У Литві є Державний банк термінів – такого нема в інших країнах

01/28/2016 - 11:51

Миро

У Литві є Державний банк термінів – такого нема в інших країнах

Категорія

Мова

Світ

Проект «СЕНСАР»

Спецтема

Мова і мислення

https://www.ar25.org/node/32694

У цей банк потрапляють лише ті терміни, які апробовані й обговорені Державною комісією з литовської мови. Якщо термін потрапляє в Банк, то саме його слід обов'язково вживати в правових актах. Хоча, звісно, сюди потрапляють терміни з різних сфер, не лише з юридичної. Без обговорення спеціалістів з відповідної сфери не обійтися.

Одна з функцій Державної комісії – старатися, щоб литовська мова жила в інформаційному середовищі. Зокрема, це машинний переклад, перевірка орфографії та інші технології

У Міністерстві зв'язку є велика програма "Литовська мова в інформаційному суспільстві", яка фінансує проект, пов'язаний з цією темою. Обсяг цієї програми на 4 роки був близько 40 млн. літів (приблизно 180 млн. грн.). Це дуже дороге задоволення, але ми вважаємо, що якщо литовської мови не буде в інформаційному середовищі, то через 10-20 років її не буде як офіційної мови. Адже наше життя переходить у віртуальне середовище, і ми там використовуємо литовську мову.

Якщо в нас немає можливості знайти інформацію литовською мовою, якщо немає машинного перекладу, наприклад, з китайської через англійську на литовську, то наша молодь перейде на англійську мову – і все.

Якщо комп'ютерні програми не будуть локалізовані на литовську мову, і якщо в школі ви бачите на екрані тільки англійське меню, англійські програми, якщо ви в соціальних мережах теж вживаєте не литовську, а іншу мову – це повільна смерть мови.

Теги

Останні записи

Опубліковано Альберт Саїн 28 January, 2016 - 15:56

Що саме найцікавіше так це те що мені за звичай попадаються саме ті програміста які клали на українську мову в просторі інтернету посилаючись на доцільність використання саме англійської яка є не тільки міжнародною мовою але ще й мовою програмування. От чого наша нація гине, бо ніхто навіть й думати не хочу про збереження мови...

Опубліковано Миро 28 January, 2016 - 17:31

Який простір подій - такі й люди. Альберте, пора вже тобі виповзати з простору страждань. Ось український програміст Віталій Подоба написав книжку українською мовою з програмування на Пітоні і Джанго.

Що саме найцікавіше так це те що мені за звичай попадаються саме ті програміста які клали на українську мову в просторі інтернету посилаючись на доцільність використання саме англійської яка є не тільки міжнародною мовою але ще й мовою програмування.
От чого наша нація гине, бо ніхто навіть й думати не хочу про збереження мови...

Опубліковано Альберт Саїн 28 January, 2016 - 18:20

Ну що ж подивимося, може співання мантр мене і витягне з того простору страждань. Он вже з жовтня місяця ходжу на кіртан медитації та роблю ще там домашні медитації) Та то неважливо. Дякую за посилання, приємна для мене новина.

Опубліковано Явсе Світ 28 January, 2016 - 20:13

Практика Живого Слова Олександра Філатовича поєднана із практикою Олексія Тищенка,могли би стати непоганим кіртан-ом..

Опубліковано tim-lit 29 January, 2016 - 10:45

Я б не став аж настільки категорично стверджувати, що "такого нема в інших країнах". Наприклад, в Ізраїлі функціонує такий собі Інститут ім. Еліезера бен-Єгуди (людина, яка відродила практику вживання давньоєврейської мови в побуті - себто, де-факто створила сучасний іврит), головне завдання якого полягає в наступному:

відстежувати появу в ізраїльському медіа-просторі будь-яких іншомовних термінів;
негайно конструювати на основі чітких мовних правил івритські слова-відповідники;
запускати нові конструкії в обіг.

Завдяки зусиллям Інституту ім. Еліезера бен-Єгуди, сучасний іврит є порівняно вільним від слів іншомовного походження. Звісно, вони є (наприклад, "тьятрон" - "театр" з французької, "пірошкі" - назва специфічного блюда, завезеного в Палестину емігрантами ще з Російської імперії, одиничні випадки вживання суфіксів також на совісті "російських" євреїв). Проте слів іншомовного походження в івриті все ж на порядок менше, ніж могло би бути без цього...

Опубліковано Альберт Саїн 29 January, 2016 - 12:16

От тільки Ізраїль я так розумію не на стільки це так активно афішує як це робить Литва, раз про Литву ми на НО дізналися, а про Ізраїль якби не ти, то певно ще 100 років про це не знали би тут на НО. Так що дякую за інформацію)

Опубліковано Миро 29 January, 2016 - 22:36

Так, це правильний підхід щодо мови. Хоча це не інститут, а Академія, ось її сайт. Правда, не зрозуміло, які в неї повноваження - треба читати закон Ізраїлю. Щодо литовської держкомісії - то з таким статусом це справді може бути унікальне утворення. Ще одною державою з активною мовною політикою є Франція. До речі, вона не приєдналася до Європейської хартії регіональних мов - і нічого страшного не сталося.

Я б не став аж настільки категорично стверджувати, що "такого нема в інших країнах". Наприклад, в Ізраїлі функціонує такий собі Інститут ім. Еліезера бен-Єгуди (людина, яка відродила практику вживання давньоєврейської мови в побуті - себто, де-факто створила сучасний іврит), головне завдання якого полягає в наступному:

відстежувати появу в ізраїльському медіа-просторі будь-яких іншомовних термінів;

негайно конструювати на основі чітких мовних правил івритські слова-відповідники;

запускати нові конструкії в обіг.

Завдяки зусиллям Інституту ім. Еліезера бен-Єгуди, сучасний іврит є порівняно вільним від слів іншомовного походження. Звісно, вони є (наприклад, "тьятрон" - "театр" з французької, "пірошкі" - назва специфічного блюда, завезеного в Палестину емігрантами ще з Російської імперії, одиничні випадки вживання суфіксів також на совісті "російських" євреїв). Проте слів іншомовного походження в івриті все ж на порядок менше, ніж могло би бути без цього...

Опубліковано tim-lit 30 January, 2016 - 02:47

Хоча це не інститут, а Академія, ось її сайт. Правда, не зрозуміло, які в неї повноваження - треба читати закон Ізраїлю.

Дякую за уточнення, тепер знатиму, що це Академія ))) Так, підхід правильний - але нам, в Україні своє робить... А у нас свої проблеми: - безліч діалектів Для самої лише картоплі до біса назв існує: картопля, крумплі, бараболя, бульба, ріпка, мандебурка, біб...

https://dialectstat.wikispaces.com/file/view/kartoplia.png

- старий і новий правопис "Конус" чи "стіжок"? "Аеродром" чи "летовище"? "Фільтр" чи "цідило"? "Кулемет" чи "скоростріл"? "Крісло" чи "фотель"? "Маятник" чи "хитун"? "Екватор" чи "рівник"?.. Було діло, я стикався з перевиданням текстів українських письменників-фантастів, написаних до 1931 року - то там, в перших редакціях, геть інша мова!.. Згодом, у 30-х роках всі ці твори були відредаговані згідно з "лінією Партії", а заразом і зросійщені. Отже, проблеми специфічні, до того ж їх полюбляють роздмухувати політики у передвиборчий період. Тому хоч державна інституція, що слідкувала би за чистотою української мови, вкрай потрібна, проте діяти маємо вкрай обережно й виважено. І головне - не відкладати проблему в "довгу шухляду". Інакше є ризик не розпочати ніколи...