Колись вільні та незаангажовані ЗМІ стали рупором лівацьких поглядів. Новостворені американські олігархи зрадили жителів США так само як українські – жителів України.

Усі олігархи у світі належать до одного “клубу”. Але при чому тут жителі України? Вони що, забули свої власні вибори у 2004 році? Мене дивують ті українські журналісти й патріоти – учасники двох революцій, які боролись проти фальсифікацій на виборах в Україні, але тепер, коли таке саме відбувається в США, закривають на це очі.

Поки адвокати президента Трампа продовжують оспорювати законність «дивних» підрахунків голосів, кожному, хто зацікавлений у вільних і чесних виборах, слід розглянути роль Big Tech. Не секрет, що Google, Facebook і Twitter з самого початку призначили Джо Байдена обраним президентом. Маніпуляції самого лише Гугла відібрали у Трампа щонайменше 6 мільйонів голосів.

58% українців вважають локдаун необхідним на новорічні свята, а 40% виступають проти. За результатами опитування соціологічної групи Рейтинг, проведеного 28-30 листопада 2020 року, підтримка запровадження локдауну зросла з 36 до 42%. (кількість противників зменшилась з 61 до 55%).

Сі Цзіньпін, комуністичний диктатор Китаю, просуває запровадження глобальної системи QR-коду для позначення та відстеження всіх людей, надаючи авторитарним урядам, подібним до китайського, можливість обмежувати пересування, якщо людину вважають "зараженою".

Вибори в США є кульмінацією війни культури білих та міжрасової культури. На цьому наполягає французький філософ та письменник Ерік Земмур (Éric Zemmour). Демографія має безумовний вплив на США, оскільки переважна більшість мексиканців, негрів та азіатів віддають перевагу Демократичній партії.

У Білоруській кризі, в її зовнішньополітичному прояві явно простежуються відразу кілька треків: 1. Російський вплив і бажання РФ його збільшити. 2. Франко-Німецька позиція, яка передбачає "резервування місця" під пункт 1 (участь Кремля як визначальної сили). 3. Окрема позиція країн Тримор'я, яка розпадається на 2 вже не синхронні треки – польський і литовський. Всього на сьогодні вимальовуються 8 треків.

До коаліції можуть увійти наші найвірніші союзники — Канада, Великобританія, Польща, Латвія, Литва, Естонія. Але ними коло ймовірних учасників не обмежується. До формування проамериканського ядра в середині Євросоюзу Штати йшли останніх років двадцять. Ще на початку тисячоліття міністр оборони в адміністрації Джорджа Буша-молодшого Дональд Рамсфельд констатував наявність розколу на нову і стару Європу. Кризи 2014-2020 рр. його ще більше оголили.

За результатами опитування соціологічної групи Рейтинг, проведеного 3-6 вересня 2020 року, 68% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку. 63% опитаних переконані, що економічне становище України за останні пів року скоріше погіршилося. Лише 7% побачили покращення, а 26% – не відчули жодних змін.

11 вересня мала відбутися зустріч у Берліні представників країн нормандської четвірки (Україна — Росія — Німеччина — Франція) на рівні радників глав держав. Від України там мав би бути керівник Офісу Володимира Зеленського Андрій Єрмак, а від РФ — заступник керівника адміністрації Путіна Дмитро Козак. Але вона опинилася під загрозою.

По-перше, не має сенсу протиставлення «про-російського» Лукашенко та «анти-російської опозиції». Той самий опозиційний лідер Бабарико очолював банк, який був російським підприємством-«дочкою». З чого б йому бути «анти-російським»? Він має міцні та прагматично обумовлені зв'язки з російською верхівкою.

Лукашенко пручався процесу інтеграції, на якій наполягав Кремль і Путін, адже тоді б Білорусь втратила 99% своїх національних повноважень. Лукашенку пропонували пост голови союзного парламенту. Почалася велика боротьба з шантажем і «викручуванням рук» Лукашенку.

В такий спосіб Росія створює ґрунт для довгострокового домінування в регіоні через засоби впливу на населення окупованих територій. Зважаючи на ризики форсованої реінтеграції та перетворення теми Донбасу в Україні на російську «м'яку силу», постала необхідність глибшого усвідомлення цих загроз.

Ставка демократів на чорні бунти як інструмент повалення Дональда Трампа може зазнати краху. Громадяни США мають бути поставленими у рівні умови.

Дональд Трамп не виключив, що Сполучені Штати можуть збільшити мита на китайські товари. Навіть більше, американське Міністерство торгівлі вивчає, які виробництва і ланцюжки постачання вивести з Китаю в інші країни, щоб створити торговельну мережу надійних партнерів. Про це думають і в Європі. Наприклад, Німеччина надала великим підприємствам і корпораціям можливість пільгового кредитування, щоб уникнути поглинання їх, зокрема, й китайськими інвесторами.