Арсен Дубовик's picture
Арсен Дубовик
  • Visits: 107
  • Hits: 124

Шлягер «Поручик Голіцин» здерли з української пісні «Друже Ковалю»

Так званий міський романс, пісня «Поручик Голіцин» була запозичена у Миколи Матола. А точніше кажучи - «здерта» з пісні «Друже Ковалю».

Василь Лютий, виконавець пісні, розповідає, що автор її музики і слів - український повстанець Микола Матола. І написана вона була в 1949 році.

Першим датованим виконанням пісні «Поручик Голіцин» вважається запис Аркадія Північного в середині травня 1977 року в Одесі з ансамблем «Чорноморська Чайка». Текст пісні «підготував» друг і звукооператор Владислав Коцішевскій.

З піснею пов'язаний ряд взаємовиключаючих легенд:

  • що вона виникла в середовищі першої (білогвардійської) еміграції і була популярна вже до Другої світової війни (деякі приписували її навіть Марині Цвєтаєвій); 
  • що вона була написана Георгієм Гончаренко, відомим під псевдонімом Юрій Галич;
  • що вона була написана або Звездинського, або іншими бардами - його сучасниками (М. Гулько, А. Дніпрова, А. Дольський або А. Розенбаумом). 

Відомо, що її немає ні в яких збірниках автентичних білогвардійських пісень, емігранти старшого покоління в 1970-1980-ті роки її не знали. Однак, вона, можливо, існувала в 1960-х - оскільки 1967 роком датується посмертно опублікований вірш Вадима Делоне «Моя роль в революції», яке є її переробкою.

У 1974 році була опублікована повість Н. Самвеляна «Післямова до життя Кольки», в якій один з героїв, «колишній денікінський підпоручик» Василь Миколаївський, співає строфу цієї пісні.

Щоб довести це, спочатку потрібно почитати про поета, літературознавця, журналіста Миколу Матола. Про його долю. Про ті часи, в які він жив, коли цензурували твори українських авторів. 

Елементарно послухаймо дві версії і порівняймо тексти пісень: 

  • в оригіналі - Четверту добу уриваються плови
  • плагіат - Четверту добу палають станиці
  • далі в оригіналі - Чи не плачте душею, мій друже Ковалю
  • в плагіаті - Чи не падайте духом, поручик Голіцин
  • у третій строфі оригіналу - Кудись наші коні помчали далеко
  • в плагіаті - А в сутінках коні проносяться до яру

А "заміна" строфи "І знову прикрили московські полки" на "І дівчаток наших ведуть до кабінету" говорить про морально-етичну характеристику "переписувачів".

Оригінал - "Друже Ковалю"

 

 

Плагіат - "Поручик Голіцин"

 

 

Порівняймо слова!

Друже Ковалю

Поручик Голіцин

Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
...Бо дуже нелегко й мені самому.


Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.


Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
Зсивіла дружина приходить у сні.


А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
Ізнову прикрили московські полки.


І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!

Четвертые сутки пылают станицы,
Горит под ногами Донская земля.
Не падайте духом, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, седлайте коня.

Мелькают Арбатом знакомые лица,
С аллеи цыганки заходят в кабак.
Подайте бокалы, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, налейте вина.

А где-то ведь рядом проносятся тройки...
Увы не понят нам в чем наша вина.
Не падайте духом, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, седлайте коня.

А в сумерках кони проносятся к яру...
Ну что загрустили, мой юный корнет?
А в комнатах наших сидят комиссары
И девочек наших ведут в кабинет.

Над Доном угрюмым идем эскадроном,
На бой вдохновляет Россия-страна.
Раздайте патроны, поручик Голицын,
Корнет Оболенский, надеть ордена.

Ах, русское солнце - великое солнце,
Корабль-император застыл, как стрела...
Поручик Голицын, а может вернемся?
Зачем нам, поручик, чужая земля?

 

Наші інтереси: 

Пісенний дар України шириться по всьому світу!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ельфи – з кінофільму "Володар перстенів"

Шлях Лебедів, або Як увійти в ельфійський простір волі. Світотворча тріада: омолодження, інновації, удача

Для заснування нової цивілізації необхідне поєднання трьох обов’язкових компонентів – керованої молодості, інноваційності та удачі. Щоб стати ельфом (елбедем, лебедем), треба піднестися в ельфійський...

Кращий коментар

Святослав Хоробрий's picture
0
No votes yet

Радіймо !!!! Про Грипс --- наказ військомі часом називають приписом.

Святослав Хоробрий

Comments

Олег Подорожній's picture
0
No votes yet

Дякую що проливаєте світло. Пісня чудова, просто за душу бере...

Братайтеся, єднайтеся зі світлими - це сила!

