Альберт Саїн's picture
Альберт Саїн
  • Visits: 302
  • Hits: 334

Типологія особистості при варновій організації суспільства. До якої «касти» належите ви?

Поділ суспільства на «касти» - це примітивізм древніх індійців чи досить цікава типологія особистості, що актуальна для сучасного суспільства?

Чи можливо, що розуміння цієї теорії допоможе людині визначитися в тому, чим їй краще займатися в житті і з ким укладати шлюб? Спробуємо розібратися... 

Як відомо, у Стародавній Індії існувала чітка ієрархія (у тому чи іншому вигляді вона дотримується і в сучасній Індії, варнова організація суспільства існувала і на Січі - прим.«Аратти»), що оперувала чотирма станами (варнами): 

1. «Брахмани» - вища варна, до неї відносилися люди, що займаються релігійною, науковою та педагогічною діяльністю. 

2. «Кшатрії» - до цього стану належали управлінці та воїни. 

3. «Вайш’ї» - включала в себе торговців і лихварів. 

4. «Шудри» - це стан тих, хто займався ручною працею. 

Також існувала ще одна категорія, позакастова - «недоторканні», до неї відносилися всі, хто не увійшов до жодного з перерахованих станів. 

За законами того часу, приналежність до варни передавалася спадковим шляхом. Шлюби зазвичай укладалися в межах одного стану. Однак допускалося створення сім’ї з представником сусідньої нижчої варни, наприклад, «Брахмана» з «Кшатрієм». Але в такому випадку «Брахман» зобов’язаний був покинути свою касту і довічно перейти до «Кшатріїв». Шлюб «Брахмана» з «Вайш’ї» або «Шудрою» був неможливий - занадто великий розрив між категоріями. 

Ось коротко про суть соціального устрою Індії. На основі цього можна висунути теорію про те, що всі люди за своєю соціальною організацією реально поділяються на 4 типи, згідно своїм вродженим здібностям і талантам. 

Якщо перевести на сучасну мову, то «Брахмани» - це люди з багатим духовним світом і високим інтелектом. Їх приваблюють вищі матерії, питання моральності, виховання, наукові дослідження, творчість. У них з народження закладені високі моральні цінності і благородство. Це духовники, вчителі, священики, вчені за покликанням, а не тільки за статусом. 

Представники цієї категорії тимчасово можуть виконувати функції управлінця, можуть бути бізнесменами, а також відмінно справлятися з ручною працею. Але вони ніколи не оберуть справою всього життя що-небудь з перерахованого вище, так як їхня душа тягнеться подалі від суєти в захмарні висоти. У сучасному матеріальному і раціональному світі «Брахманам» важко увійти в своє покликання. Дуже часто їхню працю не помічають і не цінують. Тому часом вони змушені займатися роботою «Кшатрія» або «Вайш’ї», а деколи - і «Шудр», щоб заробити на хліб. Йдучи на це, вони відчувають себе нереалізованими і нещасними, - і чим більший розрив, тим більше незадоволення від власної нереалізованості. 

Сучасні «Кшатрії» - це природжені менеджери, які вміють створити систему і підтримувати порядок в ній. З них виходять відмінні управлінці будь-яких рівнів, адміністратори, полководці. У їхній системі цінностей люди завжди стоять вище грошей. Вони надто віддані своїй команді і піклуються про неї. Їм також нелегко реалізуватися в нашому світі, так як вони принципові і непродажні. 

«Вайш’ї» - попри те, що ця категорія займає третє місце в ієрархії, вона править нашим світом. Очолюють її бізнесмени та банкіри. Так як в їх пріоритетах матеріальні цінності займають чільне місце, то вони завжди бачать, де і з чого можна отримати зиск. Вони комунікабельні, легко встановлюють зв’язки, можуть продати що завгодно і кому завгодно. Зазвичай все вимірюють грошима. Цінність людини визначають її прибутком. Метою життя вважають накопичення багатства. Їм дуже важко зрозуміти «Брахмана» або «Кшатрія», тому часто вони ставляться до них зневажливо. 

«Шудрами» можна назвати категорію людей, які люблять ручну працю, і їм не здається це нудним або надмірно важким. Вони вміють створювати прекрасні речі своїми руками, люблять займатися сільським господарством. Це приносить їм справжнє задоволення. Вони прості, старанні, не ставлять зайвих запитань, зазвичай працюють на «Вайш’ї». Їм важко спілкуватися з «Брахманами», - вони здаються їм занадто зарозумілими або ледачими. 

Так звані «Недоторкувані» - це ті, хто не знайшов своє місце під сонцем, потрапивши в низькі соціальні верстви - бомжі, алкоголіки, наркомани, гопники. Щось дуже сильно вибило їх із життєвої колії, і вони так і не знайшли в собі сил піднятися. Суспільство гидує такими і намагається уникати контакту. До речі, саме такий суспільний стан змусив колись циган залишити свою історичну батьківщину - Індію і вирушити у пошуках кращої долі на Захід.

 

Варни та касти. Історична довідка 

Найдавнішою формою соціальної стратифікації індійського населення є система варн, яка, можливо, почала формуватись ще в Доведійський період, але остаточно утвердилась із приходом у Північну Індію «аріїв». Поступово знатні роди, які постачали суспільству жерців-брахманів, царів-раджів та військову знать, перетворились на замкнені соціальні стани — варну брахманів та варну кшатріїв. Рядові общинники, переважно селяни та купці, стали варною вайшів. Пізніше з’явилась також варна шудрів, до якої входили здебільшого ремісники, наймити та раби. 

