Зображення користувача Анатолій Висота.
Анатолій Висота
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Анатолій Висота: Пічка Мілано-2 вже гріє й у Красному (ч.2)

На шляху вдосконалення Творець поставив для нас, українців, чергові перешкоди: залежність від газу із заздрісної Росії і можливість замерзнути взимку. Як тільки ми ухвалили собі придбати пічку, Творець  послав нам помічників: п. Галину з поля коло Дібрівки; її сина Арсена із Рівного; Віталія із Києва; Андрія Літепла із Львівщини, Ігора зі Львова, Василя Телігу із Закарпаття та інших. Тим, хто допоміг нам порадою, хто роботою, а хто грошима – всім ми вдячні.


 

Продовження. Попередня стаття.

«Дім тепла» у Києві

І знаходиться цей магазин на вулиці Великій Кільцевій,2 коло заводу «Електронмаш». Це знову нам підказав і-нет, а ще те, що  словаки виробляють пічки за німецькою технологією і тих пічок-камінів штук із 100 модифікацій і ціною  від 260 до 4000 євро – на всі смаки й достатки.

          На початку жовтня  ми поїхали в Київ, в надії купити й привезти пічку. А в тому «Домі тепла» очі розбігаються від виблискуючих і таких акуратних пічок і камінів. Знайшли й нашу «Мілано-2» - відразу у чорному, вишневому і в кремовому кольорах. Скільки ж вона тут коштує? – 501 євро! – ніби вдарив мене по голові менеджер Віталій. – А в гривнях скільки ж це буде? – я все ще на щось надіявся. – Так. Курс сьогодні 18,4 гривні за євро. Перемножую на 501 євро. І поки він сказав, що  це буде 9218 гривень, я вже знав, що пічки ми тут не купимо.

          Ми сіли за стіл й стали множити метри труб димоходів на ціни, додавали вартість  інших деталей й виходило, як не крути з товщиною металу, від 3 до 4 тисяч. Таких грошей в нас не було і в помині і ми увалили заїхати в ЕПІЦЕНТР.

          Там прямо перед входом вишикувалися рядком акуратні квадратні стовпчики китайських чавунних пічок. Ціна  – 3400 гривень, а яка якість того китайського чавуну? І я згадав, як розчинялися краснянською водою у порошок кульові крани, вироблені з  китайської «міді». В приміщенні супермаркету ми знайшли лиш неоковирні пічки-булер’яни «Сварог», які годилися хіба для обігріву нежитлових приміщень. Ми не полінувалися зайти і в супермаркет МЕТРО. Нема там взагалі пічок. Дорогою додому ми ще заїхали в МЕГАМАРКЕТ за Києвом. Там були лише якісь коптильні для риби. – Нічого! – заспокоювала мене дружина. –Світ великий і щось та знайдемо! - й передала мені запашну українську хлібину й батон.

          Інтернет-магазин «12-ка» під Львовом

Майже кожного дня я щось знаходив, наприклад, пічку «Гера» у магазині «Мототехніка» в Києві по вул.. Ізюмській,7. Пічка гарна, ціна 5900 гривень, а 7-ми кВт потужності її вистачає, щоб обігріти 140 м кубічних. В цьому магазині було з півсотні пічок і камінів і всі із Сербії.

          А може десь продаються пічки, які були у використанні? І я знайшов в і-неті магазин ФЛАГМА. Мене здивувало, що  ці пічки якісь великі, а облицьована керамічною плиткою німецька піч була навіть на колесах. Директор Борис Холонюк пояснив, що  ціна пічки від 4 тисяч гривень і, щоб їх побачити, треба їхати на Рівненщину. Тим часом адвокат Арсен підказав, що  в Польщі продаються Мілано-2 по 1325 злотих. Я перемножив 4,35 гривні на 1325 злотих і зрадів, що  це менше від шести тисяч. Перевізник Андрій Літепло написав мені, що купить і привезе цю пічку і вона обійдеться мені у 7 тисяч гривень у Львові. Але треба вислати завдаток у половину її вартості. Слати гроші невідомому чоловіку - це мене насторожило.

          І ось я щасливо знайшов в і-неті магазин «12-ка». Там було тих пічок, хоч греблю гати. Ось польська чавунна пічка «Коза краткі» стоїть собі серед сотні своїх сестер і братів-камінів. Зовні мені сподобалася сербська пічка «Язон». За розмірами і потужністю вона була схожа на Мілано-2. Однак мене насторожило, що  вага її всього 47 кг, а наша улюблениця ж по паспорту важить аж 72 кг. Може серби зекономили на товщині металу? Я став листуватися з  продавцем Ігорем і запитав його про Мілано-2. «Пошукаємо!» - відповів Ігор. Через день я радів, читаючи: «В поставщика є одна пічка Мілано-2 білого кольору і ціною 6000 гр.». Але ж може доставка пічки до Обухова буде коштувати більше тисячі! – думав я собі. Ігор повідомив, що  НОВА ПОШТА  береться доставити пічку за 220 гривень, а окремо доведеться заплатити ще 120 гр. за перерахування йому 6000 гривень. Я тут же погодився, хвалячи подумки й інтернет і Нову Пошту.

