Олена Каганець's picture
Олена Каганець
  • Visits: 1
  • Hits: 1

Що таке гейміфікація

Категорія:

Світ:

Професор Школи Уортона Пенсільванського університету Кевін Вербах називає гейміфікацією комплекс мотиваційних управлінських технік, запозичених у ігор та їхніх творців. Бали, медалі та інші атрибути віртуальних перемог можуть служити формою нематеріального - «ігрофікованого» - заохочення. Робіть усе, що завгодно, головне, щоб, граючи, люди починали ворушитися. Гра оживляє рутину.

Вербах в минулому професор права. Він присвятив багато часу юридичним аспектам політики в інтернеті. Паралельно вивчав перспективні технологічні тренди, намагаючись зрозуміти, як інтернет змінює природу бізнесу, та й взагалі відносини між людьми.

Ось, що він розповів він у своєму інтерв’ю Slonу:

Людству властиво грати. Будь-які суспільства, включаючи доісторичні, робили це. Скажімо, наша любов до пазлів або ігр на кшталт Challenge йде корінням в соціологію. Так що ігри - це необов'язково те, у що ви граєте заради розваги. І для мене Гейміфікація - це наука не стільки про ігри, скільки про те, що робить їх такими цікавими, захоплюючими і наскільки ці якості здатні проявити себе в бізнесі, навчанні та інших сферах нашої діяльності.

Робіть те, що робите. А гейміфікація зробить вашу роботу приємнішою та цікавішою. У грі зосереджено безліч точок мотивації - змагальність, призові стимули, логіка подолання перешкод. Простіше кажучи, ваша робота не стає грою, але ви починаєте працювати так, немов граєте.

Сотні великих компаній, а з урахуванням інтернет-бізнесу, можливо, навіть і більше, серйозно вивчають Гейміфікацію. А коли гігантські транснаціональні корпорації запускають проекти по Гейміфікації, це означає, що змінюється весь бізнес. Менеджмент вдається до Гейміфікації як способу розвинути і систематизувати свою мотиваційну політику.

На користь популярності гейміфікації говорить і те, що компанії на зразок Bunchball, Gigya, Badgeville вже продають компаніям цілі самостійні платформи з впровадження Гейміфікації - зокрема, в галузі управління взаємовідносинами з клієнтами. Звичайно, було б перебільшенням назвати Гейміфікацію окремою великою індустрією, але масштаби її поширення вже вражають.

Ми говоримо про гру як спосіб створення викликів, які мотивують людей долати труднощі. Адже саме в цьому суть гри і ігрової свідомості. До того ж існує багата гамма різноманітних технік, що використовуються дизайнерами в процесі створення ігор. І кожна з них потенційно здатна викликати у людини потрібну реакцію, спонукати до дії.

Цікаво, що мої колеги по бізнесу і академічному середовищу щиро впевнені, що я постійно граю в ігри. Думають про мене як про фанатичного геймера. Звичайно ж, вони перебільшують. Хоча час від часу я люблю пограти - скажімо, в World of Warcraft. Прямо зараз я граю в гру, яка називається BioShock. Це те, що я роблю для розваги.

У той же час я ретельно тестую багато ігор для свого курсу - Plants vs. Zombies, припустимо. Ще у Facebook - FarmVille, CityVille. Ці ігри дуже корисні в плані навчання і мають специфічні техніки, що мотивують гравців. Вони дуже прості, але змушують людей продовжувати грати і купувати віртуальні товари. Загалом, я дійсно багато граю, але не через маніакальну пристрасть до ігор, а лише тому, що вони допомагають мені вивчати ігрові методи.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Кращий коментар

Андрій Пасічник's picture
0
No votes yet

Гейміфікація - це цікавий підхід і спосіб. Особливо в школах дітям корисно подавати матеріял у формі гри. Так діти активніше розвиваються. Ігри також корисні і на роботі для зняття стресу, для підняття настрою, для сприяння дружбі працівників, для зняття психонапруги, для розрядки, для переключення на іншу діяльність, що дозволяє відпочити і не спати (а навпаки підняти тонус). Також корисні жартівливі змагання хто зробить краще.

(Згадуючи про соцзмагання у ссср - це протилежне до радісної гри. Соцзмагання у ссср - це як: хто останній прибіжить - того застрілимо.)

Гра на роботі, на виробництві має бути
1. Добровільна,
2. Приємна,
3. Радісна.
Тоді це дає позитивний результат.

Хоча, життя це не тільки гра і змагання. Треба усвідомити, що життя багатогранніше ніж просто гра.