В історичній літературі систему варн часом називають кастовою. Проте варна і каста — це далеко не одне й те саме. Касти в Індії остаточно оформилися вже в середньовічну добу, вони існують і нині (їх налічується понад 10 тисяч). До касти входять представники однієї професії, що стала спадковою. Варни ж — інститути соціальні. Вони відрізнялися між собою передусім своїм суспільно-правовим статусом, місцем у певній релігійній системі, кодексом моралі й поведінки (дхармою), родинними зв’язками, професією. 

Варни не були індійським феноменом, адже соціальна замкнутість окремих груп населення мала місце також в інших стародавніх суспільствах. Проте лише в Індії система варн набула, так би мовити, класичних форм, стала основою основ суспільного життя. 

Вершину соціальної піраміди становили брахмани, яких релігійні тексти називали «володарями Всесвіту», а населення вважало земними богами. Колосальний суспільний престиж випав на їхню долю завдяки тому, що вони монополізували релігійний ритуал. 

С. Ф. Ольденбург зазначав, що в Індії «без брахмана не можна й кроку ступити, від дня свого народження до самої смерті й похорону людина залежить від брахманів, бо залежить від богів, і шлях до богів — через брахманів; і жертва, й молитви — шлях до богів — в їхніх руках». 

Кшатрії були військовою елітою (колісничними, кіннотниками, вожаками бойових слонів). Суспільний статус цієї варни був менш престижний, аніж брахманської, проте саме в руках кшатріїв зосереджувалися матеріальні ресурси держави й сама державна влада (раджами ставали здебільшого кшатрії). 

Байті (або «Вайш’ї») займались торгівлею, землеробством, престижними видами ремесел, служили в піхоті, посідали дрібні адміністративні посади, проте на державну політику майже ніякого впливу не мали. Вони становили основну оподатковувану масу населення країни, бо брахмани й кшатрії (як і каліки, жінки та студенти) податку не платили. 

Цим трьом вищим варнам, генетично пов’язаним, на думку деяких індологів, з «аріями», протистояла як нерівноправна варна шудрів. Шудри, священним обов’язком яких вважалося прислуговування представникам вищих варн, передусім брахманам, були цілком відлучені від релігії (їм навіть заборонялося слухати Веди), що являло собою жорстоку форму дискримінації в суспільстві, де ритуально-міфологічне життя цінувалося надзвичайно високо. Вони не справляли упанаяну — ведійський обряд інщтщї, який полягав у носінні посвяченим особливого пояса й шнура (його надягали на ліве плече під праву руку) і за своїм релігійним значенням прирівнювався до другого народження людини (тому брахманів, кшатріїв та вайш’їв називали двіджаті — «двічі народженими», а шудрів — екаджаті — «раз народженими»). До шудрів ставилися як до домашньої худоби чи хатнього майна. 

Поділ населення на варни вважався священним. Один із давніх міфів називав творцем варн «батька всього живого» Пуруші, який, мовляв, створив варни з різних ділянок свого тіла: брахманів із губ (ритуально найчистішої ділянки тіла), кшатріїв — із рук, вайш’їв — із стегон, шудрів — із ритуально нечистих ступень. 

На самому дні суспільства, починаючи з VII—VI ст. до н. е., перебували все ж не шудри, а ачхуті — «недоторкувані», навіть дотик до яких ритуально оскверняв «двічі народженого». «Недоторкувані» не входили в систему варн і були, таким чином, ізгоями в суспільстві. Релігійна етика забороняла їм жити в місті чи селі, змушувала селитися здебільшого на цвинтарі, носити одяг мертвих, їсти лише з побитого посуду тощо. Коли «недоторкуваному» доводилось навідуватись у населений пункт, він давав знати про свій візит спеціальним дзвіночком, щоб «двічі народжені», які стрінуться на його шляху, вчасно відвернулись і не осквернили свій зір. Водночас релігійна етика дозволяла «двічі народженим» користуватися послугами «недоторканих», проголосивши руки останніх ритуально чистими. До речі, каста «недоторкуваних» існує в Індії донині й налічує близько 100 млн. чоловік. 

Походження варн, передусім шудрів, залишається однією з найактуальніших і найскладніших проблем у сучасній індології. Здебільшого історики вважають творцями варнової системи аріїв. Мовляв, арії в такий спосіб відмежувалися від темношкірого тубільного населення, зберегли чистоту своєї крові. Основним аргументом на користь цієї концепції служить той факт, що одним з кількох значень слова варна є «колір». Проте, як зазначають опоненти расової концепції походження варн, жоден стародавній текст не пов’язує варни саме з кольором шкіри. Хоч кожна варна мала свій колір-символ (брахмани — білий, кшатрії — червоний, вайші — жовтий, шудри — чорний), вони означали не пігментацію шкіри, а певні етичні норми: білий — моральні чесноти, червоний — енергію та рішучість, жовтий — поєднання цих якостей, чорний — порочність та невігластво. 