          Пічка Мілано-2 і димохід вже в Красному

Через тиждень 21 жовтня 2014 р. я з’їздив в Обухів і привіз власною Омегою пічку Мілано-2, яка в документах гордо звалася каміном. Вивантажуючи гарно упаковану і обшиту деревом пічку, я чув, що  там щось постукувало й подзвонювало. Помаленьку й обережно пересаджуючи кантуванням цей довгожданий вантаж через східці й пороги,  а дружина тим часом відчиняла й зачиняла за мною двері, я перевів подих аж у хаті. Перепочивши, я викрутив шурупокрутом десятків зо три шурупів із обшивки, а дружина нетерпеливо вже здирала пакувальний картон. Ось вона біла красуня нарешті в нашій хаті! А це подзвонювала прикріплена збоку чавунна конфорка. І всі запчастини є на місці.

          Пора братися за димохід.

От що-що, а димохідних труб виробляється в Україні чимало. Про це є і на сайтах ОТОПЛЕНИЕ, СВІТ САУН і ДІМ ТЕПЛА. Всі труби й деталі до них  вироблені з оцинкованої бляхи, або із нержавіючої сталі (н/ст.). Товщина н/ст. 0,4; 0,8 і 1,0 мм, а діаметр труб від 115 до 500 мм. Ціни скрізь приблизно однакові і я подався в Київ у знайомий магазин «Дім тепла». Діаметр труб і деталей 120 мм. Для приміщення я вибрав труби чорного кольору з товщиною стінок 2 мм з польської фірми ДАРКО. А для вулиці замовив утеплені труби з н/ст. товщиною 1мм українського  виробництва з діаметром 120/180 мм, тобто вони мали утеплюючий шар товщиною 30мм.

          Важливий момент: я собі подумав, що димовим газам буде легше проникати через стіну під кутом у 45 градусів та й легше трусити сажу, а тому замовив 2 коліна з  таким кутом. Більше 2 тижнів я чекав поки привезуть ті труби із Польщі і таки діждався. Поїхав у Київ удруге і мене чекав приємний сюрприз: одне з  колін мало отвір для очистки димоходу, а я про таке й не здогадувався. Їхня вартість була до  4000 гр. Отож я щасливо привіз труби+ у Красне і перевірив дома усі, чи нема де якого ганджу. Всі 1-метрові труби спокійно з’єднувалися одна з одною за системою «тато в маму».

          Виставили пічку і змонтували димохід

Були варіанти: я гадав розмістити пічку в залі площею 20 м кв., але дружина вибрала краще місце: коло стіни  у великому коридорі площею 16 м кв. Звідси тепло буде поширюватися через відкриті двері у дві кімнати і в менший коридор, а звідти в кухню. Так і порішили. Пічка може стояти прямо на підлозі, наприклад, на керамічній плитці 30см х 30см, як у п. Галини. Але краще її розмістити на підвищенні. З часом ми маємо поміняти підлогу скрізь у хаті.

           А зараз я придумав виставити пічку на відрізку дошки-п’ятидесятки шириною 30 см. Довгенько я вимірював, де пробити отвір у стіні, бо треба, щоб була максимальною довжина труби у хаті (більша буде тепловіддача!) і, щоб димохід не попав на крокву даху.

          За перший день я пробив навскісний отвір у цегляній стіні товщиною 40  см. А за другий день укоротив дві 1-метрові труби, розширив отвір у стіні і вже з’єднував між собою труби, кагалу й коліна, а дружина  терпляче підтримувала всю цю конструкцію коло пічки, щоб не розвалилася. Увечері в суботу я пішов до Василя Теліги – робітника із Закарпаття, щоб допоміг мені завершити монтування димоходу. Вася погодився прийти в неділю, а що, коли це в нього  єдиний вихідний. Умовилися, що платою за роботу буде 100 гр.

          Зранку в неділю я підготував усі інструменти поки Вася хазяйновито оглядав пічку, отвір і всі деталі. Ми перетягли велетенського козла висотою 2,3 м під дах і мій помічник вже примірявся на ньому, чи буде зручно прорізати отвір у дасі. Але спочатку ми наново з’єднали всі чорні труби й коліна й прикріпили їх до стіни в хаті скобою. За якусь годину Вася прорізав отвір у дасі, розрізавши спочатку метало-черепицю маленькою болгаркою, а потім вирізавши дошки лобзиком. Потім ми стали нарощувати димохід із трьох 1-метрових утеплених труб із н/ст., прикріпивши першу трубу скобою до зовнішньої стіни.

