Один із ідеологів владної партії «Слуга народу». Член РНБО з 14 жовтня 2021 року. Співголова міжпарламентської ради Україна-НАТО. Співголова міжпарламентської асамблеї ВРУ з Сеймом Литви та Сеймом і Сенату Польщі. Співголова міжпарламентської асамблеї ВРУ з Парламентом Грузії, Парламентом Молдови. Голова Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському союзі, член групи з міжпарламентських зв'язків з Австрією. Освіта: - загальна середня освіта (з відзнакою), загальноосвітня середня школа № 18, Хмельницький, 1992; - вища освіта (диплом з відзнакою), спеціальність «Правознавство», Хмельницький інститут регіонального управління та права (1997 р.); - вища освіта, спеціальність «Менеджмент виробничої сфери», Технологічний університет Поділля (1999 р.). Професійна діяльність: До 2019 року займався освітньою, науковою та адвокатською діяльністю. Працював у Хмельницькому університеті управління та права (на сьогодні — Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова), Інституті законодавства Верховної Ради України, Національній академії прокуратури України та Вищій школі адвокатури. Напрямки професійної діяльності: правотворчість, проблеми цивільного (приватного) права, особисті немайнові права, договірні та деліктні зобов'язання, право інтелектуальної власності, європейське приватне право, діяльність Європейського суду з прав людини, юридична освіта та наука. Опублікував понад 500 наукових та навчально-методичних праць. Наукові ступені та вчені звання: - кандидат юридичних наук (2000 р.); - доцент (2003—2019 роки); - доктор юридичних наук (2008 р.); - професор з 2008 р.; - член-кореспондент Національної академії правових наук України (з 2009 р.); - дійсний член (академік) Національної академії правових наук України (з 2020 р). Політика: 18 квітня 2019 року кандидат у Президенти Зеленський в ток-шоу «Право на владу» назвав Стефанчука однією з ключових фігур своєї команди, ідеологом партії «Слуга народу» та експертом з реформування державних правових інститутів та законопроєктної роботи. З 21 травня 2019 року по 7 жовтня 2021 року — радник президента, представник президента у Верховній Раді (19 серпня 2019 року двома виданими в один день указами Зеленський звільнив і знову перепризначив Стефанчука своїм представником у Раді). Народний депутат України: Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 2 у списку. Безпартійний. Обраний народним депутатом України за партійним списком партії «Слуга народу», повноваження набув 29 серпня 2019 року. 29 серпня 2019 року був обраний Першим заступником Голови ВРУ. 8 жовтня 2021 року обраний головою Верховної Ради України. За Стефанчука проголосував 261 депутат за мінімально необхідних 226. 3 депутати виступили «проти», 63 — утрималися, 29 — не голосували. Безумовно, що Руслан Стефанчук чудовий фахівець і достойна людина) Хоча його поява в команді "Слуга народу" наводить на певні роздуми. АЛЕ... ЩО ДАЛІ? Стефанчук не може одночасно обіймати дві посади у гілках влади: у законодавчій та виконавчій! А провести нові президентські вибори нереально! ЯК ВИЙТИ ІЗ ЦІЄЇ СИТУПЦІЇ? Характерно, що і Тарас Чорновіл і Роман Москаль акцентуються на маніпуляціях навколо норм Конституції, але не дають чіткого плану дій щодо виходу із ситуації, що склалася! Для них головне - це верещати і хайпувати про нелегетимність президента Зеленського! І цим вони свідомо грають по російським нотам ІПСО! *** Допустимо... Припустимо... Гіпотетично, сьогодні перший день, коли Руслан Стефанчук приступив до виконання повноважень президента України... ЩО ДАЛІ? P.S. Нічого особистого, просто тверезий погляд) Я керуюся не симпатією чи антипатією до Володимира Зеленського чи Єрмака, а реаліями сьогодення, коли ми боремося проти жорстокої і цинічної навали російської орди! До речі, я за освітою теж правник))

Цікаво, а яку юридичну силу мають документи, підписані Єрмаком?