В радянській історіографії домінувала концепція, згідно з якою варнова ієрархія виникла з потреби забезпечити суспільну стабільність в умовах безприкладних етнічних, господарських, політичних, релігійних та культурних контрастів у суспільстві, 

Зокрема, на думку Є. М. Медведева, утворення варн відбувалося таким чином. З появою брахманської та кшатрійської знаті неминуче ускладнилася соціальна обстановка. В тодішніх умовах послабити соціальне напруження можна було лише за рахунок чужинців. Завоювання чужих племен тимчасово згуртовувало переможців — знатних і простолюдинів, багатих і бідних — на ґрунті спільного використання чужої праці. При цьому паразитичним суспільним прошарком ставали не всі переможці, більшість рядових обшинників-вайш’їв, як і раніше, жила за рахунок своєї праці, хоча щодо поневолених чужинців і вона вважала себе панівною верствою. Чужинці ж у своїй масі ставали шудрами, тобто безправною я експлуатованою людністю. Поява «недоторкуваних» також була наслідком контактів між цивілізованим населенням і напіввар-варськими племенами. Аборигени, яких витіснили з обжитих місць і позбавили засобів до існування, мусили шукати порятунок у селах і містах. Вони бралися за виконання найважчих і ритуально нечистих робіт, тому викликали зневагу до себе у «двічі народжених» і навіть у шудрів. Спеціально для них елітні прошарки понавигадували безліч усіляких побутових обмежень та заборон. 

Інші дослідники (наприклад, Л. Б. Алаєв) пов’язують виникнення варн із формами власності на землю. Мовляв, шудрами ставали ті, хто не був землевласником і працював у чужому господарстві.

Таким чином, концепцій стосовно походження староіндійських варн не бракує. Один з індологів зауважив, що їх існує рівно стільки, скільки дослідників бралося за розв’язання цієї наукової проблеми. 

Спершу ізоляція варн була майже абсолютною. Перехід з однієї варни в іншу унеможливлювався, шлюби укладалися лише в межах варни, порушення варнової етики й традицій вважалися страхітливим злочином проти релігії і нещадно карались органами общинного самоврядування — від простого «очищення» (привселюдного споживання «п’яти нектарів» — суміші з молока, сиру, масла, коров’ячого кізяка й сечі) до вигнання з варни, тобто оголошення поза законом, приречення на громадянську смерть. 

Проте за Маорійської доби, в умовах інтенсивного розвитку товарно-грошових відносин та переоцінки суспільних цінностей, у варновій системі відбувалися істотні зрушення. Падав суспільний престиж вайшів, натомість він зростав у шудрів, унаслідок чого спостерігалося зближення цих двох варн, наростало їхнє спільне протистояння брахманам та кшатріям. Непоодинокі брахмани зубожіли до такої міри, що наймалися пастухами, хліборобами, ремісниками, лікарями, просто слугами до шудрів, які збагачувались на торгівлі. Всередині варн та паралельно з ними почали виникати дрібніші ендогамні колективи — джаті, що їх історики вважають або перехідною формою від варни до середньовічної касти, або вже готовими кастами. Соціальний інститут кастджаті, кількість яких і само ізольованість зростали, остаточно склався в «Золотий вік Гуптів» (IV—V ст. н. е.). 

Що лежало в основі цього соціального процесу? Відповіді на це запитання історична наука по суті ще не дала. Найімовірніше, тут дався взнаки цілий ряд чинників: екологічних, расово-етнічних, соціально-економічних, демографічних, причому як загальноісторичних, так і суто індійських. На думку індійських істориків, станово-кастовий лад, хоч як це парадоксально, забезпечував мобільність індійського суспільства, оскільки давав змогу легко інкорпорувати нові клани чи племінні общини в індійський соціальний конгломерат у вигляді ще однієї касти, прискорив асиміляцію нових соціальних груп в індійському суспільстві. 

У джаті об’єднувались люди переважно однієї професії. На відміну від варн, джаті мали свої органи самоврядування, свій релігійно-етичний кодекс (дхарму) та створену з членських внесків касу взаємодопомоги. З їхньою появою варнова система в Індії не зникла, вона залишилась, за образним висловом індолога, кістяком суспільства, а кастиджаті — його клітинами. Всіляких обмежень і заборон у межах станово-кастової системи аж ніяк не поменшало. Навпаки, каста прискіпливо регламентувала буквально кожен крок людини. 

Англійський історик так описав роль касти в житті індійця: «Каста вказує, як слід приймати роди й освячувати людську істоту відразу після її появи на світ, як годувати груддю, пити, їсти та справляти нужду, ЯК умиватися, прати, наносити знаки, накладати грим, одягатися й прикрашати себе, як сидіти, підводитись і кланятись, як рухатись, робити візити, мандрувати, розмовляти, читати, слухати й думати, співати, працювати, відпочивати, воювати. В неї свої закони щодо суспільних і релігійних прав, переваг і прерогатив, щодо професії, навчання та виховання, щодо зобов’язань, обов’язків та практичної діяльності, щодо осягнення суті божества та обрядів, щодо помилок, провин і гріхів, щодо зв’язків між кастами, чого тут треба остерігатись, щодо виключення з касти, осквернення й очищення, щодо податків, щодо покарань, ув’язнення, вигнання за межі країни та страти. Каста визначає, що є гріхом, і пояснює, як його слід спокутувати... займається питаннями успадкування, дарчими, стягненням боргу, кредитами, прибутками, збитками й банкрутствами. Вона ухвалює рішення з питань, пов’язаних зі смертю своїх членів, їх похованням чи кремацією, увічненням їхньої пам’яті, захисту від образи душ померлих, коротше кажучи — причетна до всіх життєвих зв’язків, обставин, подій, до всього того, що передує життю і що приходить зі смертю». 