          Щоб не випав ізолюючий розчин, Вася вправно закріпив відрізки із дошки знизу шурупокрутом. А я тим часом вже місив унизу густий цементно-піщаний розчин. Ось останні виміри вертикальності димоходу і Вася подав мені рівень, а забрав миску із розчином. Бачу щось дружина ходить смутна-невесела. -Чого ти? –-А чим ви заізолюєте оте чорне коліно? – відповідає сердито. Подумали разом: у нас осталася від утеплення даху мінеральна вата, а від теплоізоляції сауни фольга. До обіду ми все це зробили й замурували отвір ззовні й ізсередини хати. Несемо драбину й я питаю: - Василю, а як називають у вас драбину? Усміхаючись, відповідає: - Лазиво. І уточняє: - У нас всі так кажуть у селі Ракошино Мукачівського району.

          Ми не рішилися відразу ж затопити пічку – хай хоч день просохне розчин.

          Оранжеве полум’я і живе тепло

Наступного дня, 10 листопада 2014 р., вранці я відкрив кагалу, відкрив подачу повітря на всіх трьох рівнях і, хвилюючись, став накладати паливо в пічку.  На дно топки - зім’яту газету, а потім тоненькі тріски й товщі, вище конусом бруски  і обрізки дощок. Тут зайшла до нас сусідка Ніна. З другого сірника в мене загорілась газета, а за нею спалахнули тріски й дрова. Оранжеве полум’я, хвилюючись, лизало скло. Вискочив надвір: дим жваво виривається з-під грибка димоходу Ми раділи, що горить, не димить і вже потепліли відразу труби і пічка зверху. Утрьох посідали близенько й грілися від пічки. За годину потепліло в коридорі, а за дві закипів і чайник на пічці. Наша пічка успішно пройшла випробування. Всі, хто приходив до нас згодом, позитивно оцінили нашу пічку Мілано-2.

          Труднощі і можливі проблеми

Вже четвертий тиждень ми топимо пічку. Вона економно їсть  дрова, яких у нас вистачить на кілька років, а продукує тепло, попіл і сажу. Топимо ми вранці і ввечері по 4 години. Після кожних 5-6 спалювань дров накопичується контейнер попелу, об’єм якого до  3 л. Контейнер вийняв  із піддувайла і обережно висипав попіл у відро – і це все. Якось вранці, коли надворі було до 10 градусів морозу, при розпалюванні пічки дим шугонув у кімнату. Я збагнув, що це  холодне повітря з димоходу ринуло у кімнату разом з димом. Надалі  перед розпалюванням вранці я відкривав кагалу і всі отвори в пічці хвилин на кілька, щоб виникла тяга теплого повітря з хати надвір. Більше в мене не диміло. Ще одне: лазячи рукою в пічку, треба бути обережним, щоб не обробитися сажою.

          Можливою проблемою є періодичне трусіння сажі в димоході. Але Віталій з ДОМУ ТЕПЛА  в Києві мене заспокоїв. Зараз вже продається такий порошок, ложки якого в топці вистачає, щоб вся сажа опустилася з димоходу в топку й там згоріла. І таке треба робити 1-2 рази на рік.

          Дотичні проблеми

Пригадуючи монтаж пічки й димоходу, я згадав за інструменти: болгарка, електролобзик, дриль, шурупокрут, які так полегшили нашу роботу. А ще в мене є електрорубанок, степлер і заклепник. І я подумав: чому це жодного з цих інструментів не придумали в Україні? Перечитуючи вкотре твори Бальзака, я відмітив собі повсюдне використання у Франції камінів і чавунних грубок ще 200 років тому. Чому це такі пічки-каміни стали застосовуватися в Україні лише зараз? Чому українці такі неохочі до обробки й використання металу і каменю? Маючи гори каменю, чомусь не використовували його як фундамент при будівництві хат. Натомісць клали на землю колоди з акації, шовковиці чи дуба й називали їх підвалинами. Через 50 років дерево згнивало, хата кособочилася, а потім валилася.

          Вміючи так гарно вирізати з дерева ложки, чому українці не додумалися виготовляти з дерева черевики. Чи в нас менше аніж  в Європі холодної грязюки весною  і восени? Мої мати й батько були в Німеччині бранцями, а потім свідчили, що в таких черевиках тепло, от тільки вони не гнучкі. У Франції такі черевики називаються «сабо», а в Німеччині «гольцшуги» - їх там носять вже років із 500.  Висновок: нам ще вчитися і вчитися у європейців, як облаштовувати собі комфортне життя.

          На завершення трохи оптимізму

На шляху вдосконалення Творець поставив для нас, українців, чергові перешкоди: залежність від газу із заздрісної Росії і можливість замерзнути взимку. Як тільки ми ухвалили собі придбати пічку, Творець  послав нам помічників: п. Галину з поля коло Дібрівки; її сина Арсена із Рівного; Віталія із Києва; Андрія Літепла із Львівщини, Ігора зі Львова, Василя Телігу із Закарпаття та інших. Тим, хто допоміг нам порадою, хто роботою, а хто грошима – всім ми вдячні. Ми з дружиною тепер цю перешкоду успішно долаємо: куплена нами пічка Мілано-2 вже обігріває  нашу хату у Красному, а як доведеться, то  і їсти на ній зваримо.