І цитата: "У той же час я ретельно тестую багато ігор для свого курсу - Plants vs. Zombies, припустимо. Ще у Facebook - FarmVille, CityVille. Ці ігри дуже корисні в плані навчання і мають специфічні техніки, що мотивують гравців. Вони дуже прості, але змушують людей продовжувати грати і купувати віртуальні товари."

Якщо він полюбляє якусь гру під назвою зомбі, то чи здорові в нього смаки?
Якщо ігри ЗМУШУЮТЬ людей продовжувати грати і купувати, то чи не ігрова це залежність?
І чи не затягує така гейміфікація, перетворюючи людину на робота андроїда, як воїна на кіборга, напів людину- напів робота, що не тільки заміняє свої руки-ноги на протези, але і вживлює в мозок штекер і закачує собі в мозок інфу через юсб-порт? Тоді залишається замість природніх овочів і фруктів їсти напівпластмасові, а згодом і просто пити рідину для миття посуду зі всіма вітамінами в ній. Це армагедонний сценарій. Тому варто тяжіти більше до природи ніж до техніки. Розвиваючи 1. Свої тіла, 2. Технічні пристрої, а не навпаки.

Ну і чи варто фанатіти від гри. Гра це лише один з безлічі частин ЖИТТЯ на Землі і у Вселенній.

Змагальність(конкуренція) - це цікава можливість порівняти свої можливості з іншими, випробувати свої сили, розкрити таланти, визначити кращого для посади лідера і структурувати громаду по рівнях розвитку.

Проте мудрість гласить: Будь кращий ніж вчора, а не кращий ніж інші.

Тому змагання є вторинні, а первинне є самовдосконалення.

Comments

Анатолій Висота's picture
0
No votes yet

Широка професорська усмішка приваблює.

Андрій Пасічник's picture
0
No votes yet

Гейміфікація - це цікавий підхід і спосіб. Особливо в школах дітям корисно подавати матеріял у формі гри. Так діти активніше розвиваються. Ігри також корисні і на роботі для зняття стресу, для підняття настрою, для сприяння дружбі працівників, для зняття психонапруги, для розрядки, для переключення на іншу діяльність, що дозволяє відпочити і не спати (а навпаки підняти тонус). Також корисні жартівливі змагання хто зробить краще.

(Згадуючи про соцзмагання у ссср - це протилежне до радісної гри. Соцзмагання у ссср - це як: хто останній прибіжить - того застрілимо.)

Гра на роботі, на виробництві має бути
1. Добровільна,
2. Приємна,
3. Радісна.
Тоді це дає позитивний результат.

Хоча, життя це не тільки гра і змагання. Треба усвідомити, що життя багатогранніше ніж просто гра.

І цитата: "У той же час я ретельно тестую багато ігор для свого курсу - Plants vs. Zombies, припустимо. Ще у Facebook - FarmVille, CityVille. Ці ігри дуже корисні в плані навчання і мають специфічні техніки, що мотивують гравців. Вони дуже прості, але змушують людей продовжувати грати і купувати віртуальні товари."

Якщо він полюбляє якусь гру під назвою зомбі, то чи здорові в нього смаки?
Якщо ігри ЗМУШУЮТЬ людей продовжувати грати і купувати, то чи не ігрова це залежність?
І чи не затягує така гейміфікація, перетворюючи людину на робота андроїда, як воїна на кіборга, напів людину- напів робота, що не тільки заміняє свої руки-ноги на протези, але і вживлює в мозок штекер і закачує собі в мозок інфу через юсб-порт? Тоді залишається замість природніх овочів і фруктів їсти напівпластмасові, а згодом і просто пити рідину для миття посуду зі всіма вітамінами в ній. Це армагедонний сценарій. Тому варто тяжіти більше до природи ніж до техніки. Розвиваючи 1. Свої тіла, 2. Технічні пристрої, а не навпаки.

Ну і чи варто фанатіти від гри. Гра це лише один з безлічі частин ЖИТТЯ на Землі і у Вселенній.

Змагальність(конкуренція) - це цікава можливість порівняти свої можливості з іншими, випробувати свої сили, розкрити таланти, визначити кращого для посади лідера і структурувати громаду по рівнях розвитку.

Проте мудрість гласить: Будь кращий ніж вчора, а не кращий ніж інші.

Тому змагання є вторинні, а первинне є самовдосконалення.

Олена Каганець's picture
0
No votes yet

Андрію, Ви щось не зрозуміли. Самі ж дали цитату професора, у якій йдеться про те, що він тестує багато ігр, серед яких Plants vs. Zombies "Рослини проти Зомбі". В чому проблема? До чого тут смаки?