До речі, суспільний статус індійця визначався не лише його варновою чи кастовою належністю, а й ашрамами — етапами життя. Перебіг життя «двічі народженого», передусім брахмана, складався з чотирьох етапів: дитинства (тривало до ведійської ініціації-упанаяни), юнацтва (роки, коли індієць покірливо вивчав Веди в домі свого релігійного наставника-брахмана), зрілого віку (індієць повертався в батьківський дім, одружувався і ставав «домогосподарем») та старості, що приходила з появою онуків (індієць спершу ставав пустельником, а потім мандрівним аскетом). 

«Закони Ману» так пояснюють останню, четверту, ашраму: «Прочитавши, як того вимагає дхарма, Веди, народивши синів, склавши доступні йому пожертви, хай спрямує він свої думки на кінцеве спасіння... Пороздававши жерцям усе своє майно... хай чекає він на свій час, як слуга чекає на свою винагороду. Раз на день хай він ходить за милостинею... (причому тоді), коли перестане дим підніматися з сільських хат, коли товкачі в ступках замовкнуть і жар згасне, і народ уже повечеряє і прибере зі столів залишки страви... Хай не засмучується він, якщо нічого не одержить, хай не радіє, якщо йому щось перепаде; хай бере тільки те, що потрібно для підтримання життя, і хай буде йому байдужою та страва, яку йому дадуть... Глибоким спогляданням хай пізнає він сутність світової душі, яка живе у всіх істотах, вищих і нижчих». 

Варни у сучасному суспільстві 

Варнова диференціація — це природна тенденція розвитку і структурування народного організму, який формує націю: «Хочуть того люди чи ні, визнають вони це чи ні, але вони вже поділені на чотири касти. ...Ніяке людське законодавство, ніякі філософські хитрування, ніякі псевдонауки, ніякі форми терору не здатні скасувати цей факт. Нормальне функціонування і розвиток людського суспільства можливі лише в тому випадку, коли цей факт буде визнаним і застосованим» (Петро Успенський). 

Варни — це не суспільні стани, адже традиційно належність до варни визначається не походженням i не багатством, а виключно особистими здібностями та кваліфікацією. При цьому треба дуже стисло пояснити, що зараз не йдеться про вiдродження якихось архаїчних систем суспiльної органiзацiї. Це просто неможливо, адже змiнилися i навколишнiй свiт, i людське суспiльство. Наприклад, давня арійська варна Вайш’їв у наш час розщеплюється на дві складові варну Бізнесменів і варну Спеціалістів. Робота сучасного Спецiалiста нерідко потребує творчих людей з надзвичайно високим рiвнем iнтелектуального та духовного рiвня. Нинiшнi Спецiалiсти — це люди, якi професiйно вирощують хлiб, i роблять найскладнiшi хiрургiчнi операцiї, i складають чудовi пiснi, i розв’язують математичнi рiвняння. Попри надзвичайну рiзноманiтнiсть роботи, всiх їх об’єднує дiяльнiсть у рамках вузької спецiалiзацiї — на вiдмiну вiд функцiй бiзнесу, державного адмiнiстрування чи духовного проводу нацiї. 

Наголосимо, що для варн за визначенням властива висока мiра взаємопроникнення. Спецiалiст високого духовного та iнтелектуального рiвня може стати Брахманом, а Бiзнесмен може перейнятися iнтересами всiєї нацiї i стати Кшатрiєм. Крiм того, здебiльшого коректнiше говорити не про належнiсть людини до певної "чистої групи" i, тим бiльше, варни (адже у сучасному світі варн ще немає), а про Шлях, який свiдомо обирає людина. Це може бути шлях Брахмана, шлях Кшатрiя, шлях Бiзнесмена або шлях Спецiалiста. 

Якщо ж людина вiдчує, що обрала не свiй шлях, то вона зобов’язана спробувати iнший. Чим швидше вона знайде свою природну дiяльнiсть, тим бiльше у неї шансiв максимально розкрити свiй потенцiал i, таким чином, справдi досягнути життєвого успiху. 

Спробуйте визначити, до якої варни належите ви? Чи відповідає ваша робота тим здібностям, які в вас закладені? Чи підходить вам ваш обранець (обраниця)? Адже відповідно до цієї теорії, для щасливого шлюбу необхідна людина з вашої «варни». 

Для чоловіків може бути виняток: вони можуть вибрати собі жінку з сусідньої «касти» у напрямку вниз, такий союз також буде гармонійний. Це твердження цілком об’єктивне, адже схожі цінності, пріоритети, цілі, улюблені заняття об’єднують і сприяють глибокому розумінню партнера. 

Таким чином, можна дійти до висновку, що поділ на «варни» цілком логічний, адже кожен народжується з уже закладеними здібностями і талантами. Визначивши, до якої категорії належите, ви зможете направити свої сили в потрібне русло, а також легше знайти відповідного партнера. 

Дуже важливо розуміти, що кожна з «варн» виконує вагому роль, без якої суспільство не змогло б повноцінно функціонувати. Тому не можна вважати когось краще, а когось гірше. Ми просто різні. 