          Вибачте про ті кілька рядків гіркоти про нас, українців. Як треба буде, то таланти з’являться. Ось по і-нету пройшла інформація, що талановитий 19-річний студент із Вінниці вже винайшов і патентує БЕЗДИМНУ ПІЧКУ. При необхідності таку пічку можна буде поставити навіть у кожну квартиру. Таланти серед нас є, а буде ще більше на шляху творення Добра.

          Хай же буде!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

«Євангеліє Ісуса Хреста» (Львів, «ПІРАМІДА», 2017 - 596 с. Зладив Ігор Каганець)

Яскравий подарунок для тих, кого любимо – «Євангеліє Ісуса Хреста» (Ігор Каганець, 2017)

Даруючи книги, ми розширюємо коло однодумців. Для придбання цієї книги насамперед треба визначитися з варіантом палітурки книжки (тверда чи м’яка) і кількістю примірників, порахувати загальну...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Повідомляю товариство, що вже другий місяць наша пічка МІЛАНО-2 радісно обігріває нашу хату. Наскільки приємно палити в ній якісь старі й непотрібні газети й папери. Істинно: ОТРИМАЄШ НОВЕ, лиш позбувшись старого!

Коментарі

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Довелося розбивати мою оповідь про пічку Мілано-2 на дві частини, бо публікація в блозі моєму блокувалася, мабуть, з-за великого об"єму матеріалу. На світлині моя дружина Люба. З цієї публікації мої друзі дізнаються більше про нас. Бо це не ігри, а справжнє життя, досвід з якого, сподіваюся, стане комусь корисним.

Зображення користувача Петро Підкова.
0
Ще не підтримано

Дякую за корисну інформацію!
Хай Буде!

Підкуємось браття, знаннями вишніми!

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Ваша стаття,пане Анатолій,зачаровує простотою і практичними порадами..
Хочу Вам підказати деякі речі..Під час приготування їжі,старайтеся уникати попадання холодної води на скло у дверцятах пічки..Також може появитися рідкий конденсат у димарі..Тоді прийдеться утеплювати трубу димар'я і ставити кондесатозбірник(трійник) на стикуванні пічки і димоходу...Цей конденсат є агресивним до виробів із простого заліза і пришвидшує корозію труби димоходу.Але він появляється лише тоді, коли такими пічками користуються у тліючому-довготривалому режимі..Радіємо і гріємось.

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Дякую, пане Світе за добре слово і за поради. Надвірна частина димара в нас є утепленою (труба діаметром 120/180). Бачу, що ви маєте схожу пічку - чи не так? Мене цікавить ваша думка щодо світоглядної моєї гіпотези - опублікованої на початку ч.1. - щодо призначення Землі й Людини.

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Дякую пане Анатолій..Я прочитав обидві Ваші статті і був приємно вражений Вашою гіпотезою про призначення Землі і Людини..Виходить Земля-це яслі Богів..Просто чудово пане Анатолій...
На рахунок пічки то в мене є досвід користування пічки Булер'ян..Встановив її у батьківській хаті 5 років тому..Вони тоді були ще доброї якості..тепер продаються якісь дуже "грубої" і неакуратної роботи..Просто надав їй перевагу так як для опалення використовуються різні відходи по господарстві,такі як кукурудзяні качани,пофарбовані дошки, горіхове лушпиння і тд..Збираюся у іншій кімнаті поставити таку саму пічку як у вас.Подобаються пічки вироблені фірмою La Nordica..Трохи дорогувато,але виходу немає..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Володимир Майборода.
0
Ще не підтримано

Гарна стаття, пане Анатолію! Дякую. Я б відніс її до рубрики "Еволюція особистої енергетичної незалежності" ;)
прочитав і згадав як у свій час, коли проводили по вулиці газ і сусіди масово викидали всі інші опалювальні системи я собі (і їм також ;) ) сказав "НІ! Мене на дешевинку і зручності не купиш!" Я ж бо знаю мудрість народну, що "Дармовий(дешевий сир буває лише в мишоловці" ;)
Звичайно, ми поставили собі газовий двохконтурний котел, але котел для твердого палива не викинули! :) Ми ж бо знаємо, що "наш старший брат" зовсім не старший, і зовсім не брат ;) Додатково власноруч перебудував грубку, яка здатна обігріти три кімнати з мінімальною кількістю палива на добу мінімум. Отак і живемо не лякаючись холодів! ))
Та й Ви, бачу бувалий майстер-пічник! Таки "свій до свого" липне-лине ;)
РаДіємо далі!

