---

---

Промова Альфреда Розенберґа перед найтіснішим колом осіб, знайомих зі східною проблемою (20 червня 1941 р.):

«Завдання Німеччини – забезпечити свободу українському народові. Це завдання має розглядатися як програмна вимога. В яких формах і в якому обсязі буде відроджено Українську державність – про це говорити поки що немає смислу.

… необхідно зробити все можливе, щоб збудити нарешті цю українську національну самосвідомість. При цьому треба діяти з великою турботою та увагою. Заохочувати письмові публікації про боротьбу українців з тим, щоб відродити їх історичну самосвідомість.

У Києві необхідно буде заснувати університет, технічні вищі учбові заклади, сприяти розвитку української мови.

… І, нарешті, можна було б подумати про створення в майбутньому політичного руху на зразок Вільного Українського Козацтва.

… Треба було б також усіляко підтримувати культ предводителів країни, який зберігся в пам’яті українців, – гетьманів Хмельницького, Сагайдачного, Мазепи.

… Той, хто вважає, що запропоновані заходи здатні викликати можливу небезпеку в майбутньому, не повинен забувати, що московитська держава аж ніяк не повинна розглядатися як дружня, а як така, що є смертельним ворогом Німеччини, отже і Української держави.

Україна буде, таким чином, постійно потребувати, захисту другої великої держави, і цією силою буде, зрозуміло, Німеччина.

… Є ж різниця: одержимо ми через декілька років 40 мільйонів чоловік, які будуть з нами добровільно співпрацювати, чи будемо змушені ставити біля кожного селянина солдата».

Інструкційні вказівки райхскомісару від рейхсміністерства окупованих східних територій (20 вересня 1941 р.):

«Політичною метою походу проти Совєтського Союзу є перетворення цього штучного утворення в його природні національні народні складові частини.

Серед знову утворених держав, згідно з розмірами території та кількості населення, перша роль відводиться Україні.

Вона має стати найсильнішою противагою проти власне Росії, яка постійно проводила за допомогою панслов’янських ідей свою великомасштабну експансіоністську політику.

… Оскільки в східній Україні всі значні міста, а також індустріальна область Донбас майже повністю русифіковані, тут треба здійснити процес українізації. Така українізація та здійснення відведеної Україні політичної ролі стануть можливими лише тоді, коли вдасться утворити Україну з сильно виявленою національною самосвідомістю.

… Маючи таку політичну мету за обставин, що реально склалися, слід уникати всього того, що ще може зачепити українські національні почуття. Для цього ми зобов’язані проводити у всіх стосунках позитивну українську політику.

Не тільки господарсько-економічну, але й в українському духовному житті. Мистецтво і наука, вищі навчальні заклади та інше мають використовуватись для всебічного розвитку. Академія наук в Києві має стати центром культурного життя країни. Та велика довіра, яку українці відчували у всі часи до Німеччини, не повинна бути зраджена…».

---

Біографічна довідка:

Альфред Розенберґ (нім. Alfred Rosenberg, 12 січня 1893, Таллінн, Естляндська губернія, Російська імперія – 16 жовтня 1946, Нюрнберг, Американська зона окупації Німеччини) – німецький націонал-соціалістичний лідер. Вважається одним з головних ідеологів німецького націонал-соціалізму, головні засадничі ідеї якого виклав у праці «Міф двадцятого століття» (нім. Der Mythus des 20. Jahrhunderts), виданій у 1930.

---

Джерела:

• Архів НДІ Третього Райху.
• Архів Військово-історичного товариства «СПАДЩИНА».

---