Програма Сергія Яригіна - лідера Українського піратського співтовариства

Коли я йшов на вибори до ВР, то у моїй програмі було три напрямки - розвиток самоврядування, вільний доступ до інформації, рівні можливості в освіті. Я вважаю ці напрямки вкрай важливими для нашого майбутнього як на рівні країни, так і на рівні міста чи мікрорайону. Звісно, масштаби різні, але проблеми однакові, і за час, що пройшов з виборів до ВР, зміни у кращу сторону відсутні. На жаль, не зважаючи на актуальність майже для кожної родини питань освіти, вирішите це питання на місцевому рівні неможливо.

Самоврядування

Складається враження, що наша держава намагається, з одного боку залишити за собою максимум повноважень, а з іншого боку - зняти з себе усю відповідальність. Низка законів, прийнятих цього літа, тільки підкреслює цинізм, з яким держава йде до своєї мети. Змінами до закону “про ОСББ” з 1-го липня 2015-го року держава зняла з себе зобов'язання провести за свій рахунок перший капітальний ремонт. Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” вводить докорінні зміни до системи управління житловими будинками — повністю комерціалізує цю сферу.

Але саме такий стан речей стимулює громадянам активно діяти, створювати нові структури, вчитися керувати спільним майном. Це буде можливо тільки тоді, коли Громада буде легалізована. По всій країні йде процес формування громад і тільки у Києві про це ні слова. Згідно зі статутом Києва всі Кияни і складають громаду. Такий стан речей дуже зручний для влади. Ну неможливо провести збори громади за участю 50% + 1. Така кількість людей збиралася в одному місці тільки під час Майдану.

Вважаю не вірним збирати новий Майдан, зараз не час для цього. Є інший шлях — внесення змін у статут Києва з приводу визначення Громади менших розмірів. Наприклад, базовою територією може бути історична територія (Пріорка, Куренівка, Шулявка, Поділ). Берлін, Париж поділені за аналогічним принципом і кількість аналогів Громад складає біля сотні. У цих містах реально діє самоврядування. У Берліні 10% бюджету міста виділяється громаді і вона витрачає ці ресурси на власний розсуд. Окрім того, кожна Громада має свої джерела надходження до свого бюджету. На мій погляд, саме така модель найкраще підходить для Києва. Саме це я бачу своєю задачею як депутата Київради. 

Внесення змін до статуту Києва - це дуже тривалий процес. Але чекати не потрібно. У законодавстві України є дуже цікава форма самоврядування — Осередки Самоврядування Населення (ОСН). Саме ця форма об'єднання спільноти найбільше підходить для використання сьогодні. Але Київрада повинна передати ОСН повноваження для здійснення ним своїх функцій. Зазвичай, київські депутати не пам'ятають про це і не передають повноваження на місця.

Хочу зазначити, що саме повноваження керувати визначеною територією дозволяють ОСН поповнювати свій бюджет. Наприклад, на даху будинку встановлена вежа мобільного зв'язку. Сьогодні гроші за оренду місця йдуть у кешеню якогось чиновника. У разі передачі повноважень ОСНу ці гроші будуть йти у бюджет Громади. Аналогічна ситуація і з орендою землі під кіоски, вбудованими і окремими приміщеннями та будівлями, стоянками, місцями розміщення реклами, тощо. Це все - джерела доходу Громади і ці кошти вона може використовувати на свій розсуд. Лобіювання передачі повноважень по управлінню територією я бачу своїм другим завданням.

Вільний доступ до інформації

На мій погляд, найвагомішим важелем Громади є ЗМІ. Але не ті ЗМІ, які пишуть так, щоб не дратувати владу, а ЗМІ, які працюють на Громаду і захищають інтереси Громади.

Вже доволі довгий час ми займаємося створенням громадської телевізійної студії Оболонського району. На сьогодні є домовленості з ремонту і облаштування приміщення, доступу до інтернету, з приводу необхідного обладнання. Залишилося тільки пройти усі необхідні процедури по оренді приміщення і через короткий термін студія запрацює. Впевнений, що студія стане потужним важелем у спілкуванні з владою, відкритим майданчиком, на якому є можливість підняти будь-яку проблему, поставити завдання владі та отримати від неї звіт. Розвиток місцевих ЗМІ, їх захист від зазіхань влади буде набагато легше здійснювати, маючи статус депутата Київради. Але з цим питанням можна впоратися і без такого статусу. 

