Юрист Григорій Ангел, член Української партії, з власної ініціативи проводив дослідження у Львівському архіві компартії. І тепер він оприлюднює списки тих, хто знищував українських націоналістів після другої більшовицької окупації, так званого «визволення» Галичини московською комуністичною владою.

В загальному списку, віднайденому Григорієм Ангелом, налічується близько ста п’ятдесяти радянських «героїв», яких в Українській партії називають не інакше, ніж бандитами, нагородженими комуністичним режимом за злочини проти української нації. Григорій Ангел стверджує, що сам факт внесення кожної конкретної особи до цього списку є беззаперечним доказом їхньої вини. І одразу називає десять, за його словами, найгірших злочинців, котрі «організовували вбивства і власноручно мордували у 1940-х роках членів визвольного руху ОУН-УПА у Львівській області»:

Грушецький, 1-й секретар КП(б)У у Львівській області;
Грушко, начальник обласного управління НКВС;
Воронін, начальник обласного управління НКДБ;
Мазепа Іван Ількович, 2-й секретар Львівського обкому КП(б)У;
Миколаєнко Василь Сидорович, 3-й секретар Львівського обкому КП(б)У;
Коваьський Григорій Миколайович, 1-йсекретар Магерівського райкому КП(б)У;
Купець Михайло Романович, 1-й секретар Поморянського райкому КП(б)У;
Гавриленко Максим Сидорович, 1-й секретар Рава-Руського райкому КП(б)У;
Касьян Афанасій Федорович, голова Радехівського райвиконкому;
Олексюк Мирон Йосипович, голова Бродівської райради депутатів робітників.


Повний список осіб, відзначених радянською владою на Львівщині «за боротьбу з українським націоналізмом» завантажити ТУТ



Фотокопія оригіналу списку ТУТ


Про те, що має означати цей документ, як вдалося його роздобути, Григорій Ангел розповів «Духу волі» в експрес-інтерв’ю.



ДВ: Ви маєте список тих людей, які були нагороджені радянською владою за боротьбу проти українських націоналістів. Скажіть, будь ласка, звідки ці списки і як вони до Вас потрапили?

- Це є саме ті списки, які свідчать про те, що злочинна комуністична система нагороджувала людей, партійних працівників, у більшості, за винищення ОУН-УПА у Львівській області. Ці списки потрапили до мене, коли я вивчав документи в архіві компартії, що є в місті Львові по вулиці Буйка, 4.

Я – член Української партії. Свого часу сам виявив ініціативу і запропонував, щоб ми дали звернення від партії до обласного архіву і почали проводити дослідження. Я особисто протягом трьох місяців вивчав в цьому архіві матеріали, які стосувалися радянської агресії на території західної України та, зокрема, Львівської області.

ДВ: Чи не виникало проблем із доступом до документів?

- Загалом, ні. Хіба що, наприклад, директор архіву, колишній «афганець», висловлював такі думки, що от для чого піднімати історію минулих днів, бо він, бачте, також воював в Афганістані та стріляв в людей і так далі. Це для мене було доволі дивною точкою зору. Але ми усе ж стояли на своєму і домоглися того, щоб архів для нас був відкритим.

ДВ: Власне, таке питання «для чого?» може багато хто поставити, тому що список стосується конкретних осіб. Хтось із них, можливо, досі ще живий, а, можливо, чиїсь родичі живуть там само, де їхні батьки чи діди чинили ті дії. Загалом, яку мету ви ставили, коли вирішили оприлюднити списки «борців» проти українських націоналістів?

- Мета дуже проста. Потрібно показувати злочин і безпосередніх виконавців цього злочину. Власне, хочемо також наблизити час люстрації. Така люстрація, скажімо вже відбувається в Грузії та вже відбулася у всіх інших країнах, які насправді вийшли з того соціалістичного колоніального табору.

Читати повністю ТУТ