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Микола Пономаренко.
0
Ще не підтримано

Цікаво було прочитати. Як інженер, я знаю, що для надійності роботи любої системи завжди має існувати “аварійна система“. В цьому відношенні американскі хати мають також подібні системи. В типовій американській приватній хаті, в середній і північній полосі, бо на півдні можна жити на вулиці круглий рік, як правило, є ТРИ системи енергії - електрика, газ і дрова. Наприклад, коли пропадає електрика, а таке періодично трапляється, особливо після штормових дощів, буває на декілька днів а то і на тиждень, то їжу можна готувати на газових плитах або на дворі на барбекью, а взимку топити дім з допомогою каміна. У мене декілька раз таке траплялося. Постачання води, на щастя, майже ніколи не переривається. Багато людей мають портативні електричні генератори на такі випадки, які працюють на бензині. Я не маю такого, бо не бачу великої потреби - електрика пропадає дуже рідко і ненадовго, можна пережити.

Чим більш цивілізованими ми стаємо, тим більш залежними від зовнішніх умов. Колись селянин був самодостатнім - сам міг себе і прогодувати і обігріти і навіть дітей народити. Що є кращим я не знаю? Напевно існує якась розумна середина і світ її шукає. Тому і існує тренд повернення до природних умов життя, бо ми зайшли в деяких випадка життя дуже далеко в залежність від інших, а це загублення персональної свободи.

Хто тут, хто там, а Україна одна!

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

І світу, і друзям Володимиру та Миколі за розгорнуті й дотепні коментарі щире ДЯКУЮ! Прошу вас дати ще коментарі на мою гіпотезу щодо призначення Землі і Людини на початку в ч.1, а також на ГІРКІ РЯДКИ в кінці ч.2.

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

А хто двоповерхові хати будував з глини і дерева? ("Бо ми тоді вже побілили хату.як ви вилазили з печер") А про перший металевий пароплав "Українець" Яхненків-Симиренків чули?
А що босі ходили - то були ближче до Землі-Матінки, тому й не стали жидами (зматеріалізованими людьми, не плутати з євреями, просто до них це пізніше органічно приліпилося - "Жид любить гроші, а Козак - Честь і Славу".)
Підприємливих українців постійно знищували, спочатку солодко нашіптуючи та тепленько стелючи, бо довірливі і думають, що всі такі навколо. І винаходи крадуть у них здебільшого і перетворюють їх у гроші - от так уміння! Якщо продати що - то євреї! А "мессера завалити - то друга ескадрилья (то українці)". От я наприклад, виростити щось. зробити можу, а продати щось не виходить ;) ))). Посприяєте? ;)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Прошу набрати у пошукових системах "Пічка Мілано-2". Що ви там бачите?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Світ Зелений.
0
Ще не підтримано

Миро wrote:
Прошу набрати у пошукових системах "Пічка Мілано-2". Що ви там бачите?

Унікальний зміст

#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.

Зображення користувача Микола Пономаренко.
0
Ще не підтримано

Я б хотів бачити подібну пічку, як Мілано-2, розроблену і виготовлену українським підприємством. Чому нема? Виглядає, що українцям така пічка потрібніша набагато більше ніж італійцям, але самі українці її чомусь не випускають. Як інженер, я не бачу великих проблем створити таке виробництво. Проблема лише в бажанні, здатності до підприємництва і фінансуванні.

Треба підказати якомусь єврею, він швиденько все це зможе зробити? :)

Хто тут, хто там, а Україна одна!

Зображення користувача Володимир Майборода.
0
Ще не підтримано

Краще якомусь японцю, якщо "український інженер" не здатний ;), а "все шукає єврея".
Бажання - прагнення - дія ="Бери і роби!" ...якщо знаєш як ;)

Микола Пономаренко wrote:
...Як інженер ... Треба підказати якомусь єврею...

То де те бажання, пане Миколо, про яке Ви нам нагадуєте? ;)

Микола Пономаренко wrote:
Проблема лише в бажанні...

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Повідомляю товариство, що вже другий місяць наша пічка МІЛАНО-2 радісно обігріває нашу хату. Наскільки приємно палити в ній якісь старі й непотрібні газети й папери. Істинно: ОТРИМАЄШ НОВЕ, лиш позбувшись старого!

Зображення користувача Василь Кукурудза.
0
Ще не підтримано

Читав такі цікаві оповідання про невелику піч, і прийшов до висновку, що багато чого пізнав вперше. Про те, як раніше робили печі, що таке "плита" та інше. Пану Анатолію висловлюю повагу за розповідь про піч "Мілано-2". Також скажу, що все-таки для людини найкраще (правильніше) було тоді, коли була лежанка, місце для випічки хліба і т.д. Був правильний хвильовий вплив на людину. Звичайно, зараз все потребує іншої швидкості і ми не в змозі "обслуговувати" піч. Проте при самому новітньому опаленні на мій погляд при будівництві будинку має бути місце, де би була піч з лежанкою, і відпочивати вночі потрібно саме на ній. Хай буде!.

Своїм друзям ми пропонуємо тільки те, чим користуємось самі.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Піч з лежанкою - це мрія Відаючого українця, а особливо тих, що вже в літах. Дякую, Василю, за добрі слова!

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Вітаю вас з чудовою пічкою!
Тепер я буду мати про неї на увазі..