Джерела:
  1. Історія Стародавнього Сходу: Навчальний посібник / Крижанівський О.П. - К. : Либідь, 2002.- 590 c.

  2. Типологія особистості. До якої «касти» належите ви? /Катерина Воронкова, «Школа життя»

  3. «Арiйський стандарт», Ігор Каганець


В тему:

Кастова структура суспільства

Соціон Народного Оглядача

4 квадра “ДЕЛЬТА” (Клуб)

3 квадра “ГАММА” (Клуб)

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Кращий коментар

Вакула Коваль's picture
0
No votes yet

Ви так толерантно оповідуєте, але чому вважаєте розділ людей на касти приниженням? Куди дівається толерантність? Якщо ви бачите людину нижчої касти ви її автоматично зневажаєте? Чому? Навіть Бог нікого не зневажа, хоч він над кастами, аж на небі.
Я пропоную замість толерантності доброту.
Якщо людина не доросла до керування державою, то її треба уберегти від цього. Дати їй ту діяльність, до якої вона доросла. Так само і вимогливість - до дитини вона менша ніж до дорослого. Так і в кастах відповідальність більша у більш високих рангів. Якби Янику запропонували відповідальність, він би й сам побоявся у політику лізти.
Кривавий розподіл на касти в сучасному суспільстві по типу дикої орди може хіба що приснитися. Зараз не ті часи. Розподіл скоїться м'яким способом, через виборність, високу відповідальність, духовний розвиток людей, піднесення та бажання бути корисним державі.
В наступних поколіннях буде виховання різне. Чим вища каста - тим сер'йозніше виховання та іспити.

VAKULA

Comments

Вакула Коваль's picture
0
No votes yet

Якщо зібрати військо із самих офіцерів, то воно буде кращим, ніж ополчення. Спецназ кращий за просту піхоту. Касти в Індії виникли як пристосування до життя серед менш розвинених циган. В ідеалі, всі люди повинні підійматися вгору, щоб нижчих каст не стало. Тим більше, що зараз техніка розвивається так, що й справді, низькокваліфіковані люди будуть не потрібні. Потрібна нова система виховання і вдосконалювання людей. Або, вимога духовного вдосконалення людей повинна бути в конституції і в державному устрої.

VAKULA

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

Перепрошую, а хто по вашому тоді буде обслуговувати ту техніку?
І чи часом не натякаєте ви на те що таких людей слід варто фізично замінити на все ту ж техніку скажемо так в особі роботів??? О_о
Стосовно ІдеалУ, то а як бути молодим душам які без фази тваринного способу життя ніяк не зуміють на протязі кількох втілень перейти до досконалості?
А взагалі)) то просто буде завершення циклу який призведе до формування безмежної кількості нових циклів, ось і все=Р

Вакула Коваль's picture
0
No votes yet

Обслуговування техніки не проблема. А для "фази розвитку", скоріш за все, всі касти стануть колись однакової чисельності і жодна з них не зникне, як частина конвеєру.
Навіть не так, уявіть, що чверть населення є богоподібними людьми - то тут навіть вищі тварини будуть за одне життя просвітлюватися, варновий конвеєр не потрібен.
Правда, тут нема про Україну, але основна думка варта уваги:Шри Багаван - о 2012 годе и после
Ми забуваємо про прискорення часу. Переміни вже є швидкими, але будуть ще швидкішими і масовішими, буде так, що один скаже щось розумне, а завтра це саме вже приймають в Раді законодавчо.
Приходить такий час, що більшість дорогих серцю наробок з усіх галузей, досягненнь, будуть одразу ж застарівати, треба буде вміти за них не триматися.

VAKULA

Микола Погорілець's picture
0
No votes yet

Ну така варнова структура є й у нас в Україні. І в Радянському союзі і навіть в царській Росії.
Тільки замість "двічі народжений" вживали різні форми "вашого превосходительства". І передавалося і досі передається це діло у спадок.

Я ж чув від людей, що належність до варни визначається рівнем духовної сили людини. А зовсім не родом занять. Хоча рід занять звичайно корелює з рівнем духовної сили.
Так шудри мріють тільки про тілесні втіхи, в той час коли вайш'ї вже мають відповідальність за власну справу і людей, але для вайш'їв брехня ще не є гріхом. Натомість кшатрії вже не можуть брехати і живуть за твердими принципами. Брахмани не можуть собі дозволити пристрасті і тим більше, вади нижчих енергетичних рівнів. Бо брахманська батарейка згорить через коротке замикання. І рід занять принципово не впливає на варну. Двічі народжений може з'явитися в будь-якій варні, так само, як і шудра може народитися у вищих варнах, якщо батьки геть розслабилися.
Справжнім прикладом двічі народжених можна назвати Будду та Хреста. Про наближення Будди до села люди знали більш ніж за кілометр - такого розміру була в нього аура. Про народження Ісуса Хреста люди знали ще з моменту зачаття. Трохи відрізняється від посади "превосходительства". Чи не так?

А неарійскі індуси швидко змикитили, що пора варни за народженням робити. Так само, як феодали та царські династії. Попри раціональне зерно в спадковості еліти варто пам'ятати, на чиїх дітях бува відпочиває природа.

Якось так пішло ще з радянського діамату: дослідники просто підганяють невідому їм систему під свої шаблони понять. Тому шудри у них - чорнороби, літера Ять - застаріла, а апендикс - атавізм і підлягає завчасному видаленню. Давайте не будемо занадто спрощувати такі речі.

