Друга світова війна

18 серпня 1941 року на виконання наказу Сталіна підрозділом НКВС було підірвано греблю "Дніпрогесу". Про підрив греблі не було попереджено ані населення Запоріжжя, ані інших міст і сіл, розташованих на берегах нижче за течією Дніпра.

Возз’єднання чи окупація, добро чи зло? Події «золотого вересня» довгий час перебували під грифом «таємно» поза увагою науковців та митців, були призабуті суспільством.

Читаючи листи СТАНІСЛАВА ЛЕМА, відомого польського письменника-фантаста, Андрій Павлишин натрапив на цікавий порівняльний аналіз психотипу «нацистів» і «совєтів», та й переклав цей аналіз для загалу…

Ця спеціальна зброя була створена для СС і так як область використання пряжки-пістолета була дуже обмежена, то їх було випущено досить мало. Існує дві модифікації пряжок-пістолетів – двоствольна (7,65 калібр) і чотириствольна (5,6 калібр).

Уже в 1947 році Роберт Оппенгеймер визнавав існування «глибокої розгубленості і моральної туги», яка вразила значну кількість фізиків, які брали участь у створенні атомної бомби. А в 1956-му Оппенгеймер скаже: «Ми зробили роботу за диявола!»

« Манхеттенський проект» багатоликий. Він включає в себе військовий, економічний, політичний, ідеологічний, моральний, релігійний та метафізичний аспекти. Багато його учасників були активними учасниками Змови і залишалися ними до самої смерті; багато – неусвідомлено брали участь в змовницькому плануванні подій, але усвідомили це згодом і відійшли від нього. А багато хто так ніколи і не дізналися про свою справжню роль у створенні атомної зброї і наслідках її використання.

22 червня 1941 р. Сталін демонстрував перед своїм «ближнім колом» обурення ображеної невинності. Демонстрував перед тими, із ким десятки годин провів над оперативними мапами планованого вторгнення у Європу, хто напевно знав, що «нечуваний по нахабству» напад Гітлера всього лише випередив напад Сталіна. Такою ж незмінною залишається і цілковита непоінформованість розробників «Міркувань» щодо планів супротивника. На жаль, «секрети Гітлера на столі у Сталіна» лежать тільки у творах відставних кадебешників.

1. Запропонувати НКВС СРСР: 1) справи про 14 700 колишніх польських офіцерів, чиновників, поміщиків, поліцейських, розвідників, жандармів, осадників і тюремників, що перебувають у таборах для військовополонених, 2) а також справи про арештованих, що знаходяться в тюрмах західних областей України і Білорусії в кількості 11000 чоловік – членах різних к-р шпигунських і диверсійних організацій, колишніх поміщиків, фабрикантів, колишніх польських офіцерів, чиновників і перебіжчиків розглянути в особливому порядку, із застосуванням до них вищої міри покарання – РОЗСТРІЛУ !.

«Памятка для войск. Десять заповедей при обращении с русскими» – унікальний архівний документ, «Пам'ятка для військ. Десять заповідей при поводженні з російськими »переклад захопленого німецького документа, зроблений військовими перекладачами розвідувального відділу армії і засвідчений помічником начальника 4 відділу Розвідувального управління Генерального штабу Червоної Армії старшим лейтенантом «Ветров». Документ свідчить про лояльність військового командування Вермахту до населення Радянського Союзу навіть в найважчі часи поразок для Третього Рейху.

"Відновлена Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Велико-Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з під московської окупації". Відчайдушний чин бандерівської ОУН викликає дискусії вже 75 років. Чи мало сенс проголошення незалежності в окупованому нацистами Львові? Чи не були жертви національного руху зайвими? Чи не було це політичною авантюрою? Наводимо три точки зору на цю тему…

Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що Культ Великої Перемоги (побєдобєсіє) досяг своєї завершальної стадії на шляху перетворення в релігію – віруючих не здатні переконати навіть справжні історичні документи, авторів яких (сталінського Головного військового прокурора) при всьому бажанні не можна звинуватити в упередженості або бажанні «очорнити великий подвиг радянського народу». «Релігія Великої Перемоги» - це дійсно релігія, що сформувалася і для якої справжні історичні документи навіть сталінської епохи не мають ніякого значення. Ми у відправленні цього громадянського культу і раніше не брали участь, і тепер не збираємося, оскільки вважаємо за краще критичний аналіз дійсності, який основні символи Віри у Великій Вітчизняній Війні, на жаль, не проходять.

«... Філбі повідомляв, що британський кабінет міністрів розробляє плани нагнітання напруженості і військових конфліктів між Німеччиною і СРСР, щоб спровокувати Німеччину ... британські агенти зайняті поширенням чуток в Сполучених Штатах про неминучість війни між Німеччиною і Радянським Союзом; її нібито повинні були почати ми, причому превентивний удар збиралися завдати в Південній Польщі ... британська сторона нагнітає страх серед німецьких вищих керівників у зв'язку з підготовкою Рад до війни. За словами Берії, Сталін і Молотов вирішили принаймні відтягнути військовий конфлікт і постаратися поліпшити становище, застосувавши той план, від якого відмовилися в 1938 році »[1].

"Я став стежити за кожним рухом нашого великого противника на Сході. З квітня по травень я, можна сказати, безперервно знаходився на спостережному пункті і відстежував всі процеси, сповнений рішучості в будь-який момент, як тільки мені стане ясно, що противник готується до наступу, в разі необхідності випередити його на 24 години". - Адольф Гітлер ( з промови перед своїми старими соратниками в пивній Левенбройкеллер в Мюнхені, 8 листопада 1941 року).

Німецький вождь Адольф Гітлер на початку травня та червня 1942 року прилітав до Полтави, аби відвідати штаб групи армій "Південь", яким командував генерал-фельдмаршал Федор фон Бок, а також обговорити з генералами план наступу на Сталінград.

Я служив в полку, розквартированому в селі Дзигівка під Кам'янцем-Подільським. Цілий рік нас дресирували тільки на наступ. Про відступ, оборону навіть мова не йшла. Якщо ж хтось несміливо питав: «Може, будемо вчитися обороні?» – Відразу ж відправляли на гауптвахту.