А тепер щодо ваших зауважень стосовно українців:
"Чому українці такі неохочі до обробки й використання металу і каменю? Маючи гори каменю, чомусь не використовували його як фундамент при будівництві хат. Натомісць клали на землю колоди з акації, шовковиці чи дуба й називали їх підвалинами. Через 50 років дерево згнивало, хата кособочилася, а потім валилася."
То ви мене реально здивували...
Де це ви бачили щоби українці як ті москалі у фундамент замість каміння клали акацію тобто древесину?? Перепрошую у вас там довкола або дурні або нащадки москалів..
Щодо взуття із дошок давно вже про них роздумуваю але придбати таке взуття в Україні за доступною ціною нема як, бо бачте ми і справді його не виготовляємо.. А дарма, бо літом у ньому запросто можна ходити якщо не по місту на далекі відстані то по хаті чи то пак по господарству, то запросто, а потім опісля його зношення ще й запросто утилізувати..
Но ви запитуєте чому так?
Відповідаю, бо приречені все ще й досі від Радянскього Союзу який умовно кажучи реінкарнував в Україну.. А чи хіба у нас в Україні малий та середній бізнес влада не убиває ще на самому їхньому народженні??
Ну то таке, то все дурниці.. Головне що у вас тепер у хаті тепло)

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

"Не кажіть гоп!", пане Альберте! ;)
Про гори каменю, то пан Анатолій дуже узагальнив, бо не всюди в українських селах той камінь був. Та й доправити його з каменоломень потрібні були засоби і кошти. А де вони, коли панщина панська і совєцькі трудодні?
В давнину, далеко не таку давню як Трипільська культура ;), свої хати українські селяни будували з глини, якої справді було гори! Такі хати справді стояли ледь 50 років... Тому, більш заможні і практичніші селяни (як от мій прадід!) будували глиняну хату на слупах - отих дерев'яних колодах, про які згадував пан Анатолій. Така хата стояла вже не 50 років, а вдвічі довше!
До слова, будівництво хати на слупах показано в останньому епізоді суперового(!) фільму М.Ілієнка "ТойЩоПройшовКрізьВогонь", 2011 (відео).
У хаті мого прадіда сьогодні живе моя сестра з сім'єю, а хаті - вже за сотню перевалило! Звичайно, за глиняною хатою треба доглядати - під слупи вже мій дід підклав каменюки, місцями замінив деякі частини слупів, обклав хату цеглою, але наша хата (в якій я провів перший рік свого життя, аж допоки мій батько побудував цегляний будинок для нової сі'мї) дуже тепла і простоїть ще кілька десятків років!
Отакі то справи, мій друже! )))
"Речі не такі, як нам здаються на перший погляд"!!!

Альберт Саїн wrote:
...А тепер щодо ваших зауважень стосовно українців:
"Чому українці такі неохочі до обробки й використання металу і каменю? Маючи гори каменю, чомусь не використовували його як фундамент при будівництві хат. Натомісць клали на землю колоди з акації, шовковиці чи дуба й називали їх підвалинами. Через 50 років дерево згнивало, хата кособочилася, а потім валилася."
То ви мене реально здивували...
Де це ви бачили щоби українці як ті москалі у фундамент замість каміння клали акацію тобто древесину?? Перепрошую у вас там довкола або дурні або нащадки москалів...

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Дивно якось.. То виходить що в Центральній Україні делема з камінням? Ну я якби підозрював про це, але хіба у вас там немає річок, і хіба у вас там не копають криниць у яких то вже точно мав би бути камінь.. Отакої одним словом, оце так життя одначе у степу безресурсне.. о_о

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Скоро скажуть "світла не буде і газу не дамо", то що, ми маємо за них продати свою волю? Ага! Щас-с-с!!

Що безресурсніше життя - то цікавіша гра!
Адже так, панове-браття?! ))) Козак за духом - ні вогні не згорить, ні в воді не втоне, і мідні труби йому не перепона!
Скажемо хором БАНЗАЙ!!! ))

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Ну подивимося як нам це вдасться буде зробити узимку якщо це і справді зроблять так що ми залишимося і без світла і газу бо бачте Порох пообіцяв що Україна до останнього буде турбуватися про даунєцкихгондурасів за наш рахунок))

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Друже Альберте, бач скільки нового ти дізнався з цієї публікації! Скільки ще ми, українці, не знаємо один про одного! Друже, Арсене, про "гори каміння" - це майже буквально сказано! Річка Рось, а вона тече сотні кілометрів по Київщині й Черкащині, - дно її вистелено з ГРАНІТУ! На Житомирщині повно граніту! Ціна питання - відсутність власної держави! Була б вона - і каміння б добували й фундаменти були кам"яні і металу не цуралися б, і штудерні пічки тоді були б зараз власного виробництва! Вся причина - в характері українців: "А, якось воно буде!".