Вакула Коваль's picture
0
No votes yet

До того часу, як юдохристиянство знищило (чи донищило) систему виховання людей, варни були справжніми. Варна здебільшого передається спадково, як і біологічні показники. Але й виховання повинно бути відповідним для варни. Простолюдин не взмозі бути князем. Бо він буде Яником.
З холопів не можна зібрати військо, бо воно буде при сильному противникові здаватися, а при перемозі - ґвалтувати, як робила совєцька армія.

От поляки взяли латиницю, в ній шиплячі звуки пишуться декількома знаками. То тепер вони, читаючи ту громіздку писемність, ще більш пшекають і шиплять. Чого тої латиниці триматися - треба перейти на кирилицю, тоді й вимова поліпшає.
А про "ять" ще П. Лукашевич писав, що слов’янська мова (російська) забруднилася ятями і очистилася від них. З чим я й згоден. Нам ці яті з лукавою (не прямою, не простою) промовою, непотрібні, бо чужі і бо принижують духовний настрій.
Наприклад, "акання" додає людині лінивості і імпульсивності (в тому розумінні, що людина стає більш розслабленою і не має бажання стримувати рефлекси). Так і "яті" - це не тільки чуже, головне, що шкідливе психічно.

VAKULA

Явсе Світ's picture
0
No votes yet

Поділ суспільства на сорти,можливе при безграмотності більшої його частини..Вільні люди обирають собі заняття по душі і не звертають уваги на те,чи воно пасує їх походженню..Іноді звичайно потрібно робити і те,що не дуже подобається,але і це сприймається позитивно,коли розумієш що це гра...

Вірю в те, що розумію.

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

Що таке гра?
І чи не у грі, кожен "юніт" (людина) має свої функціональні призначення якими "гравець" (творець) успішно керуючи тими чи іншими об"єктами у грі й досягає для себе певних успіхів у грі????

Явсе Світ's picture
0
No votes yet

Гра-це умовна взаємодія між гравцем і навколишнім середовищем..можливо Творець і керує гравцем для своїх потреб,але тоді гравець не більше ніж раб божий..Справжній гравець веде свою гру і його не може хтось використовувати без його згоди..навіть Творець...

Вірю в те, що розумію.

Вакула Коваль's picture
0
No votes yet

Які вільні люди? Це вже якась плутанина. При чому тут грамотність, чи освіта. Де на Землі є країна, щоб у ній не була більшість за смердами?
От людина, не маючи прав, покаталася на авто чи на літачку політав - аварія. Смерд погрався у президенти - війна, злидні. Чи он у Запоріжжі мєнти - смерди, їм можна на будівництві цеглу доручити носити, а не людьми гратися.
Касти й зараз є, але рівноправ’я перетасувало людей.
Одним із способів очищення каст є виборність усіх, кого можна. Тоді бійці АТО виберуть собі генерала, чи свого чесного офіцера поставлять генералом, і будуть перемагати, а не генерал, вільна людина, гратиметься їхніми життями. От що треба.

VAKULA

Вакула Коваль's picture
0
No votes yet

Що таке гра?
Вася взяв сірники, цілі - це червоноармійці, а спалені - "біляки". Біляки повзуть і оточують Чапаєва з Пєтькою. За кожного сірника Вася час від часу, пережива, ототожнюючи себе з ним. Навіть, може так статися, що Пєтьку біляки замордують! Вася переживатиме страшно, але що поробиш! Потім мати позвала Васю їсти і він згорнув свій "всесвіт" та побіг їсти.
Вася був Богом пісочниці, кожен сірник солдатик мав тіло і дух Бога. Всі геройства і злочини були з дозволу Бога - Васі.
Наш всесвіт складніший від Васіного і в ньому ми маємо більше можливостей впливати на свою долю. Але коли важко щось зробити, можна (якщо є бажання) згадати, що цього хочеш не тільки ти, а і Бог, який тобою грає.

VAKULA

Явсе Світ's picture
0
No votes yet

Якщо ви вважаєте,що вами грає бог,то ви повинні розуміти ,що той самий бог грає тими людьми,котрих ви називаєте смердами і ділити на сорти..тим самим ваше зверхнє відношення відображається на богові..Адже -це той самий бог,чи як..чи може у смердів інший бог,не такий розумний,котрий вами грає....і з чого ви взяли,що ваш світ складніший і достойніший ніж світ Васі..

Вірю в те, що розумію.

Вакула Коваль's picture
0
No votes yet

Ви так толерантно оповідуєте, але чому вважаєте розділ людей на касти приниженням? Куди дівається толерантність? Якщо ви бачите людину нижчої касти ви її автоматично зневажаєте? Чому? Навіть Бог нікого не зневажа, хоч він над кастами, аж на небі.
Я пропоную замість толерантності доброту.
Якщо людина не доросла до керування державою, то її треба уберегти від цього. Дати їй ту діяльність, до якої вона доросла. Так само і вимогливість - до дитини вона менша ніж до дорослого. Так і в кастах відповідальність більша у більш високих рангів. Якби Янику запропонували відповідальність, він би й сам побоявся у політику лізти.
Кривавий розподіл на касти в сучасному суспільстві по типу дикої орди може хіба що приснитися. Зараз не ті часи. Розподіл скоїться м'яким способом, через виборність, високу відповідальність, духовний розвиток людей, піднесення та бажання бути корисним державі.
В наступних поколіннях буде виховання різне. Чим вища каста - тим сер'йозніше виховання та іспити.

