Мішель, нащадок українського роду аграрних підприємців, отримав українське громадянство відносно недавно – у березні 2015 року. Вже за півроку, у ході виборчих перегонів, він отримав також посаду мера міста Глухів.

Разом з тим, ані Україна, ані коноплі для Мішеля не є якоюсь новинкою. З 2003 року він проживає між Глуховом та Києвом, займаючись аграрним бізнесом у компанії Linen of Desna, котра спеціалізується на вирощуванні льону та технічних сортів коноплі, а також на виготовленні із цієї сировини різних товарів.

Змінивши бізнес на управління містом, Мішель Терещенко, схоже, вирішив розвинути можливості не лише аграрного сектору, але й медицини, котра все частіше розглядає коноплі не як наркотик, а як засіб, що допомагає при багатьох хворобах.

— Чому ви вирішили, що такий центр потрібен Глухову?

– Знаєте, я живу на кордоні з Росією, але не Росія є головною проблемою у Глухові, а алкоголізм. У нас навіть солдати тут помирають не від куль снайпера, а від алкоголю. Люди втратили всі надії і йдуть купувати самогон.

Коноплі ж можуть допомогти людям позбутись алкоголізму, який взагалі майже національна проблема. І для цього не потрібен наркотик, потрібен КБД (канабідіол), що не має наркотичної дії.

Якщо це дозволить впоратись із пияцтвом, то це вже буде національне досягнення.

Також у глухівському центрі прийому громадян багато людей кажуть, що їм потрібна хіміотерапія, а ліки коштують так дорого, що вони не можуть собі їх дозволити. Ми закуповуємо дороге обладнання для лікування онкології, ми можемо допомагати їм сумою в 5 тисяч гривень, але все одно людям потрібно десь знайти 6-7 тисяч доларів.

Я бачу як люди продають усе, бачу розорених, які беруть кредити під великі відсотки чи то в банках, чи у ломбардах. Я спостерігаю за цією ситуацією, але не можу їм допомогти.

Також у Глухові, ще з радянських часів, є Інститут луб'яних культур, який спеціалізується на коноплях. Зараз він майже занепав, але там є хороші спеціалісти, вони дуже багато знають і можуть допомогти нам.

Для мене це важливо, як для міського голови, тому я буду домовлятись також про купівлю обладнання для цього інституту. Я хочу, щоб він жив, і щоб там відбуватись дослідження коноплі – це важливо для мене, і для міста.

— На заваді стоїть діюче законодавство, що розглядає канабіс як наркотик.

– Так, але у нас є українські сорти, що не містять наркотичного ТГК (тетрагідроканабінол, головний психоактивний компонент канабісу – ред.), але при цьому містять елементи, що лікують альцгемера, допомагають онкохворим і при багатьох інших недугах.

За нашими підрахунками, одного гектару коноплі вистачило б для надання допомоги 80 тисячам людей. КБД (канабідіол) – ненаркотичний канабіноїд, допомагає при мікродозах. Це будуть дуже дешеві засоби, адже ми живемо у бідності, люди не можуть платити дорого.

Ви знаєте, що я спостерігаю?  У нас в Інституті працюють старі радянські спеціалісти, їм по 80 років. Вони продовжують працювати, оскільки люблять коноплі.

Так ось вони проводять селекцію на полі, і постійно працюють своїми руками, і коли б ви побачили їх, ви б сказали, що їм 50, може 60 років, їхня шкіра – немов у дітей.

Image

—  А як ви збираєтесь видобувати КБД (канабідіол)? Більшість речовини міститься у верхівках конопель, а їх, згідно з законом, необхідно знищувати, неважливо – є в них ТГК (тетрагідроканабінол), чи немає.

– Так, верхівки необхідно знищувати. Але вже зараз ми можемо робити екстракт КБД (канабідіол) з олії, яку ми й так добуваємо з насіння. 40% об’єму насіння – це масло.

Звісно, в сортах, що містять наркотичні речовини, відсоток КБД (канабідіол) значно вищий – 13-14%, а нам доводиться мати справу з насінням, де всього лише 1-1,5%. Але нічого, з цього можна зробити концентрацію.

— Гарний план. Але чи не варто добиватись надання в Україні марихуані статусу медичного засобу?

– Ми не говоримо про медичну марихуану. Я не проти марихуани, але зараз немає необхідного закону, а на отримання статусу медичного препарату потрібні мільйони.

— Тобто все ж серед цілей є також і надання марихуані статусу медичного засобу?

– Ви знаєте, для мене було великим подивом отримати 2 тисячі коментарів на Facebook, де лише один – негативний. У Франції була би половина негативних відгуків, це дуже консервативне суспільство, як і, приміром, російське.

Україна ж навпаки – готова до інновацій, оскільки нам необхідно робити усе заново, будувати нову країну. Україна більше нагадує Америку, де нові ідеї знаходять людей, які до них відкриті.

У США зараз 23 штати дозволили використовувати марихуану у медичних цілях. В Україні, як і в Америці, давня історія коноплярства, ця культура тут традиційна, тобто люди її знають і не бояться.

Так що я думаю, що так, необхідно змінювати закон, і навіть говорив щодо цього вже з людьми з МОЗу.

— З в.о. міністра охорони здоров'я Уляною Супрун?

– Уляна – парамедик, і, тим паче, канадійський, я думаю вона достатньо знає про це. Я бачив її на днях, але ми не мали можливості поговорити на цю тему. Утім вона наш друг, вона дуже допомагає, так що, думаю, все можливо.

— Як працюватиме Центр терапії коноплями у наявних законодавчих умовах?

– Я можу зробити лише клініку здоров’я, і не можу навіть рекламувати, що там будуть лікувати. Все, що стосується медицини потребує мільйонних капіталовкладень, тривалий процес отримання ліцензій тощо.

Утім, ми можемо виготовляти косметичні препарати, що, згідно з дослідженнями, допомагають, а також разом із колегами аналізувати й бачити результат використання олії та інших засобів при різних недугах. Відповідні методи терапії будуть пропонувати лікарі, і у нас багато бажаючих долучитись.

Але Центр буде більш схожим на центр краси, ніж на клініку. Глухів дуже красиве місто, тут природа – як у Баварії. Я вже придбав приміщення на березі озера, де ми його й організовуватимемо.

Я вирішив поговорити про це з потенційними інвесторами, і ви знаєте, вони були у захваті від такої ідеї. Неймовірно, виявилось, що це ідея, котра готова для бізнесу.

Я не можу сам ним займатись, але я можу сприяти. Через місяць ми збираємось робити прес-конференцію, і вона покаже увесь потенціал конопляної продукції.