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Маєте рацію пане Анатолію. Та проте все ж таки зважайте що чим ближча Україна до Раши то тим більша вона змоскалена москальськими нащадками.. Певно це також є причиною вашого зауваження. Хоча скажу вам таке діло що мій тато також все життя дивується з українців які нічого не зуміли зробити того що ми нині в Україні маємо з Європи, а точніше не скільки дивується з українців а скільки висловлює своє невдоволення до москалів що у радянському союзі усе так похабно, незграбно та безвідповідально робили геть усе, що нині зараз воно є ні до чого не придатним у порівнянні з європейськими технологіями, вже не кажучи про японські.. (ну окрім зброї сомо собою).

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Друже Альберте, твій тато - мудрий чоловік. Так йому й передай оце від мене! Згадай про те, що розказує Нестор про варягів - це ж наші предки закликали ї х до влади, бо самі не могли порозумітися між собою! І Київська Русь - це фактично варязький утвір. Ото і є джерело тих моїх кількох "гірких рядків" про нехіть багатьох українців до творення. Ну от хто мені відповість на запитання: чого українці, вміючи виробляти з дерева всякі штудерні штуки, наприклад ложки, не додумалися виробляти з дерева взуття? Не було в ньому потреби? Та ще мої покійні батько й матір розказували, що у першій половині 20-го (!) віку взимку на одну робину були одні (!) чоботи. Ото в тих чоботях взимку на сніг і вискакували всі по черзі за потребою. Хтось щось на це скаже?

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Ну взагалі важко так однозначно дати відповідь на ваші запитання. Для прикладу у нас на Заході із чоботями було те саме багацько років. А чого воно так було? Ну як варіант того що знову ж таки українцям нічого не давали робити окрім як обробляти поля для годівлі окупантів, ось і жили наші пращури останніх 200 літ саме з однією парою чобіт на сім"ю. Така моя думка.
А взагалі якщо ви би уважніше вчиталися в менталітет українців який узагальнено описаний в характеристиці соціотипа ЕІІ
https://www.ar25.org/article/model-psyhiky-eii-dostoyevskyy-vatson.html
https://www.ar25.org/article/etyko-intuyityvnyy-introvert-eii-infj.html
то вам було б трохи більш легше зрозуміти чому у нас така дійсно кумедна ситуація виходить із побутом у житті. А саме у кожної нації я як свої + то так і -
Для прикладу так у нас доволі кепські справи на побутовому рівні, та проте у нас дуже успішні справи в обороні нашої держави, чого важко буде сказати за європейців, так у нас не виробляються новітні технології як у япошок, зате на відмінно від них ми навіть у цей вже розбещений вік і те виглядаємо куди культурнішими у цьому плані на відмінно від збочених японців.. І так можна пройтися по багатьом націям у порівнянні із нашою. В цьому то і сенс різноманітності націй щоби між ними взаємодіяти, но суто з моєї позиції тільки з націями одного роду.. Та й таке ось.

До речі хвалив вас своїй мамі розповідаючи коротенько про вашу історію і чудо пічку)) внаслідок чого у мене до вас мимоволі виникло наступне запитання, а саме: як вона у вас зараз гріє у ці морози які вже прийшли до нас в Україну?

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Пічка, друже Альберте, вже другий місяць охоче й надійно обігріває частину нашої великої хати. Я ось порахував, що за грудень-14 чиста економія природнього газу в порівнянні з груднем-13 склала більше сотні кубометрів! А на запасах дров у нас це лише позначилося трохи. У великі морози є проблема з розпалюванням пічки, але ми вже додумалися, як їх обійти. Розкажи ще й тату про цю оповідь та таки передай мою йому ОЦІНКУ. Щодо узагальненого соціотипу українців - ЕІІ - це ЕТИКО-ІНТУЇТИВНИЙ ІНТРОВЕРТ? Розкажи, друже Альберте, трошки тут про нього. Твоє пояснення того, чому українці не вирішували пекучих для своїх родин проблем таке: А чого воно так було? Ну як варіант того що знову ж таки українцям нічого не давали робити окрім як обробляти поля для годівлі окупантів, ось і жили наші пращури останніх 200 літ саме з однією парою чобіт на сім"ю. Така моя думка. Це не є аргументом. Хто заважав господарю, який сидів коло лави й вирізав з дерева ложки, ковші і всякі ковганки, як ось мій покійний дід-трипілець Степан, яка влада не дозволяла йому зробити дерев"яні черевики для своєї дочки. Вона, бачачи як діти катаються на льоду, боса вибігала з хати, щоб хоч раз самій проїхатися по ковзанці! Це якесь затьмарення, це якась розумова летаргія, в яку впали були українці протягом сторіч.

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Перепрошую але мені з татом балакати мовою матів настільки немає такого бажання, що я навіть і не подумаю аби що не будь йому від вас чи від кого не будь бодай щось передавати..