Є ще один аспект життєдіяльності Громади, який потребує відкритої інформації — контроль над фінансами та прийняттям рішень. На мій погляд, відкрита та прозора діяльність є запорукою ефективного існування ОСНу та Громади. Враховуючи те, що метою існування усіх структур по забезпеченню функціонування не є прибуток, то доступна для всіх фінансова інформація та умови контрактів є обов'язковими. Створення можливості доступу кожного члена Громади до всіх даних є запорукою повної довіри.

Створення умов для доступу кожного члена Громади до повних даних господарської діяльності забезпечить унеможливлення зловживань з боку співробітників та керівництва. Сучасні комп'ютерні технології дозволяють реалізувати прозору та відкриту діяльність дуже просто. У березні 14-го року ми створили сайт, який забезпечував колективне прийняття рішень. Ця ідея спрацювала - за місяць на сайті було вже близько тисячі оболонців, які спільно напрацьовували шляхи вирішення проблем. Зараз ми готуємо другу версію цього сайту, яка буде орієнтована саме на напрацювання рішень Громадою.

Здешевлення нашого життя

Цього літа ВР прийняла низку Законів України, які докорінним чином змінюють галузь ЖКХ. Відбулася її повна комерціалізація. До серпня 2016 року ми всі повинні визначитися з керуючою компанією, яка буде обслуговувати наші будинки. Природно, що ці компанії будуть отримувати прибуток. Воно нам треба? На мій погляд, набагато правильніше створити свою безприбуткову структуру, яка буде виконувати всі функції керуючої компанії. Так ми не тільки знизимо розмір нашої квартплати, а і ще створимо робочі місця для мешканців.

Сьогодні, коли знайти роботу дуже важко, багато наших сусідів сидять вдома і не працюють. Навіщо втрачати можливість забезпечити їх роботою. Я переконаний, що серед наших сусідів є висококласні фахівці у всіх галузях. Якщо ми самі будемо працювати у цій структурі, то якість послуг, що надаються і виконаних робіт буде більш високою. Ми ж будемо працювати на себе, на своє житло, на свою територію.

Окрім того, враховуючи що ми самі і для себе створюємо структуру, то нам ніхто не буде заважати зробити так, щоб діяльність цієї структури була повністю прозорою, щоб ми мали змогу контролювати кожну копійчину. Впевнений, що відкритість та прозорість буде сприяти унеможливленню корупційних дій. Ми ж живемо тут, навіщо красти? Як потім дивитися своїм сусідам у очі?

Лобіювати створення такої структури буде набагато легше маючи статус депутата. Саме тому я й балотуюся у депутати Київради.

Ще одна можливість знизити витрати — колективні закупки. Цей механізм поширений у багатьох країнах. Суть його проста. Люди, які мешкають на певній території залишають свої замовлення на продукти харчування у столі замовлень. Ця інформація доводиться до селян, які мають свої господарства. Далі селяни в узгоджені заздалегідь час та місце привозять замовлені продукти. Для реалізації цієї схеми, яка реально знижує вартість продуктів, необхідно облаштувати невеликі торгові майданчики на території ОСНу. Це рішення я планую лобіювати у Київраді.

Ще одним важливим напрямком зниження вартості комунальних послуг є енергозбереження та облік енергоносіїв. Встановлення будинкових лічильників за рахунок компаній, які надають послуги, дозволить суттєво знизити квартплату. Навіщо ми платимо за втрати у мережах?

Окрім того є ще питання освітлення під'їздів та придомової території. Ми платимо Київенерго за всі лампочки, які повинні працювати. А реально працюють тільки 25%. Куди йдуть наші гроші, за що ми платимо? На жаль, без активної позиції Київради це питання вирішити неможливо.

Сподіваюся, що я зміг пояснити навіщо я йду у депутати Київради — я йду лобіювати інтереси Громади. Я хочу жити у комфортному середовищі, де люди посміхаються один одному.

• Біографія Сергія Яригіна
• Українське піратське співтовариство