Прийменник “від”: норма та відхилення

Наприклад: Україна отримала допомогу від Європи – Україна отримала допомогу (кого?) Європи.

Два відсотки від вартості – два відсотки (чого?) вартості.

Два відсотки від суми – два відсотки (чого?) суми.

Позбутися від звички – позбутися (чого?) звички.

Також варто уникати прийменника від й у таких випадках: на противагу від загальноприйнятої думки – на противагу загальноприйнятій думці, на противагу від здорового глузду – на противагу здоровому глузду, на противагу від усталених поглядів – на противагу усталеним поглядам.

Уникаємо прийменник від у сполученні "задоволений від співпраці" – "задоволений співпрацею". Проте цей прийменник є нормою у конструкції “отримати задоволення від чогось”

Коли прийменник від передає причину, то його варто в багатьох випадках замінювати на прийменник з, тобто: “плакати з болю”, а не “плакати від болю”; “стрибати з радості”, а не “стрибати від радості”, “завмер з несподіванки”, а не “завмер від несподіванки”, “усунути з посади”, а не “усунути від посади”. Проте вислів “з дня народження” вважають калькою з російської мови, тобто правильно ”від дня народження”.

У порівняльних конструкціях від краще замінювати на прийменник ніж, що яскравіше передає порівняльні властивості: “сила духу сильніша, ніж зброя”, а не “сила духу сильніша від зброї”.

Зберігаємо прийменник від, коли він передає часові та просторові відношення (відплив від берега, час від часу), спосіб дії (написано від душі), величину (від одного до п'яти років), частину предмета (ручка від сумки).