Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Чому українські військові йдуть з армії – дослідження волонтерського фонду

Військові соціологи готують не те, що є насправді, а те, що керівництво очікує почути. Навіть на завершальних етапах роботи з нашим дослідженням дехто з полковників, з якими ми працювали, м'яко натякав: "А давайте узгодимо ваші результати з нашими, щоб не було питань, чому у вас одне, а в нас інше".

21052701.jpg

Тарас Чмут

Понад рік аналітичний відділ волонтерського фонду "Повернись живим", який вже протягом семи років допомагає Українській Армії, досліджував питання: Чому військові звільняються? Було проведено анонімне анкетування 2065 військовослужбовців солдатського, сержантського та старшинського і молодшого офіцерського складу з 15 бригад Сухопутних військ. Саме щодо цих категорії військових найбільша кадрова нестача.

Дослідження здійснено не лише кількісне, а і якісне. Крім анонімного анкетування відбулось понад 40 глибинних інтерв’ю з військовими з бойових частин Сухопутних військ і Генерального штабу.

Тарас Чмут, морпіх і військовий експерт, керівник фонду "Повернись живим", який він очолив минулого року, розповів про висновки дослідження в інтерв'ю УП.Життя.

За три роки держава вкладає в те, щоб виростити солдата, мінімум 1 млн 615 тис. грн.

“Ми рахували у цінах/зарплатах/видатках на момент проведення дослідження. Реально це ще більше, десь 2,5–3 млн грн. Позаяк солдат кудись ще поїде, лікуватиметься або потрапить на міжнародні навчання, тоді вже зовсім інші витрати. Або потрапить в ООС не на шість місяців, а на дев’ять, а це знову-таки більші витрати. Також солдат може стати вузькопрофільним спеціалістом, наприклад, оператором ПТРК Javelin, або поїхати до США у складі екіпажу катера Island. Тобто матрос відбув 10 тижнів на навчанні у США, став спеціалістом, повернувся додому, прослужив пів року і звільнився. І це системне явище. І це наша проблема”, – пояснює Тарас Чмут.

Щодо безпосередніх факторів звільнення військових з лав армії, то за рівнем важливості з дев’яти факторів грошове забезпечення – на сьомому місці.

Головним фактором є житлове забезпечення, на другому місці – баланс особистого та робочого часу. На третьому – незадоволення армійськими процесами та процедурами.

“Це про папери, бюрократію, так звану показуху, а не роботу на результат. Під час інтерв’ю респонденти назвали три головні проблеми у сфері менеджменту: зверхнє ставлення до підлеглих і невміння з ними комунікувати; нездатність правильно мотивувати військовослужбовців; неготовність командирів допомагати”, – додає керівник “Повернись живим”.

Тарас Чмут також навів приклади відповідей військових зі звіту:

  • “Командир постійно підвищує голос. Це – людина з істерикою, яка не тримає себе в руках, але до крику звикають і вже ніяк на нього не реагують”;
  • “Постійне приниження. Командир поводить себе, як бидло. Він має погони, але не дотримується елементарної етики”.

“Виявилось, що військовим важливіше те, як до них ставляться командири й армійська система, ніж те, скільки вони заробляють”, – резюмує Тарас.

Також багато незадоволення тим, що в Збройні сили повертаються старі кадри, так звані пенсіонери, які під час активних бойових дій (2014-2015 рр.) були на пенсії й не бажали повертатись до армії.

“А зараз вони вертаються й повертають в армію так званий Совок. Їхня служба під час незалежності зводилася до паперів і стройових оглядів, а зараз вони бойових офіцерів намагаються навчати воювати”, – каже Чмут.

Також Чмут, який свого часу служив у лавах морської піхоти, і сам розповів, чому звільнився з армії.

“Колись наприкінці служби я планував продовжити контракт, але під час бригадного злагодження на Рівненському полігоні влітку 2017 року я остаточно розчарувався. Особисто для мене точкою неповернення стала підробка, коли я, як командир окремого взводу, сидів у наметі з 26 мішенями і ручкою мусив робити там дірки, ніби ми по них стріляли. Потім на кожній знаходив СТП – середню точку потрапляння, на кожну одиницю зброї взводу робив такий маленький паспорт, де писав, як вона нібито стріляє по цій нібито мішені. Це імітація процесів, а не робота на результат. І так усюди в армії”, – розповів він.

Нагадаємо, начальник Генштабу Руслан Хомчак ще у 2019 році назвав одну з головних проблем Збройних сил

Наші інтереси: 

Армія – це дуже важлива державна інституція, до якої найвищий рівень довіри в суспільстві. Тож потрібно усувати всі проблеми, які має армія на сьогодні, в першу чергу проблеми вищого керівництва. Ставити на найвищі пости молодих військових, гнати совєцькі кадри. Провести в Армії свого роду люстрацію.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Сірко Крутивус.
0
Ще не підтримано

"Уходять" - калька з російською. Має бути "йдуть з армії", "залишають армію"...

Коментарі

Зображення користувача Сірко Крутивус.
0
Ще не підтримано

"Уходять" - калька з російською. Має бути "йдуть з армії", "залишають армію"...

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

Може в Україні теж з'являться нові кшатрії ?? Наші вояки переважно патріоти !

"Нові кшатрії: армія США швидко перетворюється на елітарну касту"

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Справа в тому, що зараз в армії України є не кшатрії (за винятком полку "Азов"), а шахраї та бидло. І, це явище - системне. І, допоки депутати ВР не будуть відкликані, а новообрані депутати оголосять Зеленському імпичмент, та, потім, віддадуть його під суд, все це буде тривати й надалі. І, поразка та капітуляція перед РФ, чим довше таке буде тривати - тим більш ймовірна. Взагалі, аби уникати подібного становища, слід прийняти закон про право викликати підлеглим військовослужбвцем свого керівника на герць. І, всім військослужбовцям слід їсти разом, за одними нормами. А, не так, як це зараз - вищі офіцери харчуються окремо, за своїми нормами, прості офіцери - також окремо, за своїми нормами, а прості вояки, зрозуміло, також окремо, за своїми нормами. Що цікаво, норми харчування простих вояків (за малої нестачі вітамінів, амінокіслот та жирних кислот згідно оцих норм) забезпечують їм наявність слабкого квашиоркору. Аби вони більш охоче корилися офіцерам, та не були занадто розумними.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!