1. Росія повністю змінить склад населення. Масові переміщення відбуваються вже зараз. Через деякий час в демографічному плані Крим буде зовсім іншим. І там не буде ні грама українського. І нікому буде тужити про Україну.

2. Антиукраїнізм, що насаджується там, через роки дасть покоління людей, яких буде неможливо реінтегрувати в українське суспільство.

3. Як демократична держава Україна не зможе вирішувати свої проблеми методами депортації. Але й інтегрувати анклав в суспільство теж не зможе.

4. Кожен день розвитку економіки в різних системах призведе до того, що "спаяти" їх знову в одну буде практично неможливо. Точніше, можливо, але настільки затратно, що ніхто не зважиться цим займатися.

5. Щоб Криму повернувся сам, потрібно щоб Росія впала в дуже жорстку державну кризу, в якій ніхто в світі всерйоз не зацікавлений.

Отже теза української влади про те, що ми будемо чекати і повернемо Крим, не життєздатна. Інакше в сучасному світі не існувало б двох Китаїв, двох Корей, двох Кіпр і т.д.

Ніхто нічого в світі не дає тобі просто так. Ти або береш, або віддаєш. Україна Крим віддала. Все. Якщо він потрібний - його потрібно забирати. Якщо забрати не виходить - то і скиглити марно.

Я прекрасно розумію катастрофічність військового шляху повернення Криму. Але й брехати про "мирний шлях" - просто безвідповідально по відношенню до українців. Ніякого "мирного шляху" немає. Є визнання окупації де-факто при відмові від визнання де-юре. Мабуть, іншого шляху зараз немає. Але навіщо сіяти в суспільстві безпідставні надії, а не готувати його до боротьби?

P.S. Не виключено, що через десятиліття питання про повернення Криму буде так само лякати українського виборця як питання про приєднання КНДР лякає корейського.