26 червня близько 22.30 Банний і Ковальчук підійшли до музею-садиби І.Котляревського.

Перед воротами стояв кортеж з десятка авто. Біля воріт сторожувала жіночка з парасолькою. Вона їх пропустила, подумавши, очевидно, що вони з того ж гурту, що святкував усередині.

Прямо на призьбі стояли колонки, біля клуні танцювало чоловік із п’ять молоді. Віконця дальнього залу музею - світлиці Котляревського, були освітлені, усередині – столи, заставлені наїдками, горілкою, шампанським. Ми впізнали Матковського, голову райради Пругло та ще декого з верхівки міської влади та депутатського корпусу - всього біля 30 ( тридцяти) осіб.

Я став фотографувати. До мене одразу ж підбіг секретар міської ради Олександр Козуб та намагався відібрати фотоапарат. Сутичку помітили всередині. В вікні з`явився пан Матковський з келихом шампанського в руці:«Саша что случилось?». Побачивши, що їх фотографують, компанія почала вибігати з хати і бігти до автомашин.

Ми вже виходили з двору садиби, як раптом на Анатолія Банного накинулись двоє зі свити мера - секретар міської ради Олександр Козуб та Лариса Семеняга заступник мера з питань культури: у результаті Банному від культури дісталась порвана сорочка, глибокі подряпини нігтями до крові на лівій руці та шії, а від секретаря в нагороду синці. При цьому нападниця ще й кликала на допомогу - мовляв, жінку вдарили. Звичайно ми вислуховували погрози Козуба про те що він організує фізичну розправу з нами і нашими сім`ями, і правоохоронним органам потрібно зацікавитись цією стороною питання, якщо вони дійсно правоохоронні, а не обслуговуючий персонал наших високопоставлених негідників.

У цей час частина людей разом з керівником міста сіли в автомобілі й поїхали. Частина залишилась у садибі. Я викликав міліцію. Про те, що коїться, ми телефоном повідомили в СБУ і помічникові міністра внутрішніх справ Антоніні Стучиловій. Під’їхав наряд, міліціонери попросили відчинити двері, але їх усередину не пустили. Під’їхали й представники охоронної фірми, але вони чомусь не вважали своїм обов’язком охороняти музей від вандалів, які зробили з об’єкта культурної спадщини генделик. До речі співробітники «Антарес» намагались зробити винними нас: «мов гуляють люди то чого ви їм заважаєте». Та ще цей зухвалий хлопчисько намагався принюхатись до нас бува чи не п`яні ми. І розводящий охоронної фірми «Антарес» приїхавши на виклик на охороняємий об`єкт раптом після дзвінка по телефону «валяючи Ваньку» - забув пароль. А правоохоронців оперативної групи до хати Котляревського так і не впустили. Під час очікування оперативників біля дверей садиби їм постійно поступали інструкції як себе поводити, або навпаки нічого не робити при цьому імітувати правоохоронців. Що ж влада є влада і проти неї не можна, як і проти вітру. В усьому іншому вони діяли згідно інструкцій і в наполегливій, ввічливій формі запропонували пройти нарко контроль. Що ми заради справи і зробили. Результати були наступні « Тверезі», хоча істинні винуватці - гультіпаки з генделика, в який вони перетворили садибу Котляревського, і не проходили контроль та їм і не пропонували..

А от нас намагався «виховувати» заступник міського голови, пан Нікіпєлов переконуючи, що ми чинимо непорядно. Незабаром з’явився гурт хлопців, що займаються єдиноборствами на чолі з прославленим в битті офіцерів міліції, скандально відомим заступником міського голови Русіним. Їм замовили нас «виховати» і знищити фото, але вони виявились більш розумними і порядними, аніж ті хто їм ставив задачу, серед них були мої знайомі, тож бити нас не наважились».

А.Банний та В.Ковальчук звертаються до правоохоронців, журналістів та всіх, кому небайдужа доля полтавської культурної спадщини, із закликом зробити все можливе, аби припинити вакханалію банди очільника міста та наругу над нашими духовними святинями. Адже це не перший подібний випадок. Про два зафіксованих випадки пияцтва на території музею вже повідомляла газета «Україна молода» (№102 від 10.06.09, Інтернет-версія http://www.umoloda.kiev.ua/number/1423/219/50105/ ), а з них що з гуся вода.

27.06.2009 року Василь Ковальчук

---

В тему:

Про еліту

Нами керують моральні виродки

Безплідна смоківниця, або як позбутися рекламних монстрів

Увага, акція!

Всесвіт за нас!