VAKULA

Явсе Світ's picture
0
No votes yet

"Розподіл скоїться м'яким способом, через виборність, високу відповідальність, духовний розвиток людей, піднесення та бажання бути корисним державі"--100% згоден з вами..Повинен бути природній і вільний поділ,такий як у Трипільців..
Не знаю з чого ви взяли,що я когось зневажаю..Це просто неможливо..Є певне відчуття жалю до людей через бачення приреченості суспільства..Але можливо-це лише етап еволюції,який ми маємо пройти і стати дорослішими...Дякую..

Вірю в те, що розумію.

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

Та уж пішла суцільна філософія.
Перш ніж продовжу, спершу зазначу, що кожен в усьому для себе мислить вірно, а тому прошу також усвідомлювати, що ми тут лишень ділимося своїми думками у вигляді ведення діалогу, бо якщо хтось це сприйме за дискусію, то вважайте що уся ваша філософія піде коту під хвіст...

Якщо життя ототожнювати до комп"ютерної гри, то наче все виходить вірно, що ми люди якби НЕ є рабами Бога, що є дійсно так, точно так же само як і той юніт що перебуває у комп"ютерній грі якою бавиться все той же Василько. Но, але є одне но, а саме, той Василько видючи за комп"ютерноб грою в силу своїх усіх можливих обмежень не здатен водночас керувати усіма присутніми у грі юнітами.. Отже Василько розграховуючи чи то пак довіряючи розробнику гри (Творцю. програмісту) у тому що його юніти будучи запрограмовані на виконання своїх функцій, доручає тому чи іншому юніту виконувати свою роботу.
Для ПРИКЛАДУ: стратегічна гра, Василько побудувавши робочих юнтів миттю клацає на них щоби вони видобували копалини, і опісля чого Василько бігом дивиться як там поживає його "царьок" на якому усі гра базується аби урятувати йому життя, без якої все королівство морально духом упаде і здасться опісля чого у нього на компі буде писати "Гейм Овер", ну так ось переконавшись що той царьок жив поживає сі добре у себе в захищеному воїнами замку, бере миттю дивиться як його військо будується і кількісно зростає, після чого він дає їм завдання патрулювати там кордон володінь королівства, а тим часом його торговці сидять без діла. опісля чого Василько бігом назначає торгівцям проводити торгові там якісь угоди і т.д. і т.п. і поки він той Васлько усе те робить, то його юніти тим часом починаючи від робочих до торгівців функціонують таким чином як того сі забажав був сам Василько.
А тепер уявіть собі таку картину, що один якийсь робочий в силу своїх переконань взяв був і збунтувався та припинив був виконувати свою роботу, то що тоді відбувається у грі?? А те що Василько не до отримує певну кількість потрібних йому ресів для підтримування життєспроможності усього королівства. а ще уявіть собі що один із воїнів, що охороняють кордони в силу своїх переконань вирішив був піти у розвідку де його й замочила чужа армія, чи і дав перевагу ворогові тим що Василько на 1 бойового юніта отримав меншість..
Ех, довго пояснювати. але плутати взаємодовіру до Творця із рабством як на мене є безглуздям.
Ну не вже ви вважаєте що комп"ютерні юніти можуть себе там вважати рабами гравця? Невже ви хочете сказати. що просторобичий буде на рівні воювати з воїнами? Невже торговці зуміють замінити наприклад духовенство яке опікується моральним благополуччям усього королівства?????
Мдя.. одразу видно що ви у дитинстві любили бавитися у "Ейч оф імперія" а особливо придивлятися до того як там діють ті юніти, у яких і справді іноді так чисто якось випадково виходило що деякі робочі припиняли свою роботу, а військові своє патрулювання.. і т.д. і т.п.
Вже не кажучи про одну гру у якій якщо проходили навали з інших королівств, то в разі атаки робочі юніти наприклад косилися одним ворожив солдатом цілими десятками а ті у свою чергу заледве спромоглялися забити 1 бойового юніта..

Одним словом хто довіри до Творця свого Всевишнього немає, той лишень йому тим самим лишньої мороки на "небесах" приносить.

Гра це лишень умовна но доволі влучна аналогія до кастового розподілу взаємозобов"язень перед Творцем Всесвіту який просто напросто отримуючи від нас якесь певне задоволення грається в гру під назвою життя. І уж повірте мені якщо у вас у грі і справді відбуваються збої із функціональністю того чи іншого юніта, то вам куди ліпше його або облишити як є, або просто знищити якщо він ще й вам заважає там будувати свою стратегію...

Файна гра під назвою життя, лиш не файна у декого буває функція у нім...=(

Арсен Дубовик's picture
0
No votes yet

Передостанній абзац також гарний, але сьогодні занесемо у свій цитатник ці слова:

Цитата:
"Одним словом, хто довіри до Творця свого Всевишнього немає, той лишень йому тим самим лишньої мороки на "небесах" приносить."

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Вакула Коваль's picture
0
No votes yet

Згоден, вдала читата: "Одним словом, хто довіри до Творця свого Всевишнього немає, той лишень йому тим самим лишньої мороки на "небесах" приносить."