Стосовно летаргії, то вітаю вас пане Анатолі! БІНГО!!!
Ви влучили в самісіньке яблучко!!
Те що ви назвали розумовою летаргією можна інтерпритувати як підсвідомість..
Пам"ятаєте пане Анатолію про експеремент зі "сліпою плямою" в очах???
Ну так ось, точно так же само умовно кажучи ту "сліпу пляму" в очах можна інтерпритувати і в інформаційний метаболізм і в будь що.
Для прикладу, у психіатрії є такі моменти про які я вже забув як вони там з наукової позиції називаються, но тим не менш напишу своїми словами, такі моменти коли одна людина щось каже, а інша людина того немов якби навіть і не чує, тобто у даному випадку це можна умовна назвати "темним куточком" у вухах. Але то не вуха а банальний мозок, ну і в галузі психіатрії цьому присвячено мало не цілі томи та дисертації по різноманітним там психічним відхиленням, які я все їх зводжу до такої банальності що жоден з моїх колег психологів ніколи мене не визнає за компетеним в психології або як вони кажуть професійнонепридатним, тільки через те що оті випадки із нечуттям є пов"язані з інтертипними взаємовідносинами..

Я не бачу сенсу з вами про все це балакати у цій темі, позаяк це не галузь опалювання помешкання, хоча пряме відношення до енергозбереження таки має, но не скільки зовнішнє, а скільки внутрішнє)))

Тому відповім на ваше запитання стосовно трипільців у яких на той час не було над головами окупантів. Вони наші пращури трипільці скоріш за все були такого ж менталітету як і ми сьогодні, власне через що вони маючи величезні таланти в одній діяльності могли запросто робити такі банальні ляпи що у інших це викликатиме тільки величезний подив.

Тим не менш розповідати про узагальнений соціотип українців ЕІІ у цій темі немає жодного сенсу, позаяк НО і так цим менталітетом тут просякнутий з усібіч, тому усе що пише п. Каганець, та Я Саїн і має пряме відношення до узагальненого менталітету українців. Для прикладу на НО прийнято пурхати в хмаринках і при цьому МАЙЖЕ у кожного присутнього є розумова летаргія яка заважає дивитися на цей світ приземленими очима. Власне про це ви і самі були помітили у вашому ж коментарі у темі ШАТКІВНИЦЯ. Ось вам і приклад сьогодення до минувшини.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Пурхати в хмаринках, друже Альберте, властиво метеликам. Ну як не погодитися з таким: Для прикладу на НО прийнято пурхати в хмаринках і при цьому МАЙЖЕ у кожного присутнього є розумова летаргія яка заважає дивитися на цей світ приземленими очима. Власне про це ви і самі були помітили у вашому ж коментарі у темі ШАТКІВНИЦЯ. Ось вам і приклад сьогодення до минувшини. Отже ж не скажеш, що наші предки не були практичними. Винайшли колесо, упокорили коня й вола, навчилися орати землю, винайшли неперевершену українську піч, придумали веретено й як ткати полотно. Я вже не кажу про писанки-крашанки й вишиванки. Уміли виробляти-різьбити з дерева все: од ложок до намиста. А от зробити з дерева черевики не додумалися. Чому?? Може була якась заборона-табу, наприклад, ВЗУЄШСЯ В ДЕРЕВО - ВТРАТИШ СИЛУ ВІД ЗЕМЛІ? Може відповість хоч Мудрий Арсен?

Зображення користувача Альберт Саїн.
0
Ще не підтримано

Анатолій Висота wrote:
А от зробити з дерева черевики не додумалися. Чому?? Може була якась заборона-табу, наприклад, ВЗУЄШСЯ В ДЕРЕВО - ВТРАТИШ СИЛУ ВІД ЗЕМЛІ? Може відповість хоч Мудрий Арсен?

Теж варіант, та проте якщо виходити із нього, то у такому випадку приказка хто першим в хаті став той і ходить в чоботях буде виглядати безглуздою, по тій причині, що виходить так що самий перший хто встав БАЖАЄ втратити силу від землі через що і хутко спішив взути першим чоботи... Як на мене то логіка у цьому явно відсутня.. Но приклад гарний, бо адже завдяки босим ногам українці по суті діл і набули на протязі століть таке чудове здоров"я, на відмінно від інших..

Зображення користувача Володимир Майборода.
0
Ще не підтримано

І я такої ж думки про босі ноги українців, що й пан Альберт ))

П.С. Пане Анатолію, так пан Арсен уже відповів на це запитання ))Ось читаю вище.

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Зображення користувача cBіт Розумний.
0
Ще не підтримано

Панове-товариші! Звертаюся до всіх за підказкою. Кілька років тому на Оглядачі (мені так здається) була стаття про нові технології у будівництві. При цьому анонсувалася книга по цій темі. Можливо хтось має інформацію про книгу. Прошу повідомити в такому разі у коментарі.

"Народ не повинен боятися влади. Влада повинна боятися народу"
"V означає ВЕНДЕТТА"

Зображення користувача Ірина Новиченко.
0
Ще не підтримано

Дуже корисна інформація, особливо в такий складний для країни час. Читаючи такі "технологічні" матеріали, я завжди отримую задоволення. Бо реально змінити життя можна, якщо застосовуєш знання на практиці, використовуєш потрібні технології.

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Іринко, дякую тобі і за добре слово, і за оцінку цієї публікації в 5 галів!