ДЗен ДЗелень's picture
0
No votes yet

Що таке грипс в даному контексті?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Арсен Дубовик's picture
0
No votes yet

Дякую, друже Арію, за вірне запитання! :)

І-нет каже, що так називаються ручки до велосипедного руля... Вони виготовляються, так, щоб вибрати форму руки, щоб зняти навантаження на руку під час їзди; словом, важлива деталь велосипеда, щоб було зручно, комфортно їхати. Грипс.
Невпевнений, але здалося мені, що саме в контексті "зручності, очікування слушної нагоди" і співається в пісні: "Уже котрий тиждень чекаємо грипсу, Коли запалає Вкраїна в огні."
І от звернувшись до "Пошукової системи Всесвіт" через браузер Хром ;) я отримав відповідь на запит! Воістину, "що ми просимо, те отримуємо"!!! :)))

Ось яку версію подає О.Бурлака:

"- Я вже писав з приводу пісні «Друже Ковалю» де висловив свої сумніви, що пісня походить із середовища УПА. А тепер, здається, знайшлися ще аргументи на підтвердження моїх сумнівів. Навіть більше, можна впевнено сказати – в пісні не описуються події часів УПА. Ця пісня про більш далекі часи. Про часи 1920-х років. Про часи поразки армії УНР і стихійного спротиву встановленню комуністичної влади.
Спробую пояснити.
Прочитав я «Залишенця» Василя Шкляра. Коли читав виникла думка, що щось подібне я вже бачив. Думаю: Щось тут не так - наче таких книжок у нас ще не було... Вже потім я зрозумів – це «Друже Ковалю» у прозі.
Майже кожна стрічка з пісні співпадає з текстом «Залишенця». Наприклад:

• Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна в огні.

– Очікування повернення армії УНР із Польщі. Приходять «гонці», які розказують казочки про формування нової армії і продовження боротьби. Один з останніх посланців каже - Буде сигнал: аероплани крутять мертві петлі. Всі отамани чекають сигналу.

• Кудись наші коні помчали далеко;
І долю понесли у зоряну ніч.

– Я вже раніше писав, що коні – не характерні для УПА. Коні – це символ громадянської війни, махновщини і «націоналістичного бандитизму»;

• А нам би одверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.

– В 1943-1955 роках люди вже знали ціну совдепівськім агіткам. Як раз в 1918-1922 роках червоні агітки зробили свою чорну справу - люди піддалися більшовицькій пропаганді.

Складається враження, що «Друже Ковалю» родом з Холодного Яру (або іншої «націоналістичної банди»). А якщо серед повстанців були офіцери з царської армії (як, наприклад, в «Залишенці»), то легко пояснити, чому мелодія «Друже Ковалю» - так званий «міський романс».

Залишилося питання – хто автор пісні «Друже Ковалю»? Чи Василь Шкляр чи його Чорний Ворон? :)" (Олександр Бурлака).

Ставимо далі вірні запитання в своєму божественному становленні! :) Гра стає все цікавішою!!!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Арсен Дубовик's picture
0
No votes yet

А ще про одну пісню чули? Любо, братці, любо (Тарас Житинський)

Постійно чув її москальською!

А виявляється, що:

"Любо, братці, любо... Пісня, яку любив співати і сам Нестор Іванович. Національний склад у військах Батька Махно був дуже простим: 98%-українців, 2%-решта. Нестор Іванович вільно розмовляв як українською, так і російською мовами. В своїх мемуарах будучи в Парижі шкодував, що його роботи не були перекладені українською мовою.

«Нічого не маючи проти варіантів на різних мовах, де люди гарно виконують цю пісню, поміж тим горджусь що БОГ поміг мені знайти і заспівати цю пісню де б'ється серце, де живе душа. Велика сила духу, козачий характер мого народу.» Тарас Житинський

P.S. Пісня була записана в 1997 році під час етнографічної експедиції на півдні України Олександром Грибом. Фільмована на Львівському телебаченні 2007 році режисером Софією Кохмат."

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Святослав Хоробрий's picture
0
No votes yet

Радіймо !!!! Про Грипс --- наказ військомі часом називають приписом.

Святослав Хоробрий

Арсен Дубовик's picture
0
No votes yet

Саме так, друже Святославе!
Грипс - "очікування слушної нагоди", "очікування сигналу", "наказу".
Наразі маємо метаморфозу солова "припис" -"грипс" простолюдом від неправильної вимови малознайомого солова?
РаДіймо!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Микола Стригунов's picture
0
No votes yet

Мені здається, що слова "здерта" та "плагіат" не відповідає дійсності. Перекладена без зазначення авторства - так буде точніше. Бо, перекладач у прозі раб, а у віршах - суперник. Як казав О. Пушкін. Справа в тому, що при перекладі іншою мовою, вірш дуже сильно змінюється! І, чим більша духовна відстань між мовами, тим більше змінюється. Яскравим підтвердженням цьому є тексти оригіналу та перекладу. Це - ще один доказ на користь того, що духовна відстань між українською та російською мовами - величезна.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!