Істина – це «те, що є», а правда – це «те, що має бути». Істина відображає поточний, статичний стан справ, а правда несе динаміку й цілеспрямованість, рухає до розвитку і вдосконалення.
Істина – це «те, що є», а правда – це «те, що має бути». Що треба зробити, щоб перейти до правдивого, раціонального мислення? Це дуже подібно до зміни способу харчування.
Ідеологія – це світогляд, пристосований до практичного застосування. Екодемократія – це теорія і суспільно-політична практика, спрямовані на формування екологічної цивілізації, тобто такої, яка відповідатиме природі людини та суспільства і перебуватиме в гармонії з навколишнім середовищем і техносферою (штучною природою).
Правда не перестає бути правдою. Визнання не зробить її гіршою. Якщо вчення помилкове, я хочу вірити, що воно помилкове. Якщо вчення істинне, я хочу вірити, що воно істинне. Я не буду чіплятися за віру, якої не хочу.
У нинішніх умовах заклики масово «повертатися на землю» і створювати автономні поселення є передчасними і шкідливими, оскільки відволікають від головного завдання – формування нової української нації з власною системою управління.
Екодержава розвивається «вшир» за рахунок створення нових демосів, «вгору» – за рахунок їх об’єднання у демоси вищого рівня, і «углиб» – за рахунок введення нових ролей. Оскільки демоси є духовно цілісними утвореннями, то в них єдино прийнятним способом ухвалення рішень є консенсус.
Запропонована модель самоуправління є результатом моїх численних теоретичних пошуків і практичних експериментів принаймні з 1985 року. Вона універсальна, а тому підходить для будь-якої спільноти чисельністю від п’яти осіб до нескінченості.
Якщо республіка – це форма державного правління майбутньої Української держави, то екодемократія – це її внутрішній зміст. Вона основана на біосоціальних законах.
Найвищою владою є законодавча, адже будь-яка організація починається з погодженої системи правил. Джерело законодавчої влади в демосі (органічній групі зі 100–200 персонально знайомих людей) визначається управлінською моделлю – колективною чи лідерською.
У сучасній Україні термін «демократія» дедалі більше перетворюється на лайливе слово. А все тому, що цим словом називають існуючий державний устрій, наскрізь пронизаний корупцією, брехнею і безвідповідальністю. Дискредитацією цього терміну найактивніше займається владна верхівка. То що таке демократія? Це добре чи погано?