Історичний досвід незаперечно доводить: якщо у країні, де перемогла демократична (тобто, народна) революція, об’являється маргінальне шобло, яке проголошує себе професійними революціонерами, то це означає, що можна ставити хрест і на самій революції, і на її завоюваннях, а головне — на тих сподіваннях, що покладав на революцію сам народ.