Ісус Хрестос

Кожна нова епоха починається зі спроби повернутися до безсмертя: згадаймо «патріархів» людства, які, згідно з Книгою Буття, жили по 500–1000 років. Не є винятком і постіндустріальна епоха «шостої раси».

В цій статті хочу розглянути схожість деяких висловів Патанджалі про надзвичайні здібності, котрих може набути йог, з можливостями Ісуса Хреста і наближених до нього учнів згідно з текстом “Пшениці без куколю".

Основою і першим джерелом моральної доктрини іудаїзму та християнства є «Десять заповідей божих». Згідно з книгою «Вихід», яка є другою книгою іудейської «Тори», ці заповіді дав іудейський бог Ієгова (Яхве) пророкові Мойсею на горі Синай.

Досліджуючи сенс вчення Ісуса Хреста, хід його заснування і наступного розгортання, доходимо висновку, що за всім цим стояла кровно споріднена група з особливими психофізичними якостями. Ця група володіла високими знаннями і організаційними можливостями, тому діяла надзвичайно рішуче, творчо, точно, сміливо і енергійно. Вона несподівано «виринула на поверхню» в Галілеї у 30 році, а після досягнення мети безслідно зникла, не залишивши після себе могил зі своїми фізичними тілами.

Активне довголіття дозволяє поєднати енергійність молодості з досвідом зрілості. Це необхідна умова формування ефективної еліти, спроможної подати особистий приклад і очолити перехід людства до постіндустріальної суспільно-економічної формації.

Справжня причина відома: за те, що Ісус викрив облудність фарисейського вчення, яке закриває людям шлях до Царства божого. Тож у даному випадку нас цікавить юридична сторона офіційного звинувачення, його логіка.

Для того, щоб людина добровільно виконувала якісь дії, в неї має бути внутрішня спонука. Правильна мотивація складається за схемою «якщо – то», вона має бути максимально конкретною і зрозумілою.

Адресатом Доброї новини є не абстрактне «кризове людство XXI століття», а конкретно народ Серця Землі, Оу-країни – «країни зародку», з якої завжди усе починається.

Коли дивимось на арійський сонячно-блакитний прапор, згадаймо наших славних попередників, святих братів у Господі Ісусі Хресті – апостолів Івана, Якова, Петра.

Саме їх увіковічнив Леонардо да Вінчі на славетній картині «Таємна вечеря», де зобразив святкування арійського Нового року 22 березня 31 року. Ця картина несе багато різних послань. Одне з них – про особливу роль українців у справі переходу до нової епохи. Їхня місія – стати Синами блискавки, заводіями-заспівувачами нової епохи, дітьми воскресіння.

Організацією своєї громади Ісус показав ідеал, якого треба прагнути. Що більше до нього наближатимемося в організації Вільної Української Держави, то більше матимемо сприяння егрегора аріохрестиянства, Всесвіту і його Творця – Бога неба і землі, Вишнього і Святого.

У нинішніх «канонічних» перекладах Євангелія розповідається, що Ісус з апостолами використовували човен, тобто маломірний безпалубний плавальний засіб, який можна підняти на берег силами екіпажу. Проте такий переклад не відповідає тексту Доброї Новини і змісту описаних подій.

Ідіть, отже, по всьому світу і проповідуйте Добру Новину всьому сотворінню і зробіть учнями усі народи, оновлюючи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам доручив. Ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку.

Цю дату добре знала рання церква як у Римі, так і в Константинополі. Так, архіваріус папи римського скіфський (український) чернець Діонісій Малий (475—550 рр.), опираючись на документи, власні розрахунки і широко розповсюджене передання, стверджував, що Воскресіння відбулося в неділю 25 березня 31 року — на 31 році життя Ісуса.

25 грудня 1 року до н. е. в галілейському Назареті в теплій і затишній батьківській хаті народився Ісус Хрестос – арієць, який здійснив духовний подвиг і став боголюдиною (сином Божим), оновив Арійську традицію і заснував громаду нових аріїв.