VAKULA

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

А саме найсмішніше що у цім житті є, це коли люди й справді мнуть про себе не відповідні їм Творцем даровані функції =Р не для каторги як вони собі це уявляють, а для Розвою своєї душі яка з плином часом змінює своє тіло на нове, позаставляючи опісля себе те що сама ж собі на цім світі й створила на зло чи радість Творцю Всесвіту цього.

Микола Погорілець's picture
0
No votes yet

Пішла дискусія ровами й канавами ;)

Альберте, згоден з тобою.
Коли смерд спробує думати не лише за своє черево, вайш'я перестане брехати, кшатрій - яритися, вони перейдуть кожен на вищу сходинку духовного розвитку.

Пора переносити дискусію на фізиче спілкування, бо пальці провідпадають так спілкуватися. Збираймося докупи, хто в Києві, або ж у всяких скайпотоках

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

mpohoril каже:
Пора переносити дискусію на фізиче спілкування, бо пальці провідпадають так спілкуватися. Збираймося докупи, хто в Києві, або ж у всяких скайпотоках

В Скайпотоках можна і навіть я вважаю що варто)) щодо фізичної присутності то наразі особисто у мене такої нагоди немає( Та проте варто все ж таки радіти у тому що маємо навіть вже зараз..
Можливість коментувати публікації на НО це величезний розвій нашої взаємодії, а запровадження Галії це взагалі ще більша перспектива на майбутнє за умов якщо ми вже нарешті зуміємо природнім чином (через що я й справді запросто можу себе поводити неадекватно аж в притул до спілкування мовою рашистів, тобто матів) структуризувати наші людські ресурси і вже нарешті дати тому колосальному потенціалу вивільнитися з глибин підсвідомості які є присутні у багатьох з читачів НО і тим самим стати "Творцями Нового Простору Буття Українців".
Також хочу вас вже розчарувати у тому, що НЕ всі читачі НО є брахманами, інакше ми би попросту на просту ніколи би всього не мали якби серед нас не були все ті ж шудри, вайші і кшатрії, просто вчіться бути самими собою і відчувати своє Справжня Я, замість вам кимось і колись нав"язане чиєсь інше Я.

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

І ще одне, а з чого ви всі взяли. що нині перерозподіл на касти відбуватиметься у м"якій формі??
Тобто для вас події на Сході це цілком м"яка форма?! О_о

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

І все ж таки було б цікаво почути думку читачів НО стосовно того, що:

"кожна варна мала свій колір-символ (брахмани — білий, кшатрії — червоний, вайші — жовтий, шудри — чорний), вони означали не пігментацію шкіри, а певні етичні норми: білий — моральні чесноти, червоний — енергію та рішучість, жовтий — поєднання цих якостей, чорний — порочність та невігластво."

Чи все ж таки всі погоджуються із коментарем Миро Продума який "сказав" (написав):
"Це просто розфарбування картинки, яке не відбиває сенс варнової ієрархії.."

Особисто мені наприклад це питання вкрай дуже є цікавим так як коли я вперше дізнався про касти (варни) то при читанні про кшатріїв у мене завжди виникали асоціації саме з червоним кльором, а про брахманів то часто виникали світлі образи.. тобто білі..
І тут побачивши цю градацію кльорів по варнам то я зрадів був) адже мої відчуття по двум кастам виявляється співпали із тим вище наведеним описом. Ну так звісно до каст вайш і шудр, у мене взагалі ніяких якихось таких відчуттів не виникало, хіба що якась сірість до шудр. так як я з дитинства і аж по завершенню навчання переважно лиш тим і займався що є притаманним для шудр, власне черес що і були якісь асоціації з сірим але дуже слабенькі, так як я білше читав про кшатріїв) і також не обмежував себе увагою і брахманами)
А тут мені в одному коментарі дають знати. що то все є фейк=((
Сумно трохи стало. а ще більш сумніше буде якщо ніхто не допоможе мені розібратися у співвідношенні кольорів до варнової приналежності...

Доброслав Велесовий's picture
0
No votes yet

ще є така стаття, де цим кольорам таки придається значення http://megabook.ru/article/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8B

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

boanro каже:
ще є така стаття, де цим кольорам таки придається значення <a href="http://megabook.ru/article/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8B" rel="nofollow">http://megabook.ru/article/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8B</a>

Дякую!
Ну все як і у цій публікації, лиш без водички)

Доброслав Велесовий's picture
0
No votes yet

Ще раджу прочитати наступні маленькі книги. Вони сильно розширять Ваше розуміння значень кольорів і форм.

- Анни Безант, Чарлз Ледбитер "МЫСЛЕФОРМЫ"
- Чарлз Ледбитер "ЧЕЛОВЕК ВИДИМЫЙ И НЕВИДИМЫЙ"
- ЧАКРЫ Ч. Ледбитер

Альберт Саїн's picture
0
No votes yet

boanro каже:
Ще раджу прочитати наступні маленькі книги. Вони сильно розширять Ваше розуміння значень кольорів і форм.

Дякую!
Із цим я вже достатньо є обізнаним аби почати розмірковувати над "адекватністю" деяких гравців (читачів) НО..
Ось для прикладу все з тих же москальских джерел:
Червоний Жовтий Білий Чорний
А ще також про Блакитний і Синій

Стосовно тих книг, то сумно але я їх не буду читати=(